Рішення

від 16.12.2014 по справі 190/1888/14-ц

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1888/14-ц

Провадження №2/190/751/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м.П»ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого-судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Москалець А.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

представника відповідача Косяна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_8, ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» в особі голови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, Реєстраційної служби П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області про усунення порушеного права власності на земельні ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

04.11.2014 р. представник позивачів ОСОБА_8 і ОСОБА_2 - ОСОБА_3 пред'явила до суду позов до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» в особі голови ОСОБА_4 (далі - Господарство), ОСОБА_5, ОСОБА_9, Реєстраційної служби П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області про усунення порушеного права власності на земельні ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які уточнювалися нею, обґрунтовуючи вимоги тим, що ОСОБА_8 і ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки площами 4.2849 га і 7.440 га відповідно, розташовані на території Богдано-Надеждівської сільської ради П'ятихатського району. Будучи членами родини ОСОБА_4 обоє працювали у господарстві, засновником якого і є ОСОБА_4, а одержавши державні акти повернулися на постійне проживання в м. Харків. З 2005 р. голова господарства ОСОБА_4 без їх згоди використовував земельні ділянки і на вимоги сплачувати за їх використання відмовляв. 07.11.2009 р. йому ними надані довіреності на право управління спірними ділянками, залишені оригінали державних актів, однак і після цього грошова компенсація не виплачувалася. 18.02.2011 р. довіреності ними скасовані, однак ОСОБА_4 державні акти не повертає і продовжує використовувати землю, одержує прибутки. 09.04.2014 р. позивачі направили голові господарства заяви про вихід з його членів, однак на 28.10.2014 р. питання не вирішено, а Реєстраційна служба відмовляється вносити зміни до Статуту. Протягом 2011-2014 р.р. їм чиняться перешкоди щодо володіння, користування та розпорядженням земельними ділянками. Просять усунути порушені права володіння ними, зобов'язати ОСОБА_4 повернути оригінали державних актів, не чинити перешкоди в користуванні ділянками, узгодити межі, подати до Реєстраційної служби зміни до Статуту господарства щодо їх виходу з членів господарства, а Реєстраційну службу зобов'язати внести до Держреєстру юридичних осіб відповідні зміни, стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_8 8793,93 грн. матеріальної шкоди і на користь ОСОБА_2 15269,85 грн., адже могли надавати свої ділянки в оренду іншим господарствам чи самостійно вести фермерське господарство та одержувати доходи, а також по 5000 грн. кожному моральної шкоди, оскільки ОСОБА_8 є людиною похилого віку, а відсутність інших джерел фінансування впливає на його самопочуття, виникла необхідність в залученні адвоката для вирішення спірних питань в іншому регіоні. ОСОБА_2 розлучена, самостійно утримує неповнолітню дитину і отримання винагороди за використання земельних ділянок є єдиною можливістю для повноцінного утримання сина. Відповідачі принижували їх честь і гідність, що спричиняє душевні страждання.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Позивач ОСОБА_8 про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, направив свого представника за довіреністю ОСОБА_3 (а.с. 7).

Представник позивачів ОСОБА_3 позовні вимоги також підтримала, пославшись на ті ж обставини, викладені нею у позові. При цьому, заявила про відмову від вимог в частині зобов'язання відповідачів узгодити межі земельних ділянок, що вирішили в добровільному порядку в ході розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав і пояснив, що перешкоди у володінні чи користуванні земельними ділянками позивачам не чиняться, у листопаді 2014 р. позивачів виключено з членів СФГ «Мрія», у Статут господарства внесені зміни. Державні акти знаходяться у позивачів. Встановлення меж земельних ділянок є правом і обов'язком їх власників. Будучи членами господарства позивачі ніякої участі в управлінні, трудової участі у діяльності фермерського господарства не приймали, не цікавилися про доходи і витрати, сплату податків. Внески до статутного фонду не вносили. Прибутки розподілялися між тими членами господарства, які працювали на його розвиток, тому ніяких збитків позивачам не спричинено, у тому числі і моральну шкоду.

Відповідач ОСОБА_5 заперечила проти позову і дала аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_9 про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_5 і ОСОБА_4 бути його представниками.

Представник відповідача СФГ «Мрія» ОСОБА_6 заперечила проти позову і дала аналогічні ОСОБА_4 пояснення.

Представник Реєстраційної служби П'ятихатського районного управління юстиції Косян В.В. позов визнав частково і пояснив, що 17.11.2014 р. ним особисто проведено реєстрацію Статуту СФГ «Мрія» в новій редакції, позивачі виведені з членів цього господарства.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 831015, виданого 10.10.2005 р. П'ятихатською районною державною адміністрацією, є власником земельної ділянки площею 4.2849 гектарів (кадастровий номер 1224581000:01:002:0057), яка розташована на території Богдано-Надеждівської сільської ради П'ятихатського району, а ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 831013, виданого 10.10.2005 р. П'ятихатською районною державною адміністрацією, є власником земельної ділянки площею 7.440 гектарів (кадастровий номер 1224581000:01:002:0056), яка розташована на території Богдано-Надеждівської сільської ради П'ятихатського району (а.с. 19-29), що сторонами не оспорюється.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 092784, сформованого 08.10.2014 р., слідує, що в с. Богдано-Надеждівка П'ятихатського району зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «Мрія», засновником якого є ОСОБА_4. У розділі «Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про дату закінчення його формування» вказано 0.00 грн. (а.с. 30).

Згідно довіреностей, посвідчених нотаріально 07.11.2009 р., ОСОБА_2 і ОСОБА_8 уповноважили ОСОБА_10 і ОСОБА_5 бути їх представниками в органах земельного кадастру, адміністративних, громадських, комерційних організаціях, підприємствах та у взаємовідносинах з усіма фізичними та юридичними особами та нотаріальних конторах з питання подачі та отримання довідок та документів, пов'язаних з укладенням договорів управління належних їм земельних ділянок, у тому числі укладення договорів оренди цих ділянок, отримання орендної плати готівкою, натуроплатою, або у будь-який інший спосіб. В разі скасування мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення - бути їх представниками з приводу укладення і підписання договорів купівлі-продажу, а також у разі необхідності попередніх договорів, отримання грошей за укладеними договорами. Дія цих довіреностей припинена 18.02.2011 р. (а.с. 8-11).

Досліджуючи Статут СФГ «Мрія» (в новій редакції) від 17 листопада 2014 р. судом встановлено, що членами господарства є ОСОБА_4 (він же голова господарства), ОСОБА_5 і ОСОБА_9 (а.с. 102-106), а рішенням голови СФГ «Мрія» ОСОБА_4 від 17.11.2014 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_8 виведено з членів господарства згідно поданих ними заяв (а.с. 107).

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами виникли відносини, які регулюються цивільним та земельним законодавством, а саме відносини власності, які виникли щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 152 цього Кодексу власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Слід зазначити, що у земельному законодавстві передбачено відшкодування збитків, заподіяних як правомірними, так і неправомірними діями. Збитки, заподіяні правомірними діями, відшкодовуються у тих випадках, коли це безпосередньо передбачено в законі. Так, до таких випадків віднесено відшкодування збитків, заподіяних вилученням (викупом) земельних ділянок, обмеження прав власників землі та землекористувачів, якщо воно здійснюється відповідно до ст. 111 ЗК України за рішенням уповноважених органів. За загальними цивілістичними положеннями збитками вважаються: а) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа здійснила або мусить здійснити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 ЦК України).

Відшкодування заподіяних збитків власникам землі та землекористувачам здійснюється як реалізація гарантії захисту суб'єктивного права та застосовується за підстав, визначених ст. 156 та в порядку, визначеному ст. 157 ЗК України.

Виходячи з наведених норм права, встановивши на підставі пояснень сторін, їхніх представників та письмових доказів обставини, які мають значення для вирішення цієї справи, суд вважає, що право володіння, користування чи розпорядження земельними ділянками, належними ОСОБА_2 і ОСОБА_8, відповідачами не порушуються, адже жодного доказу в підтвердження того, що ними чиняться будь-які перешкоди в цьому, суду не надані, до розгляду справи позивачами свідки не залучалися, акти про фіксування зазначених порушень за участю органів місцевого самоврядування, землевпорядних організацій не складалися. Не подано доказів і в підтвердження утримання головою СФГ «Мрія» ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, лише висловлені припущення, що державні акти знаходяться в нього з 07.11.2009 р., тобто з моменту надання членам господарства довіреностей. Ані акти прийому-передачі, ані письмові розписки про передачу актів сторонами не складалися, і довіреностями від 07.11.2009 р. цей момент також не був врегульований.

Вирішуючи спір в частині зобов'язання узгодження меж земельних ділянок, подання державному реєстратору змін до Статуту господарства у зв'язку з виходом позивачів з членів господарства та зобов'язання державного реєстратора внести такі зміни до Державного реєстру юридичних осіб-підприємців слід зазначити, що межі земельних ділянок сторони погодили під час судового розгляду і ОСОБА_2 відмовилася від цієї вимоги, що прийнято судом. Статутом СФГ «Мрія» в новій редакції від 17.11.2014 р. підтверджується, що ОСОБА_2 і ОСОБА_8 не є членами господарства, а про їх виведення з членів СФГ «Мрія» головою господарства прийнято рішення 17.11.2014 р.. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 17.11.2014 р. за реєстровим № 12141050009000074 державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби П'ятихатського районного управління юстиції Косяном В.В..

Позовні вимоги про стягнення з відповідачів збитків у вигляді матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 15269,85 грн. і ОСОБА_8 8793,93 грн. є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки, по-перше, довіреностями від 07.11.2009 р. сторони не домовилися про оплату за управління чи користування земельними ділянками у будь-який спосіб, по-друге, договори оренди вказаних земельних ділянок не укладалися ані між сторонами, ані з іншими фізичними чи юридичними особами. Посилання позивачів на те, що їм завдані збитки у вигляді не отриманих доходів, які б вони могли реально одержати за звичайних обставин, якби їхнє право не було порушене (упущена вигода), є хибними, оскільки будь-яких порушень їх прав на землю судом не встановлено, у тому числі вони не позбавлені права володіння земельними ділянками, не обмежувалися права як власників землі відповідно до ст. 111 ЗК України, а захист права на землю застосовується тоді, коли відповідне земельне право, власне право власності на землю чи право користування землею вже порушено, або є небезпека його порушення в майбутньому. При цьому слід зазначити, що статтею 156 ЗК України визначено перелік підстав для відшкодування збитків і цим переліком не передбачено відшкодування збитків як упущеної вигоди, адже про самовільне зайняття земельних ділянок чи їх тимчасову передачу для здійснення будь-яких робіт, забруднення земельних ділянок відповідачами не йдеться.

Оскільки у судовому засіданні не надано належних доказів про порушене право позивачів, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 22, 23 ЦК України, ст.ст. 125, 152 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Мрія» в особі голови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, Реєстраційної служби П'ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області про усунення порушеного права власності на земельні ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2014 року.

Суддя