Рішення

від 24.12.2014 по справі 910/27036/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27036/14 24.12.14

За позовом : комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ"

про: стягнення 108 466,48 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Богданевич Ю.В. - пред. по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ" про стягнення 108 466,48 грн., з яких 78 585,91 грн - сума заборгованості, 26 423,08 грн - пеня, 3457,49 грн - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2014р. у справі №910/25229/13 укладений з відповідачем договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №05/3797 від 19.10.2011р. було розірвано, однак позивачу фактично орендоване приміщення було повернуто лише 16.09.2014р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача плату за фактичне користування орендованим приміщенням в розмірі 78 585,91 грн. Крім того, позивачем, у зв'язку з неоплатою відповідачем плати за фактичне користування орендованим приміщенням, на підставі п.6.2. Договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 26 423,08 грн та на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3457,49 грн - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2014р. порушено провадження у справі №910/27036/14 та призначено справу до розгляду на 24.12.14р.

В судовому засіданні 24.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2011р. між комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Слав Компані" (орендар) укладено Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №05/3797 від 19.10.2011р. (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору та акта приймання-передачі від 19.10.2011, орендодавцем було передано орендарю в оренду нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, б. 6-А.

Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди були нежилі приміщення, загальною площею 346,60 кв.м (в т.ч. у підвалі - 346,60 кв.м).

Відповідно до п.2.4. Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація».

Згідно з п.9.1. Договору строк дії договору з 19.10.2011р. по 17.10.2014р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2014р. у справі №910/25229/13, яке набрало законної сили, розірвано Договір № 05/3797 від 19.10.2011 про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва в оренду, укладений між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слав Компані", виселено товариство з обмеженою відповідальністю "Слав Компані" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, б. 1; код 35322437) з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, 6, літ.А, загальною площею 346,60 кв.м., та повернуто вищезазначене приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, б. 51-А; код 03366500).

Як вбачається з Акту державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві від 16.09.2014р., на виконання рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2014р. у справі №910/25229/13 товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ" 16.09.2014р. було виселено з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Мате Залки, 6, літ.А.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до частин 1,3 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з наведеного обов'язок повернути об'єкт оренди орендодавцеві виникає з моменту припинення договору, як з підстав, передбачених, ст. 781 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і виходячи із загальних підстав припинення зобов'язання, визначених ЦК України.

Оскільки зобов'язання за договором припинилося внаслідок його розірвання в судовому порядку, то відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у орендаря виник обов'язок повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п.4.14 Договору орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передавати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Статтею 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Системний аналіз вказаних норм з урахуванням положень ст.11 ЦК України, ст.174 ГК України та умов договору оренди свідчить про те, що у разі припинення договору у розумінні ст.291 ГК України - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у відповідача виникає обов'язок повернути позивачу протягом 30 календарних днів майно з оренди.

Поряд з цим, основне зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном не припиняється, оскільки його припинення у розумінні умов договору оренди та ст.795 ЦК України пов'язано з моментом підписання сторонами відповідного документу (акту) про повернення відповідачем предмета договору оренди, а не з закінченням строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, орендоване приміщення було повернуто відповідачу лише 16.09.2014р. Доказів зворотного матеріли справи не містять.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України інших актів цивільного законодавства звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки п.3.5. Договору передбачено, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві, орендоване майно реально повернуто тільки 16.09.2014р., позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по оплаті за фактичне користування орендованим приміщенням є обґрунтованими.

Арифметичний розрахунок позовних вимог відповідачем не оспорювався.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 78 585,91 грн - плати за фактичне користування орендованим приміщенням підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду України №3-54гс12 від 20.11.2012р., постановах Вищого господарського суду України №36/12 від 19.07.2012р., №12/99-1806 від 27.04.2011р., №907/669/13 від 05.02.2014р.

У зв'язку з неоплатою відповідачем плати за фактичне користування орендованим приміщенням, позивачем на підставі п.6.2. Договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 26 423,08 грн та на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3457,49 грн - 3 % річних.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 26 423,08 грн, яка нарахована позивачем на підставі п.6.2. Договору з суми заборгованості по оплаті за фактичне користування орендованим приміщенням задоволенню не підлягають, з огляду на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2014р. у справі №910/25229/13 укладений з відповідачем договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №05/3797 від 19.10.2011р. було розірвано, а оскільки відповідальність у вигляді сплати пені застосовується за домовленістю сторін, підстави для нарахування пені згідно договору відсутні.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно з цим, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі3 457,49 грн., нараховані за період з 29.03.2014р. по 30.09.14р ., не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів суду з якого ж часу у відповідача виникла про строчка в оплаті платежів за фактичне користування приміщенням за умови розірвання договору в судовому порядку, в той час, як вимогу про оплату заборгованості за фактичне користування орендованим приміщенням в порядку ст.530 ЦК України направив відповідачу лише 31.10.14р.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ КОМПАНІ" (02660, м.Київ, вул.Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 35322437) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м.Київ, вул.Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 78 585 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн 91 коп - суми боргу та 1 571 (тисячу п'ятсот сімдесят одну) грн 72 коп - судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 26.12.2014р.

Суддя Шкурдова Л.М.