Рішення

від 16.12.2014 по справі 915/1690/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 915/1690/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

при секретарі Берко О.В.

за участю представника позивача Андрєєва Д.В. (довіреність № 1 від 01.12.2014р.),

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми «Профі -Аудит» (код ЄДРПОУ 30768778; вул. 9 Січня, 4, м. Херсон, 73000)

до Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (код ЄДРПОУ 14307653; Заводська площа, 1, м. Миколаїв, 54050)

про стягнення заборгованості , -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Профі -Аудит» 16.10.2014р. звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» заборгованості у розмірі 11806,92 грн. за надання аудиторських послуг та судових витрат.

Ухвалою від 20.10.2014р. судом порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.12.2014р. Цією ж ухвалою відповідача зобов'язано надати суду відзив по суті позовної заяви державною мовою з посиланням на номер справи, докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти позову, докази надсилання відзиву позивачу надати суду, копію довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України.

02.12.2014р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 16.12.2014р. та вдруге відповідача зобов'язано надати суду відзив по суті позовної заяви державною мовою з посиланням на номер справи, докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти позову, докази надсилання відзиву позивачу надати суду, копію довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання не скерував, вимог ухвали суду від 20.10.2014р. не виконав. Будь-яких заяв чи клопотань відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників відповідача згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази у їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

27.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Профі-Аудит» (далі - ТОВ «АФ «Профі-Аудит» або Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» (далі - ПАТ «ОКЕАН» або Відповідач) укладений договір № 29а про надання аудиторських послуг (далі - Договір) (копія додається), згідно якого ми зобов'язались надавати відповідні послуги, а Замовник приймати їх та сплатити.

Згідно п. 4.1 Договору вартість послуг складає 10 000,00 грн.. Згідно п. 4.2. Договору сплата послуг здійснюється двома платежами: 50 % (5 000,00 грн.) до початку надання послуг та 50 % (5 000,00 грн.) на протязі 3-х днів від дня підписання сторонами акту прийому-здачі аудиторських послуг. Кошти в сумі 5 000,00 грн. (50 %) на рахунок Позивача від Відповідача не надходили. Однак незважаючи на це за проханням Відповідача Позивач виконав повністю умови договору. Відповідно до умов Договору нами були надані Відповідачу аудиторські послуги із підтвердження фінансової звітності для надання до Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку за 2012р., що підтверджується:

1) складеним та наданим ПАТ «Миколаївський суднобудівельний завод «ОКЕАН» Аудиторським висновком (звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівельний завод «Океан» на 2012 рік від 12.03.2013р. № 09/02;

2) підписаним сторонами договору 18.03.2013р. актом № 29а прийому-здачі аудиторських послуг.

Таким чином, Позивачем договірні зобов'язання виконані. Станом на 16.12.2014р. Відповідач оплати послуг у розмірі 10 000,00 грн. не здійснив. Оскільки акт № 29а прийому-здачі аудиторських послуг підписано 18.03.2013р., перерахувати кошти Замовник був зобов'язаний до 21.03.2013р. включно. З 22.03.2013р. зобов'язання є простроченим.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як зазначалось вище, послуги були надані, відповідно - мають бути сплачені.

Як зазначає ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виконання Позивачем обов'язків за Договором підтверджене актом прийому-передачі аудиторських послуг від 18.03.2013р., в якому зазначено, що послуги надані якісно та у повній відповідності до умов Договору. Виконання ж Відповідачем власних обов'язків щодо сплати вартості отриманих послуг відсутнє.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу борг в сумі 10 000,00 грн..

Також, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім основного боргу, Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 1760,00 грн. та три відсотки річних в розмірі 46,92 грн.

Судом ретельно перераховано розмір 3% річних за період з 22.03.2012р. по 13.10.2014р. та встановлено, що за 2013 рік сума втрат становить 234,24 грн. (10000,00 (грн.) * 285 (дні прострочення)/365 днів у році * 3%). За 2014 рік - 235,07 грн. (10000,00 (грн.) * 286 (дні прострочення)/365 днів у році * 3%). Разом - 469,31 грн. Однак, суд не може виходити за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає заявлена позивачем сума 3% річних - 46,92 грн.

Втрати від інфляції становлять 1760,00 грн. та розраховані за формулою 10000,00 грн. *1,176 (загальний індекс інфляції за весь період прострочки) - 10000,00.

Слід зазначити, що вимоги Позивача є вимогами поточними, оскільки Договір був укладений 27.11.2012р., послуги передані 18.03.2013р., а справа про банкрутство боржника порушена 07.07.2012р. (процедура розпорядження майном введена ухвалою від 24.07.2012р.). Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Згідно ч. 5 ст. 19 Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Тому нарахування 3-х процентів річних та інфляційних втрат є правомірним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідач мав достатньо часу для надання відзиву, спростування вимог Позивача, однак, не скористався наданими йому ст. 22 ГПК України правами.

Таким чином, суд задовольняє позов у повному обсязі, оскільки вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 16, 901, 903 ЦК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» (код ЄДРПОУ 14307653; Заводська площа, 1, м. Миколаїв, 54050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторської фірми «Профі -Аудит» (код ЄДРПОУ 30768778; вул. 9 Січня, 4, м. Херсон, 73000) заборгованість у сумі 13633,92 грн. (тринадцять тисяч шістсот тридцять три грн.. 92 коп.) з яких 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) основний борг, 46,92 грн. (сорок шість грн. 92 коп.) 3-% річних, 1760,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят грн. 00 коп.) інфляційні втрати, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом .

Суддя Т .М.Давченко

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2014 р.