Постанова

від 29.12.2014 по справі 922/3498/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 922/3498/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Бєлєвцової О.С. за довіреністю б\н від 05.09.2014 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3517Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 06.10.14 у справі № 922/3498/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Девелопмент Україна", м. Харків,

про внесення змін до договору,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014р. Харківська міська рада, м. Харків звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Девелопмент Україна", м. Харків, в якій просила суд внести зміни до договору оренди землі від 04.05.2006 р. № 640667100085 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди в редакції позивача. Крім того, просила судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2014р. у справі № 922/3498/14 (суддя Смірнова О.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Постановлено внести зміни до договору оренди землі від 04.05.2006 р. № 64066710085 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі,

зареєстрованого " 04" травня 2006 року за № 640667100085

у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"

" 11" грудня 2013 року

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови Кернеса Геннадія Адольфовича з одного боку та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Девелопмент Україна" в особі керівника з другого боку, домовились про нижченаведене:

1. Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові" (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" пункти 5., 9., 13., 14. договору оренди землі, зареєстрованого " 04" травня 2006 року за № 64066710085 змінити, доповнити пункт 2. словами та пункт 28. підпунктом д) і викласти у такій редакції:

" 2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:02:056:0006"

" 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 774 від 24.09.2013 року становить 8943706 грн. (вісім мільйонів дев'ятсот сорок три тисячі сімсот шість гривень).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки."

" 9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові, Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 509/14 від 2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 500847,54 грн. (п"ятсот тисяч вісімсот сорок сім гривень 54 копійок), або в місяць - 41737,30 грн. (сорок тисяча сімсот тридцять сім гривень 39 копійок)."

" 13. Розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки;

г) внаслідок інфляції - щорічно;

д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом."

" 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня згідно діючого законодавства."

" 28. д) в разі ухилення Орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 13 договору, Орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції."

II. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого "04" травня 2006 року за № 640667100085 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ

Харківська міська рада Харківської області: м. Харків, м-н Конституції, 7 код 04059243

В особі міського голови

/ підпис/

ОРЕНДАР

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Девелопмент Україна": 61038, м. Харків, Салтівське шосе, 67-а код 33410573

В особі керівника

/ підпис/ /ПІБ/

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Девелопмент Україна" на користь Харківської міської ради 1218,00 грн. судового збору.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2014р. у справі № 922/3498/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, судові витрати покласти на позивача. Так, як стверджує відповідач, суд першої інстанції, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, не встановивши в чому саме полягає порушення вимог законодавства з боку відповідача, не встановивши факту порушення прав позивача, захистив інтереси позивача без обґрунтованих на те підстав, порушивши при цьому приписи ст.ст.8, 19, 61, 68, 129 Конституції України, ч.1 ст.30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.6, 13, 14, 627, ч.2 ст.632, ст.651, ч.2 ст.652 ЦК України, ч.1 ст.13 Закону України «Про оцінку земель», а також права і охоронювані законом інтереси ТОВ «Альянс Девелопмент Україна», примусивши відповідача робити те, що не передбачено законодавством. Також вимоги апеляційної скарги заявник, зокрема обгрунтовує тим, що наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для зміни розміру орендної плати в односторонньому порядку, оскільки таких підстав договором, зокрема п. 13, не передбачено, та умови укладеного договору можуть бути змінені виключно за взаємної згоди сторін, а відтак відповідач не може бути змушений до зміни умов укладеного договору. Крім того, як вважає відповідач, незаконним є і висновок суду, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною з огляду також на те, що договір оренди землі є цивільно-правовим, грунтується на засадах юридичної рівності сторін, а не адміністративного підпорядкування відповідача позивачу за рішенням органа місцевого самоврядування, адже в силу ст. 1 ЦК України цивільні відносини грунтуються на юридичній рівності і вільному волевиявленні їх учасників.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх.№11430 від 01.12.2014р.), в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, оскільки вважає доводи скарги такими, що не відповідають обставинам справи. На підставі чого, просить рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2014р. у справі № 922/3498/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Так, свою позицію обгрунтовує тим, що нормами чинного законодавства передбачено зміну умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Вважає, що оскільки укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а оренда за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору. Як зазначає позивач, виходячи із положень ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України, розмір орендної плати залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому при її зміні, повинно бути змінено і плату за землю у вигляді орендної плати. Також вказує на те, що при зміні нормативної грошової оцінки землі змінюється розмір земельного податку, а це в свою чергу, як визначено сторонами у п. 13 договору, є підставою для збільшення розміру орендної плати шляхом укладання додаткової угоди до договору.

12.12.2014р. (вх.№12193) відповідачем надані письмові пояснення на зазначений відзив позивача, в якому він, вимоги апеляційної скарги підтримує та, крім того, стверджує, що згідно з п.13 договору оренди землі від 04.05.2006р., укладеного між сторонами спору, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом. Тож серед наведених підстав сторонами правочину не узгоджувалася така підстава для перегляду розміру орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, згідно з умовами договору оренди земельної ділянки, підставою для збільшення розміру орендної плати є збільшення ставок земельного податку відповідно до змін у чинному законодавстві, тобто коли визначена у договорі орендна плата є нижчою за встановлений законом її граничний розмір.

Відтак, посилання позивача лише на п.36 договору оренди землі від 04.05.2006р. як на безумовну підставу для внесення змін до договору, є необгрунтованим. Тобто, у позивача, є право звернення до суду, воно є абсолютним, але це не означає, що позовні вимоги є правомірними і вони підлягають задоволенню виключно в редакції позивача спірної угоди без конкретної на то вказівки в умовах існуючого договору оренди землі чи закону як на підставу внесення змін до договору.

15.12.2014р. (вх.№12400) позивачем до канцелярії суду подані додаткові пояснення, в яких він посилається, у тому числі на те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею.

При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати, в зв'язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

В свою чергу, орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

У судове засідання 22.12.2014 р. прибув представник відповідача та надав пояснення по справі.

Представник позивача у призначене судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна телефонограма від 19.12.2014р. №08-69\202, наявна в матеріалах справи.

В силу приписів ст. 64 ГПК України вказані факти є свідченням належного повідомлення позивача.

Зважаючи на належне повідомлення учасників судового процесу про час та місце засідання суду, те, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на скаргу та письмових поясненнях доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення Харківської міської ради від 06.07.2005 р. № 121/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об"єктів" між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Девелопмент Україна" (орендар) 04.05.2006 р. був укладений договір оренди землі (далі - договір), у відповідності до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 67а, загальною площею 0,4290 га для реконструкції нежитлових приміщень прибудовами та надбудовами під офісні та допоміжні приміщення (але не пізніше прийняття об"єкту до експлуатації) та для її подальшої експлуатації. Даний договір зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в державному реєстрі земель за № 640667100085.

Пунктом 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період реконструкції згідно з довідкою №335/06 від 02.02.2006 року становить 860435 гривень (вісімсот шістдесят тисяч тридцять п"ять гривень); на період експлуатації згідно з довідкою №335/06 від 02.02.2006 року становить 4302177 гривень (чотири мільони триста дві тисячі сто сімдесят сім гривень).

Відповідно до пункту 8 договору його укладено строком: на період реконструкції до 01.07.2007 року (але не пізніше прийняття об"єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.07.2030 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У пункті 9 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області . Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить

- на період реконструкції:

2006 рік : 2698,18 гривень (дві тисячі шістсот дев"яносто вісім гривень вісімнадцять копійок);

з 2007 року: 5090,91 гривень (п"ять тисяч дев"яносто гривень одна копійка);

на період експлуатації:

з 01.07.2007 року: 15416,13 гривень (п"ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять гривень тринадцять копійок).

Згідно з пунктом 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку;

в) внаслідок інфляції - щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації, зокрема, на офіційних веб-сайтах в мережі нтернет.

Рішення Харківської міської ради, в тому числі і вказане рішення , на виконання статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публікуються на офіційному сайті Харківської міської ради: www.city.harkov.ua/ru, тобто є загальнодоступними.

Пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

У п.2 цього рішення визначено, що рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" (оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської ради: www.city.harkov.ua/ru) та була введена в дію з 01.03.2008р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" (оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської ради: www.city.harkov.ua/ru) встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 даного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської ради: www.city.harkov.ua/ru).

Згідно з п. 16.4 вказаного Порядку, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача було направлено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 11.12.2013р., разом з листами-пропозиціями № 5057/0/225-13 від 13.12.2013 р. «Про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі» та № 5166/0/225-13 від 16.12.2013 р. «Про зміну договору оренди землі», яким Департамент земельних відносин направив на розгляд та підписання три примірники додаткової угоди до договору оренди землі №640667100085 від 04.05.2006р. та три примірники розрахунку орендної плати в зв'язку зі зміною розміру орендної плати.

Слід зазначити, що до матеріалів справи не додано належних доказів отримання відповідачем вказаного документу, цей факт не підтверджується поштовими відправленнями, який містяться у матеріалах справи, оскільки позивачем не надано опису вкладення до доданого поштового повідомлення.

У відповідь на вказані листи ТОВ «Альянс Девелопмент Україна» листом №02 від 10.01.2014р. повідомило Харківську міську раду про те, що вимоги, викладені в листі-пропозиції вих.№5057/0/225-13 від 13.12.2013р. є необгрунтованими, тому не можуть бути задоволені з огляду на те, що листом №01 від 10.01.2014р. ТОВ «Альянс Девелопмент Україна» повідомило Харківську міську раду, що вимоги, викладені в листі-пропозиції вих.№5166/0/225-13 від 16.12.2013р. «Про зміну договору оренди землі» є невмотивованими, адже умови Договору оренди землі від 04.05.2006р.. укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ТОВ «Альянс Девелопмент Україна», зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 04.05.2006р. за №640667100085, відповідають вимогам законодавства, які висувалися до договорів оренди землі станом на час його укладення, тому ТОВ «Альянс Девелопмент Україна» не надає своєї згоди на зміну умов цього договору.

Відповідач, надаючи відповідь, не ухилявся, як зазначає позивач, від підписання додаткової угоди до договору, а правомірно не надав своєї згоди на внесення змін до договору, обґрунтовуючи правові підстави такої відмови у листі №01 від 10.01.2014р.

Листи ТОВ «Альянс Девелопмент Україна» №№01 та 02 від 10.01.2014р. цінним листом з рекомендованим повідомленням було направлено позивачу, про що свідчать фіскальні чеки №№2669. 2670 від 13.01.2014р., описи вкладення у цінний лист №№6100125568269, 6100125568277 від 13.01.2014р. та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №№6100125568269, 6100125568277 від 20.01.2014р. (а.с.80, 84, 85).

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач, вважаючи, що внесення змін до умов договору можливе за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, передбачена нормами чинного законодавства, звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом. Свій позов Харківська міська рада обгрунтовує тим, що, оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Розглянувши заявлений позов, суд першої інстанції прийняв рішення, яким задовольнив позовні вимоги з мотивів того, що суд визнав доведеним наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони покладаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення", рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження і оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі. П. 4 названої постанови передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Проте, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вищенаведеним приписам постанов пленуму Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, а також положенням ст. 84 ГПК України, враховуючи наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

До загальних принципів господарювання відноситься заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

Відповідно до приписів статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з приписами статей 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Із цими положеннями кореспондується норма частини 1 статті 188 ГПК України, якою також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 30 Законом України "Про оренду землі" унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Порядок зміни та розірвання договору визначено частинами 2-5 названої статті 188 Господарського процесуального кодексу України. В підсумку цитовані норми права встановлюють правило, згідно якого зміна договору можлива лише у двох випадках: або добровільно за згодою сторін, або примусово у разі, якщо обов'язок внести зміни прямо передбачений законом або договором.

Згідно з п.9. договору плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові, Харківської області, у розмірі на період реконструкції: 2006 рік - 2 698,18 грн; з 2007 року - 5 090,91 грн.; на період експлуатації: з 01.07.2007 року - 15 416,13 грн.

Згідно з п.13 договору, орендна плата за землю переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів;

в) внаслідок інфляції - щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом.

Ч. 4.1 ст.30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Окрім того, п.36 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, що кореспондується з нормою ч.1 ст.30 Закону України "Про оренду землі", а відтак виключає можливість орендодавця змінювати умови договору своїм рішенням.

Згідно зі ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність до обставин, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зважаючи на наведені норми, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін, або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору за одночасної наявності передбачених у ч. 2 статті 652 Цивільного кодексу України умов.

Втім при зверненні з позовом Харківська міська рада не навела жодного порушення умов договору з боку відповідача.

Більш того, умовами договору не передбачено такої підстави для внесення змін до договору, як зміна нормативної грошової оцінки земель.

Позивачем також не доведено, що в даному разі мають місце зміна умов господарювання, або зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо.

Разом з цим, норми права, на які посилається позивач у позовній заяві (ст.ст.11, 626, 651, 653, 654 ЦК України, ст.ст. 15, 179, 188 ГК України, ст.ст. 2, 13, 15, 18 Закону України "Про оцінку земель", ст. 30 Закону України "Про оренду землі" та інші) містять правила, які регулюють загальні засади зміни та розірвання договорів, загальні засади відносин пов'язаних зі сплатою за землю. Проте, жодна з норм, вказаних позивачем, не містить прямого припису про обов'язковість зміни умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати в разі прийняття орендодавцем рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки, переданих в оренду земель.

Також відсутні і такі приписи про обов'язкову зміну розміру орендної плати і в нормах Податкового кодексу України, на які також посилається позивач.

Водночас, п.288.1 ст.288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п.288.2 ст.288 ПК України).

П.288.5 ст.288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки).

Проте, наведене правило стосується саме встановлення розміру орендної плати, а не її зміни, тобто ці норми застосовуються під час укладання договору, а не протягом його виконання.

Отже, законодавець у ст.288 ПК України надав сторонам диспозитивність і відносить встановлення конкретної ставки в межах 3-12% виключно до їх волі.

Слід зазначити, що наразі ТОВ «Альянс Девелопмент Україна» сплачує орендну плату за ставкою 4,3% нормативної грошової оцінки, що на 1,3% вище, ніж встановлено Податковим кодексом України як мінімальна ставка (п.288.5 ст.288).

Отже, порушень договірних умов чи інших вимог законодавства, а також порушень податкової дисципліни з боку відповідача не вбачається, що й підтверджується Довідкою ДПІ у Московському районі м.Харкові ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.05.2014р. №1524/10/20-34-22-01-33410573 «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства ТОВ «Альянс Девелопмент Україна» (33410573) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 06.05.2014». відповідно до п.3.9.2 якої перевіркою правильності нарахування та перерахування плати за землю порушень не встановлено

Статтею 289 ПК України, яка передбачає індексацію нормативної грошової оцінки земель, також не містить жодного припису, який би давав підстави для висновку про те, що індексація нормативної грошової оцінки автоматично означає необхідність збільшення розміру орендної плати пропорційно збільшенню розміру нормативної оцінки землі. Взагалі, жодною з норм Податкового кодексу не передбачено обов'язку вносити зміни в договір у разі, якщо після його укладення змінився розмір нормативної грошової оцінки.

Попри це, ст.96 Земельного кодексу України не встановлює обов'язку землекористувача вносити зміни до договору щодо підвищення розміру і ставки орендної плати на односторонню вимогу орендодавця, яка суперечить умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Такж ст.19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Такі обставини, з урахуванням конституційних гарантій прав і свобод унеможливлюють примушення відповідача до укладення додаткової угоди, з умовами якої він не згоден та обов'язковість укладення якої законодавством не передбачена.

При цьому суд зауважує, що раніше, в первісній редакції Закону України "Про оренду землі" містилося правило за яким, у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, орендодавець мав право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди (ч.3 ст.21). Проте, Законом України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV це правило скасоване.

Приписами ж ч.1 ст. 23 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що, орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 284 ГК України умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У пункті п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 зазначено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, сторони в договорі підставою зміни орендної плати визначили зміну розміру земельного податку згідно зі змінами у діючому законодавстві, тобто коли визначена у договорі орендна плата є нижчою за встановлений законом її граничний розмір.

Проте, зміна органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки землі не є законодавчою зміною граничного розміру орендної плати.

Крім того, умовами договору також не передбачено, що договір оренди землі може бути змінений без згоди сторін у разі збільшення нормативної грошової оцінки землі.

А посилання позивача на те, що нормативна грошова оцінка є підставою для розрахунку земельного податку і тому, хоча б опосередковано, є підставою для зміни орендної плати, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки позивачем не надано належних доказів збільшення розміру земельного податку.

Колегія суддів звертає увагу, що вимоги щодо внесення змін до пунктів 5., 9., 13., 14., доповнення п. 2 словами та п. 28. підунктом д) договору відповідно до редакції, запропонованої у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки, викладеній у позовній заяві не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, колегією суддів встановлено, що підставою для внесення змін до договору позивач посилається на Порядок оформлення договорів у м. Харкові, затверджений Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12 (оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської ради: www.city.harkov.ua/ru).

У відповідності до п. 29 Порядку, його приписи не поширюються на договори оренди землі (додаткові угоди) та угоди про розірвання договорів оренди землі, які були підписані міським головою до набрання чинності даним Порядком.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, посилання позивача на те, що орендна плата за землю державної та комунальної власності є регульованою ціною не спростовують вищенаведених фактів, оскільки договір оренди землі був підписаний міським головою до набрання чинності вказаним Порядком, а державне регулювання розміру орендної плати, як зазначалось вище, здійснюється на стадії укладання договору, а не на стадії його виконання, в зв'язку з чим в силу умов п. 29 вказаного Порядку, останній не може застосовуватись до спірних правовідносин, та не може бути в даному випадку підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, як вважає позивач. Ні Закон України "Про ціни та ціноутворення", ні ГК України (ст.191) не передбачають можливості зміни в односторонньому порядку цін у вже укладених договорах в обхід загального порядку змін умов договору, встановленого ч.1 ст.651 ЦК України, ст. 188 ГК України.

Конституційний Суд України в рішенні від 16.04.2009р. №7рп/2009 встановлює неможливість органів місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення, вносити в односторонньому порядку до них, які погіршують становище інших учасників відносин, де зокрема зазначається, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Враховуючи вищезазначене, судом апеляційної інстанції встановлена безпідставність вимог позивача, яка свідчить, що позивач просить суд врегулювати в договорі відносини, які вже врегульовані нормативними актами, при чому просить зробити це у інший спосіб, ніж це передбачено цими актами. Але це неприпустимо, оскільки у відповідності до ч.2 ст.6 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, передбаченому актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відтак, встановлення нової нормативної грошової оцінки землі породжує правові наслідки відносно договорів оренди землі, які укладатимуться після її затвердження та введення в дію відповідного рішення, та не може слугувати правовим підґрунтям для внесення змін до вже укладеного договору оренди землі, визнаного державою шляхом проведення державної реєстрації, тобто наведена обставина не може розцінюватися як безумовна підстава для внесення змін до договору оренди землі, тим більш, в односторонньому примусовому порядку.

Частиною 4 ст.179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в т.ч. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Конкретизувати умови означає визначити ті умови договору, які мають змінюваний характер в залежності від конкретних умов відповідних правовідносин (стосовно договору оренди земельної ділянки, наприклад, це місцезнаходження, цільове призначення, площа та якісні характеристики земель, перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури, у тому числі доріг, наявність обмежень, ставка та розмір орендної плати, строк дії договору тощо).

В даному ж випадку позивач, пропонуючи умови договору, яких немає у типовому договорі оренди землі, який затверджено Постановою КМУ від 30.03.2004р. N220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", насправді просить не конкретизувати, а змінити і доповнити умови типового договору, що прямо суперечить забороні на відступ від умов типового договору, встановленій ч.4 ст.179 ГК України.

Так, зокрема, в Типовому договорі оренди землі, затв. ПКМУ від 30.03.2004р. N220, а саме в вичерпному переліку підстав для перегляду розміру орендної плати відсутні пропоновані позивачем у спірній додатковій угоді умови щодо зміни розміру орендної плати у разі "зміни нормативної грошової оцінки землі".

Відповідність таких пропонованих позивачем умов договору типовому договору оренди землі, затвердженому самим позивачем, Харківською міською радою, не може бути прийняте до уваги, оскільки рішення органів місцевого самоврядування не можуть суперечити нормативним актам центральних органів державної влади.

Водночас, ані Закон України "Про оренду землі", ані постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, якою затверджено Типовий договір оренди землі, ані Земельний кодекс України, ані Податковий кодекс України, ані Закон України "Про оцінку земель" ані інші закони України,- дія яких розповсюджується на спірні правовідносини, не містять положень щодо встановлення безумовного та беззаперечного обов'язку перегляду розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Щодо позовної заяви в частині вимоги внесення змін додатковою угодою до пункту 9 договору щодо зміни орендної плати із застосуванням коефіцієнту 5,6% від нормативної грошової оцінки землі, Колегія суддів зазначає, що встановлення коефіцієнту 5,6 % від нормативної грошової оцінки землі при розрахунку розміру орендної плати не ґрунтується на умовах договору чи приписах чинного законодавства. Коефіцієнт у розмірі 5,6 % встановлено позивачем на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові , яке затверджене рішенням 19 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08. Однак, спірний договір було укладено 04 травня 2006 року, а тому на час його укладення вказане Положення не діяло, а нормативно-правові акти розповсюджуються лише на ті договори, які укладено після набрання вказаними актами законної сили.

Законом не передбачено обов'язкову зміну ставки орендної плати до 5,6%, тому вимога щодо встановлення орендної плати у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки не підлягає задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Тобто, тільки строки внесення орендної плати чітко встановлюються Податковим кодексом України.

Податковий кодекс не встановлює розмір орендної плати, тільки граничні межі розміру - мінімальну та максимальну, а в цих межах сторони вільні за згодою визначити розмір орендної плати, зокрема, встановлення орендної плати вище за мінімальну межу встановлену у ст. 288 Податкового кодексу України

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю передбачених законодавством та умовами договору оренди землі підстав для зобов'язання укласти додаткову угоду до договору про зміну розміру орендної плати без відповідного волевиявлення відповідача, висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позову колегія суддів визнає неправомірним та необґрунтованим.

Посилання позивача на те, що нормативна грошова оцінка є підставою для розрахунку земельного податку і таким чином, хоча б опосередковано, - підставою для зміни орендної плати, колегія суддів суд не приймає до уваги, оскільки позивач не надав доказів збільшення розміру земельного податку, та не надав ні пояснень ні доказів стосовно розміру нормативної грошової оцінки на момент укладання договору.

До того ж, відсутність документально підтверджених даних про розмір земельного податку, який існував на час укладення договору, роблять неможливим порівняння первісного і теперішнього розмірів земельного податку, і як наслідок, унеможливлюють висновок про його податкове зростання. За таких обставин, підстави для застосування п. 9 договору і для висновку про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати, відсутні.

Вимога щодо внесення змін до п. 5. договору оренди, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 774 від 24.09.2013 становить 8943706 грн. орендної плати у розмірі 5,6 % від нормативної грошової оцінки не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю доказів відповідного. Як вбачається з пункту 5 Договору оренди землі від 04.05.2006 року, згідно з довідкою № 336/06 від 02.02.2006р. значиться інший розмір нормативної грошової оцінки - 4302177 грн., а зазначені у витягу коефіцієнти суперечать іншим доказам по справі.

Тому оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, та окремо, не надаючи заздалегідь переваги будь - якому доказу, колегія суддів ставиться до витягу технічної документації № 774 від 24.09.2013 нормативної грошової оцінки критично, оскільки він містить дані, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що відповідно до принципу змагальності та рівності сторін суд не може за власною ініціативою перераховувати розмір нормативної - грошової оцінки та змінювати позовні вимоги.

Колегія суддів також зазначає, що вище викладений висновок про неможливість односторонньої зміни умов договору внаслідок зміни нормативної оцінки землі, відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, принципам свободи договору (ст. 3 ЦК України), принципам свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом; заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст.6 ГК України). Позивач під час укладення спірного договору оренди землі будучи вільним у обранні його умов самостійно погодив і розмір орендної плати у договорі і строк дії договору. Тому у позивача відсутні підстави перекладати власні ризики, пов'язані із інфляційними процесами та/або іншими несприятливими явищами на відповідача, шляхом одностороннього коригування умов договору на свою користь.

З урахуванням статті 4-3 та статті 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) обов'язок по доведенню існування в законі чи договорі обов'язку відповідача внести зміни у спірний договір оренди земельної ділянки покладений на позивача.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено обставини, з якими закон пов'язує можливість примусового внесення зміни у спірний договір, тобто не доведено ані існування обов'язку відповідача щодо укладення спірної додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, ані відповідності пропонованої додаткової угоди вимогам Закону.

Щодо позовних вимог в частині зміни пунктів 13, 14 та 28 договору оренди землі від 04.05.2006 року колегія суддів також зазначає наступне.

Позивачем в позовній заяві не наведено жодного правового обгрунтування та доказів в обґрунтування позовних вимог щодо зміни п. 13 договору, якими позивач просить доповнити перелік підстав для зміни орендної плати такою підставою як, "зміна нормативної грошової оцінки землі", а також щодо зміни п. 14 договору, яким встановлено пеню за невнесення у встановлений законодавством строк орендної плати .

Аналогічно пропоновані позивачем зміни до пункту 28 договору оренди не обґрунтовані жодними посиланнями на норми права та докази.

Про незаконність цих вимог позивача свідчить те, що в даному разі позивач просить суд врегулювати в договорі відносини, які вже врегульовані нормативними актами, при чому просить зробити це у інший спосіб, ніж це передбачено цими актами. Але це неприпустимо, адже згідно з частиною 2 статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Крім того, позивач пропонує умови договору, котрих немає у типовому договорі оренди землі, який затверджений Постановою КМУ від 30.03.2004р. N220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", що суперечить встановленій частиною 2 статті 630 Цивільного кодексу України та частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України забороні на відступ від умов типового договору.

Відповідність таких пропонованих позивачем умов договору типовому договору оренди землі, затвердженому самим позивачем, Харківською міською радою, не може бути прийняте до уваги, оскільки рішення органів місцевого самоврядування не можуть суперечити нормативним актам центральних органів державної влади.

Таким чином, в порушення вимог статей 43, 82 ГПК України, місцевий господарський суд, дослідивши надані сторонами докази, не дав належної правової оцінки у їх сукупності і взаємозв'язку, не встановив фактичних обставин, не перевірив заперечень відповідача та не навів у рішенні мотиви відхилення доказів, на які він посилався, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіння своїм майном, також зобов'язує державу вживати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності.

Втручання у майнові права є незаконним, з огляду на цілі статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, умови укладеного Договору можуть бути змінені виключно за взаємної згоди сторін, але ані позивачем, ані судом першої інстанції не наведено норми закону, на підставі якої є обов'язковим і безумовним внесення змін до договору оренди землі в даному спорі.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю передбачених законодавством та умовами договору оренди землі підстав для зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до цього договору про зміну розміру орендної плати без відповідного волевиявлення відповідача, а також зважаючи на відсутність документального обгрунтування розміру земельного податку та документально необґрунтованого застосування коефіцієнту для розрахунку розміру орендної плати, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України здійснити перерозподіл судових витрат.

Статтею105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій, зокрема, зазначається про новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2 ч.1 статті 103, п.3,п.4 ч.1 статті 104, статті 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2014р. у справі № 922/3498/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (код 04059243, адреса: 61200, м. Харків, майдан. Конституції, 7, одержувач - Харківська міська рада, реєстраційний рахунок: 35417005032986, банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Девелопмент Україна" (код 33410573, 61038, м. Харків, Салтівське шосе, 67-а) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 29.12.2014 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.