Рішення

від 23.12.2014 по справі 359/5336/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/5336/14-ц Головуючий у І інстанції Величко В.П. Провадження № 22-ц/780/7096/14 Доповідач у 2 інстанції Антоненко Категорія 58 23.12.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря - Ромашини І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом»янському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вчинення дій.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, який мотивував тим, що відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМА» він є засновником вказаного товариства. У травні 2014 року він познайомився з громадянином ОСОБА_2, який запропонував йому розпочати та організувати спільний бізнес. Для цього позивач призначив відповідача на посаду директора підприємства та передав останньому оригінал статуту та свідоцтва про державну реєстраціютовариства. Проте, невдовзі після цього ОСОБА_2 зник з місця свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_1 та не виходив на зв'язок. Окрім того, позивач вказував, що наприкінці травня 2014 року, перебуваючи в м. Переяслав-Хмельницький Київської області у нього викрали документи податкової звітності ТОВ за увесь період його діяльності, круглу печатку підприємства та оригінали всіх первинних бухгалтерських документів. З цього приводу він звертався до працівників міліції, однак будь-яких результатів це звернення не дало. Після чого позивач звернувся до державного реєстратора з приводу всіх обставин, що трапились та просив останнього ліквідувати ТОВ «СТАМА», однак реєстратор повідомив йому, що необхідно звертатися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів. Тому позивач і звернувся до суду та просив припинити діяльність ТОВ «СТАМА», ліквідувавши його та зобов'язати Державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення вказаного товариства.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2014 року позов задоволено. Припинено діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМА» та ліквідувано Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАМА» (код ЄДРПОУ - 38354126), як юридичну особу. Зобов'язано Державного реєстратора Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області провести державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМА» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд, 57-А, код ЄДРПОУ - 38354126), як юридичної особи без довідки державної податкової інспекції №22-ОПП, відповідних довідок пенсійного фонду, фондів соціального страхування, архівної установи, довідки центру зайнятості, установчих документів, ліквідаційного балансу, акту ліквідаційної комісії та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМА» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А, код ЄДРПОУ - 38354126), як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження рішення.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Солом»янському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАМА» позивач є засновником вказаного підприємства. Наказом №3 від 22 травня 2014 року позивач призначив на посаду директора підприємства ОСОБА_2 Відразу після цього призначення відповідач зник з місця свого проживання у м. Борисполі, зв'язку з ним позивач не має. Окрім того, наприкінці травня 2014 року, перебуваючи в м. Переяслав-Хмельницький Київської області у нього викрали певні документи підприємства. З цього приводу він звертався до працівників міліції і листом від 26 травня 2014 року йому повідомили, що по факту втрати документів йому слід звернутись до компетентних органів щодо їх видачі. Одразу після цього, 28 травня 2014 року, позивач звернувся з письмовою заявою до Державного реєстратора Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції в Київської області (оскільки юридична адреса підприємства: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 5 7-А), де виклав всі обставини справи та просив останнього ліквідувати товариство. 29 травня 2014 року позивач отримав відповідь про необхідність звертатися до суду щодо захисту свої прав та законних інтересів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 116 ЦК України учасники підприємства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні підприємством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку підприємства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з підприємства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі підприємства, цінних паперів, що засвідчують участь у підприємстві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність підприємства у порядку, встановленому установчим документом. У свою чергу, відсутність з наведених причин у позивача оригіналів свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки про взяття на облік як платника податків, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, повідомлень про взяття на облік як платника зборів до фондів соціального страхування, укладених договорів, первинних бухгалтерських документів, податкової звітності, круглої печатки унеможливлює здійснення позивачем своїх повноважень з участі в підприємстві та посадових обов'язків по управлінню ним. Такі обставини повністю виключають можливість продовження ведення фінансово-господарської діяльності, утворюють передумови для протиправного використання документів та круглої печатки позивача невстановленою особою, що їх викрала, ведення такою особою господарської діяльності, що суперечить закону, набуття на підставі фіктивних правочинів, вчинених від імені позивача, цивільних та господарських зобов'язань, відповідальність за якими перед кредиторами має нести позивач як учасник підприємства. З тих же підстав позивач позбавлений можливості прийняти на загальних зборах учасників рішення про ліквідацію підприємства та розпочати ліквідаційну процедуру, оскільки, після закінчення процедури ліквідації державному реєстратору подаються, у тому числі, відсутні у позивача оригінали свідоцтва про державну реєстрацію, а також подаються довідки про відсутність заборгованості з відповідних органів державної податкової служби, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Відповідні довідки видаються вказаними органами після закінчення позапланової документальноїперевірки підприємства, яка проводиться на підставі поданих останнім документів податкової та іншої звітності, які також відсутні у позивача. Отже, відсутність у позивача документів та круглої печатки призводить до позбавлення його права на участь у здійсненні фінансово-господарської діяльності. Так само позивач не зможе у майбутньому реалізувати своє право на вихід з підприємства або відступлення своєї частки у статутному капіталі, оскільки позбавлений можливості документально підтвердити перед третіми особами свою участь у підприємстві та розмір частки, а тому позивач звернувся до суду в порядку п.2 ч.1 ст.110 ЦК України з вказаними вимогами.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», пп. 78.1.7 Податкового Кодексу України, п.11.3 наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року - передбачений порядок припинення діяльність ТОВ, ліквідувавання його та зобов'язання Державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення вказаного товариства.

Оскільки чинним законодавством передбачена відповідна процедура ліквідації підприємств та здійснення державної реєстрації припинення діяльності юридичних осіб і ця процедура позивачем не була дотримана, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Крім того суд зобов»язав державного реєстратора зареєструвати припинення діяльності ТОВ «СТАМА», не притягнувши державну реєстраційну службу до участі у справі.

Так, перевіряючи матеріали справи та встановлюючи обставини справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не доведеними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв»язку з чим підлягають відхиленню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення неповно встановив фактичні обставини справи, не визначився із характером правовідносин сторін та правовою нормою, яка підлягає до застосування при їх вирішенні, тобто ухвалив рішення з порушенням норм ст. ст. 212-214 ЦПК України, а тому дане рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом»янському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві задовольнити.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вчинення дій - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: