Ухвала

від 19.09.2014 по справі 442/6935/14-ц

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/6935/14-ц

Провадження № 6/442/174/2014

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Івасівки А.П.

при секретарі - Грабар Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі заяву ОСОБА_1 про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон,-

в с т а н о в и в :

Встановлено, що з метою примусового виконання судового наказу № 2/н/249/09 від 05.06.2009 року Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь КС «ФКК «Українські кредити» ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 26.10.2009 року було накладено заборону у виїзді за кордон ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу до погашення боргу.

Заявник ОСОБА_1 у своїй заяві просить зняти вищезгадану заборону, покликаючись на те, що суд виносивши ухвалу про обмеження у праві виїзду не з'ясував, чи дійсно він свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Будь-яких доказів на підтвердження факту свідомого ухилення від виконання зобов'язань, відомостей про обізнаність з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання матеріали справи не містять.

Крім цього статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

В той же час, відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, питання, що пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Частиною 2 ст. 377-1 ЦПК України встановлено, що суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України - без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Тобто, стаття 377-1 ЦПК України імперативно вказує на те, що розгляд вище згаданого подання відбувається за участю державного виконавця і не містить положень про те, що неявка в судове засідання державного виконавця не є перешкодою для вирішення питання про обмеження виїзду боржника за межі України.

Як вбачається з вище наведеного, саме державний виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

В той же час, як убачається з матеріалів справи, державний виконавець в суд на розгляд подання взагалі не викликався і матеріали виконавчого провадження судом не оглядалися, а відтак, висновок суду про те, що він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, зроблено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

В матеріалах справи відсутні докази, які можна було б визнати належними і допустимими, про те, що йому було відомо про це виконавче провадження, а тим більше - докази, які б свідчили про його ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, а також обов'язків, які визначені для боржника ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо наявності на примусовому виконанні виконавчих документів відносно нього, він дізнався в кінці серпня 2014 року, коли звернувся у відділ ДВС Дрогобицького МРУЮ, оскільки під час літньої відпустки Державна прикордонна служба України відмовила йому у виїзді з України.

У відділі ДВС Дрогобицького МРУЮ йому зокрема стало відомо, що Постановою державного виконавця від 23.12.2011 року (ВП13976525), виконавчий документ за № 2-н-249 про солідарне стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Ярославовивча було повернуто стягувачу без виконання на підставі п.7 ч.1 ст. 47 та ст.. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» та припинено чинність арештів майна боржників і скасовано всі інші заходи примусового виконання рішення, залишається не зрозумілим чому державний виконавець не звернувся із поданням про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. В подальшому повторного пред»явлення вказаного вище виконавчого документу до примусового виконання не відбувалось та й строки пред»явлення виконавчого документа до виконання минули, а стягувач КС «ФКК «Українські кредити»(код за ЄДРПОУ 33685836, юридична адреса: 94520, Луганська область, м.Красний Луч, вул..Карла Маркса, 9) - Постановою Луганського окружного адміністративного суду № 2а-3565/10/1270 від 15 червня 2010 року - є ліквідованою.

З врахування наведеного вище він опинився у специфічній ситуації «немає кому боргу повертати, але й обмеження не зняте», а тому просить його заяву задоволити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, відтак, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд перевіривши наявні матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно з положенням ст.. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші не виконані зобов»язання - до виконання зобов»язань, або розв»язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов»язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, якщо він ухиляється від виконання зобов»язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов»язань.

У відповідності до п.3 розділу 3 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом МЮУ № 288/5/102 від 07.02.2014р. - під час здійснення виконавчого провадження - інформація про встановлення тимчасового обмеження права особи виїзду з України вилучається ГЦОСІ з бази даних на підставі отриманої, засвідченої судом копії судового рішення, що набрало законної сили, про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України або постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), про закінчення виконавчого провадження або про скасування тимчасового обмеження в праві виїзду особи з України, у якій вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду з України.

Матеріалами справи встановлено, що обмеження у праві виїзду за кордон на ОСОБА_1 накладалася до погашення ним боргу, оскільки виконавче провадження з виконання виконавчого документа № 2-н-249 виданого 02.07.2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом - завершене, а виконавчий документ повернуто стягувачеві, то дана заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 209 ЦПК України, п.3 розділу 3 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом МЮУ № 288/5/102 від 07.02.2014р. , на підставі ст. ст. 5, 6 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", суд , -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 задоволити.

Зняти обмеження права виїзду за кордон без вилучення паспортного документа Державною прикордонною службою України встановлене Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 6-164/09 від 26 жовтня 2009 року, відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвалу для виконання направити Державній прикордонній службі України Головному центру обробки спеціальної інформації (01034, м.Київ, вул..Володимирська, 26).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Івасівка А.П.