Рішення

від 19.12.2014 по справі 529/1310/14-ц

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1310/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великорудківської сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 5,147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великорудківської сільської ради Диканського району Полтавської області /далі - Великорудківська сільська рада/, і вона, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, однак через невідповідність правовстановлюючих документів на землю нормам чинного законодавства в частині кадастрового номера, позбавлена можливості нотаріально оформити право власності на спадкове майно, позивач звернулась до суду з позовом про визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку в частині кадастрового номера та визнання за нею права власності на вказане спадкове майно.

В судове засідання позивач не з'явилась, cуду подала заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність.

Відповідач - Великорудківська сільська рада - подала лист про визнання позову та розгляд справи у відсутність її представника.

Треті особи - Диканська державна нотаріальна контора Полтавської області /далі - Диканська держнотконтора/, Відділ Дерземагенства в Диканському районі Полтавської області / далі - відділ Держземагенства/ - заперечень проти позову не подали, подали клопотання про розгляд справи у відсутність їхніх представників.

За вказаних обставин розгляд справи був проведений без участі позивача, представників відповідача та третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 174 ЦПК України відповідач має право визнати позов протягом усього часу судового розгляду справи, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладене в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. У разі визнання позову відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Степанівка Диканського району Полтавської області помер ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 01 лютого 2006 року Великорудківською сільською радою. За життя ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земльну ділянку серії ПЛ № 200418, виданого 17 січня 2006 року Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області /далі - Державний акт/, належала земельна ділянка площею 5,147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великорудківської сільської ради. Вказаній земельній ділянці при видачі Державного акта був присвоєний кадастровий номер 5321082000-00-002-0042.

Відповідно до ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України (в редакції від 20.12.2005 року, який діяв на момент видачі ОСОБА_2 Державного акта) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як вбачається з акта про передачу та прийом земельних часток (паїв) від 05 березня 2003 року та додатку до нього, ОСОБА_2 на підставі сертифіката серії ПЛ № 0210698 була передана у власність земельна ділянка із земель колишнього КСП ім. Карла Маркса Диканського району Полтавської області для подальшого належного оформлення права власності на неї шляхом отримання Державного акта. В подальшому на вказану земельну ділянку була належним чином сформована технічна документація з визначенням точної площі, меж та розташування, виготовлена у 2004 році Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". На підставі вказаних документів та з дотриманням встановлених законом вимог ОСОБА_2 17 січня 2006 року отримав Державний акт, у якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки 5321082000-00-002-0042. На підставі вказаного Державного акта нині померлий ОСОБА_2 користувався та розпоряджався нею, як власністю до своєї смерті.

З довідки Держземагенства від 28.112014 року вбачається, що вказаний вище кадастровий номер на земельну ділянку площею 5,147 га, яка належала померлому ОСОБА_2, в даний час присвоєний іншій земельній ділянці.

Положеннями ч. 1 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 200418 площею 5,147га, розташовану на території Верикорудківської сільської ради з кадастровим номером № 5321082000-00-002-0042, виданий 17 січня 2006 року Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області на ім'я нині померлого ОСОБА_2, підлягає визнанню частково недійсним в частині визначення кадастрового номерача.

Оскільки померлий ОСОБА_2 за життя у визначеному законом порядку отримав Держаний акт на право власності на землю, на підставі якого володів та розпоряджався спірною земельною ділянкою, кадастровий номер, який зазначений у цьому Державному акті, присвоєний іншій земельній ділянці не з його вини, суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка на законних підставах належала нині померлому ОСОБА_2, а тому являється спадковим майном.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1220 ч. 2, 1268, 1270 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Якщо спадкоємець не проживав разом із спадкодавцем на момент смерті останнього, то для прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк з моменту її відкриття.

З копії заповіту, посвідченого 18 листопада 2005 року секретарем виконавчого комітету Великорудківської сільської ради Диканського району Полтавської області, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів все належне йому майно ОСОБА_1 - позивачу по справі. 17.07.2006 року на підставі заяви позивача у Диканській держнотконторі була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 Інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались. Однак позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку через відсутність в даний час реєстрації відповідних даних про неї у Державному земельному кадастрі.

Оскільки Державний акт був виданий померлому ОСОБА_2 на законних підставах, хоча і з порушеннями вимог закону в частині присвоєння кадастрового номера земельної ділянки, яка є спадковим майном і належала останньому на законних підставах, позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після його смерті, інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1233-1236, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 78-81, 155 ЗК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України в редакції 20.12.2005 року, ст. ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати частково недійсним в частині кадастрового номера земельної ділянки № 5321082000-00-002-0042 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 200418 площею 5,147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий 17 січня 2006 року Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області на ім'я ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 5,147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великорудківської сільської ради Диканського району Полтавської області та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ПЛ № 200418, виданого Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області 17 січня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010554500368.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: