Рішення

від 12.12.2014 по справі 451/1409/14-ц

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №451/1409/14-ц

Провадження № 2/451/424/14

РІШЕННЯ

іменем України

12 грудня 2014 року

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді: Міги Я. М.

при секретарі судового засідання: Солтис Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Радехові цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 квітня 2010 року позивач придбав у відповідача, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 816, посвідченого приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_4 Стверджує, що державна реєстрація права власності на дане майно була здійснена пізніше.

Представник позивача в позовній заяві зазначає, що рішенням ХІV сесії ХХІ скликання Яструбичівської сільської Ради народних депутатів від 28 січня 1994 року ОСОБА_5 була передана у приватну власність земельну ділянку площею 0,43 га в селі Яструбичі Радехівського району Львівської області. До складу даної земельної ділянки входить 0,24 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,19 га для ведення особистого підсобного господарства. Вказує, що на підставі даного рішення ОСОБА_5 було видано 08 грудня 2001 року державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 008915.

Представник позивача у підставах позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. По її смерті спадщину, в тому числі і на вказану присадибну земельну ділянку прийняв її син ОСОБА_6 шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном.

Однак, як зазначає представник позивача, ОСОБА_6 оформити своїх спадкових прав не встиг, адже вже ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Спадщину по смерті ОСОБА_6 прийняла саме відповідач. Адже 02 грудня 2004 року державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Чорній С. Б. відповідачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 4-4107.

Представник позивача вважає, що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди до позивача на підставі договору купівлі-продажу право власності на присадибну ділянку (земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд) площею 0,24 га з кадастровим номером 4623988400:01:002:0048 також перейшло до позивача.

Представник позивача зазначає, що оскільки на час звернення до суду з позовом правовстановлюючого документу на вказану присадибну земельну ділянку в позивача немає, то захист невизнаних прав позивача повинен відбуватися саме в судовому порядку шляхом визнання такого права.

Позивач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Заявлений позов визнає та проти його задоволення не заперечує.

Суд вважає, що оскільки явка позивача не була визнана судом обов'язковою, то за наявності відповідних заяв осіб, які беруть участь у справі, підстав для залишення позовної заяви без розгляду не вбачається. Однак, суд вважає, що розгляд справи можливий за наявними у ній матеріалами, а сама неявка сторін та їх представників до суду не перешкоджає розгляду даної справи.

Встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовження судового розгляду суд не вбачає правових підстав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії письмових доказів, перевіривши застосування норма матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення повністю на підставі наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку .

Судом також встановлено, що спірне нерухоме майно, а саме земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,24 га була виділена у 1994 році ОСОБА_5. Право власності на таку землю за ОСОБА_5 посвідчується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 008915 від 08 грудня 2001 року .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Спадщину по її смерті прийняв її син ОСОБА_6. Однак в силу передчасної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 оформити свої спадкові права не встиг. Спадщину після смерті ОСОБА_6, до складу якої входила спірна присадибна земельна ділянка, прийняла відповідач, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом № 4-4107 від 02 грудня 2004 року, виданого державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Чорній С. Б.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

В силу вимог ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У відповідності до речення п'ятого п. п. «ґ» п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI ( 1702-17 ).

В силу вимог статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що до пред'явлення позову право власності позивача на присадибну земельну ділянку не визнавалося в тому числі і відповідачем. А тому позов з цих підстав підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 377, 392 ЦК України, ст. ст. 120, 152 ЗК України, ст. ст. 3, 10, 27, 57-64, 80, 88, 174, 212-215, 218, 222, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) площею 0,24 га з кадастровим номером 4623988400:01:002:0048, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1, на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 243,60 (Двісті шістдесят три гривні 60 копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяМіга Я. М.