Рішення

від 26.02.2014 по справі 620/27/14-ц

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/27/14-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2014 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - ОГІЄНКА Д.В.,

при секретарі - НІКОЛЕНКО Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка, цивільну справу № 620/27/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС" та Приватного підприємства "ЯТЕС" про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів,-

В С Т А Н О В И В:

16.01.2014р. до Зачепилівського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС", Приватного підприємства "ЯТЕС" про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів, в якому позивач зазначив, що 04.10.2013 р. уклав з ТОВ "ЯТЕСС " договір № 016611 про надання безвідсоткової позики на умовах програми "Ренессанс". Також, при укладенні вищезазначеного договору позивачем був підписаний договір з ПП "ЯТЕС" про надання інформаційних, консультаційних послуг у розмірі 3800 гривень та договір добровільного страхування від нещасних випадків № 000594 від 04.10.2013 р. зі страховою компанією "Традо". Згідно зі змістом позовної заяви 04.10.2013 р. ОСОБА_1 сплатив на рахунок ТОВ "ЯТЕСС" 3800 грн. та на рахунок ТДВ "СК "Традо" 1000 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. При підписанні договору він вважав що після сплати коштів за юридичний супровід та договір страхування ТОВ "ЯТЕСС" надасть йому безвідсоткову позику в сумі 100 000 грн. Та коли позивач звернувся до представника ТОВ "ЯТЕСС" після сплати зазначених коштів з вимогою надання позики, останній заявив, що кошти будуть надані після формування фонду учасників та за результатами заходу з розподілу коштів в порядку черговості, конкретної дати надання коштів не повідомили. Тоді позивач і зрозумів, що його ввели в оману, його права споживача було порушено, так як його залучено до пірамідальної схеми. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір № 016611 від 04.10.2013р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "ЯТЕСС" та договір № 016611 від 04.10.2013р., укладений між ОСОБА_1 та ПП "ЯТЕС"; застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ТОВ "ЯТЕСС" на користь позивача 3800 грн., отриманих за юридичний супровід договору №016611 від 04.10.2013р. та 1000 грн. збитків. Разом 4800 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Проте, 26.02.2014р. через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти постановляння по справі заочного рішення не заперечував.

Представники відповідачів ТОВ "ЯТЕСС" та ПП "ЯТЕС" в судове засідання не з'явилися, будучи в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України належним чином повідомленим про день та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без їх участі від них не надійшло.

Враховуючи думку позивача, суд ухвалив постановити рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи:

- позовну заяву;

- уточнену позовну заяву (в частині зазначення адрес відповідачів);

- копію договору №016611 про надання безвідсоткової позики від 04.10.2013р.;

- копію додатку №1 до договору № 016611 від 04.10.2013р.;

- копію договору №016611 про надання інформаційних, консультаційних послуг від 04.10.2013р.;

- копія договору добровільного страхування від нещасних випадків № 000594 від 04.10.2013р.;

- копії квитанцій № 68-139 від 04.10.2013 р. та № 68-145 від 04.10.2013 р.,

- поштові повідомлення;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "ЯТЕСС";

суд вважає, що під час вирішення справи слід керуватися наступними нормами матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли склалися між позивачем та відповідачами та є предметом спору:

- ч. 1 ст. 16 ЦК України: "Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу";

- ст. 60 ЦПК України: "Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу".

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Позивачем не доведено наявності у спірних договорах ознак "пірамідальної схеми". Зокрема:

- Не вбачається здійснення плати за можливість одержання позивачем компенсації, так як в даному випадку позивач може отримати лише позику на умовах договору з ТОВ "ЯТЕСС" від 04.10.2013р. №016611, тобто, його платежі за цим договором дорівнюють сумі позики, яку він може отримати та оплати за юридичне супроводження договору за 2.1.1 ст. 2 цього договору. А за договором з ПП "ЯТЕС" від 04.10.2013р. №016611 позивач на цей час отримав юридичні послуги в сумі 3800 грн.

- Немає отримання компенсації позивачем за рахунок залучення ним інших споживачів схеми (таке право надано лише відповідачу - ТОВ "ЯТЕС" відповідно до п. 2.3.1 ст. 2 договору від 04.10.2013р. №016611). При цьому, договір з ПП "ЯТЕС" взагалі не містить подібних положень.

- Позивач за спірними договорами отримав чи має отримати юридичні, інформаційні та консультаційні послуги, а також фінансову послугу - отримання позики.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Отже, вирішуючи питання про визнання правовідносин позивача та відповідачів "пірамідальною схемою" суд керується правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постанові від 11.09.2013р. по справі № 6-40цс13, які вимагають для визнання схеми "пірамідальною" встановити наявність вищеназваних ознак "пірамідальної схеми". Отже, підстав для визнання спірних договорів недійсними за підстав невідповідності вимогами ст. 19 закону України "Про захист прав споживачів" суд не вбачає.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в редакції, чинній на час укладення спірних договорів, фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та (або) їх обслуговування, клірінг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 8) надання гарантій та поручительств; переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п.5 ч.1 ст.1 цього Закону.

Пунктом 5 ч.1 ст.1 указаного Закону визначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Водночас відповідно до ст.34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Таким чином, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою. За ч.3 ст.5 Закону право надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Відтак, діяльність відповідача ТОВ "ЯТЕСС" відноситься до сфери фінансових послуг, врегульованих Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Згідно з п.1.3 Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №4802 від 18 жовтня 2005 року (у редакції станом на час укладення договору з ТОВ "ЯТЕСС), кредитна установа може провадити діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів тільки після отримання ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до цих Ліцензійних умов.

Договір від 04.10.2013р. №016611, укладений між позивачем та ТОВ "ЯТЕСС" за своїм змістом є договором про надання адміністратором послуг, спрямованих на придбання фінансової послуги - безвідсоткової позики. Тобто, діяльність ТОВ "ЯТЕСС" є діяльністю з надання фінансових послуг. Отже, має здійснюватися за наявності відповідної ліцензії. Доказів того, що відповідач ТОВ "ЯТЕСС" отримав таку ліцензію в матеріалах справи немає. В тексті договору від 04.10.2013р. №016611 положення, які б вказували на наявність такої ліцензії також відсутні. Проте, досліджені судом докази не дають суду достатнього рівня впевненості в тому, що на момент укладання спірних договорів - 04.10.2013р. така ліцензія у відповідача ТОВ "ЯТЕСС" була відсутня. За таких обставин, питання невідповідності договору, укладеного між позивачем та ТОВ "ЯТЕСС" 04.10.2013р. за №016611 вимогам закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" суд вирішує з урахуванням балансу інтересів сторін та принципу непорушності договору, визначеному у ст. 629 ЦК України. Так, відповідно до п. 8.2 ст. 8 Умов програми "Ренессанс" (Додаток №2 до договору від 04.10.2013р. №016611) названий договір вважається розірваним на вимогу Товариства (Відповідач - ТОВ "ЯТЕСС") в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому виникла заборгованість, за умови якщо Учасник, якому ще не надано Рішення про надання безвідсоткової позики, не сплатить в строк, передбачений п. 3.2. статті 3 цього Додатку наступні платежі: а) загальний платіж; б) платежі на юридичне обслуговування Договору, за умов отримання згоди від Товариства на відстрочення платежу до Фонду Учасників.

Враховуючи на те, що за цим договором позивач не сплатив зазначені платежі у їх сукупності до 15 жовтня 2013р., а Рішення про надання йому безвідсоткової позики Товариством не приймалось, цей договір слід вважати розірваним з 04.10.2013р., тобто, з дня його укладення.

Також, із матеріалів справи та пояснень позивача не вбачається обставин, що свідчили б про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 3800 грн. з відповідача ТОВ "ЯТЕСС", отриманих за юридичний супровід договору від 04.10.2013р., так як згідно до п. 8.1. ст. 8 Умов програми "Ренессанс" (Додаток №2 до договору від 04.10.2013р. №016611) в разі, якщо Договір буде розірвано зі сторони Товариства при невиконанні Учасником п.3.2. ст.3; п.1.6 ст.1 Додатку№2 до Договору платежі за юридичне обслуговування Договору Учаснику не повертаються.

Отже, з урахуванням того, що цей спірний договір на цей час є розірваним, не містить в собі положень, які могли б тим чи іншим чином вплинути на права та охоронювані законом інтереси сторін цього договору після його розірвання, суд не вбачає підстав, в тому числі безумовних (суд обґрунтовано вважає, що відсутність ліцензії на надання певного виду фінансових послуг не є перешкодою для належного виконання відповідачем ТОВ "ЯТЕСС" умов договору від 04.10.2013р. №;016611), для визнання цього договору недійсним.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 закону України "Про захист прав споживачів" - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше , умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге , умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє , умови договору завдають шкоди споживачеві.

Аналізуючи спірні договори, суд не знайшов в них умов, які б відповідали критерію "несправедливості". Отже, за цією підставою також не можна вважати спірні договори недійсними.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. З матеріалів справи вбачається, що під час укладення спірного договору позивач отримав примірники спірних договорів та додатки до них (а.с.5-9). Отримав він і договір страхування, який ним не заперечується (а.с. 9-12). Відповідно до ст. 15 Умов програми "Ренессанс" (Додаток №2 до договору від 04.10.2013р. №016611) позивач підтвердив своє розуміння умов договору, свободу волевиявлення та усвідомлення бажаних наслідків, що породжує цей договір.

За правилами статті 203 ЦК України необхідними умовами чинності правочину є вільне та таке, що відповідає внутрішній волі, волевиявлення учасника правочину, спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором.

Зі змісту договору від 04.10.2013р. №016611, що укладено між позивачем та ПП "ЯТЕСС" вбачається, що предметом договору було надання ПП "ЯТЕСС" інформаційних, консультаційних та послуг з пошуку інформації позивачеві загальною вартістю 3800 грн. (а.с.9). Факт надання працівником ПП "ЯТЕСС" та отриманням позивачем інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг вартістю 3800 грн. підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписано сторонами договору 04.10.2013р. (а.с.13). Цей факт не заперечується позивачем. В пункті 6.5 цього договору закріплено особисту заяву позивача про те, що він отримав всі необхідні конкретно викладені пояснення від представника ПП "ЯТЕСС", уважно прочитав та зрозумів договір, що засвідчив своїм особистим підписом. За таких обставин не доведено наявності умислу в діях ПП "ЯТЕСС" щодо введення позивача в оману, факту обману щодо мотивів правочину, а наявні у справі докази навпаки свідчать про обізнаність позивача щодо суті та змісту договору. Отже, суд приходить обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання цього договору недійсним та застосування правил реституції.

За таких обставин суд не знаходить будь - яких законних підстав для визнання недійсними договорів від 04.10.2013р., укладених між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами - ТОВ "ЯТЕСС" та ПП "ЯТЕС".

Договір страхування від нещасних випадків, укладений позивачем 04.10.2013р. зі Страховою компанією "Традо" за №000594 (а.с. 10-12) позивачем не оспорюється. Сума в 1000 грн. сплачена за цим договором по квитанції від 04.10.2013р. Отже, на цей час позивач є застрахованою особою відповідно до умов вищеназваного договору добровільного страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Однак, ч.1 цієї статті ЦК України встановлено, що особа має право на їх відшкодування, якщо збитків їй завдано у результаті порушення її цивільного права. Отже, враховуючи на те, що порушення цивільних прав позивача з боку відповідачів судом не встановлено, а платіж по договору страхування за своєю правовою природою взагалі не відповідає критерію визначення збитків.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 224, 225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС" та Приватного підприємства "ЯТЕС" про визнання недійсними договору №016611 від 04.10.2013р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ЯТЕСС" та договору №016611 від 04.10.2013р., укладеного між ОСОБА_1 та ПП "ЯТЕС"; застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з ТОВ "ЯТЕСС" на користь позивача 3800 грн., отриманих за юридичний супровід договору №016611 від 04.10.2013р. та 1000 грн. збитків - відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено тільки позивачем або його представником в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий

суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області Д.В. Огієнко