Рішення

від 26.12.2014 по справі 623/5159/14-ц

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/5159/14-ц

Номер провадження 2/623/1184/2014

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2014 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання - Костенко В.В.

судового розпорядника - Максименка Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюм цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною позовною заявою до Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 5,6103 га, яка розташована на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, та на земельну ділянку площею 5,7361 га, яка розташована на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 2).

Позивачка та її представник за довіреністю ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, надали заяву про розгляд справи без їх участі, підтримали позовні вимоги і просять суд позов задовольнити повністю (а.с. 31).

Представник відповідача Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечень на позов не мають (а.с. 21).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ст. 197 ЦПК України.

Перевіривши і дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлені факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 3, 4, 15 ЦПК України особа має конституційне право на судовий захист своїх цивільних прав і може звернутися із позовом про захист порушеного, оспореного або невизнаного права у спосіб, передбачений ЦК України.

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), законами України: від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відповідно до якого за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимогам ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до змісту статей 1261 та 1266 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

За правилами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно роз'яснення п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. 22-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (Із наступними змінами) відповідно до статей 1225 ЦК і 131 ЗК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України.

Як установлено судом і підтверджується матеріалами справи, відповідно повторного свідоцтва про народження НОМЕР_2 значиться, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, батько ОСОБА_7, мати ОСОБА_4 (а.с. 15).

Відповідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 09.06.1989 року значиться, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, батько ОСОБА_5, мати ОСОБА_8 (а.с. 26).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивачки ОСОБА_4, про що складено відповідний актовий запис № 32 від 03.11.2008р. Бригадирівською сільською радою Ізюмського району Харківській області (а.с. 13 - свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_4 від 03.11.2008 року).

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме:

- житловий будинок під літ. «А-1», загальною площею - 79,9 кв.м., житловою площею - 40,2 кв.м., з прибудовою під літ. «а»; господарські будівлі та споруди: сарай під літ. «Б», гараж під літ. «В», сарай під літ. «Г», сарай під літ. «Е», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «Д», сарай під літ. «З», убиральня під літ. «И», сарай під літ. «К», сарай під літ. «Л», сарай під літ. «М», літня кухня під літ. «Н», веранда під літ. «н», сарай під літ. «О», паркан №1, ворота з хвірткою №2, колодязь № 3, вартістю 98 945 гривень, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27 листопада 2009 року на підставі рішення виконавчого комітету Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 10 листопада 2009 року за № 38 (а.с. 5-7, 8, 9);

- земельна ділянкаплощею 5,6103 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0247, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю Серія ХР № 028883, виданого Ізюмською райдержадміністрацією на підставі розпорядження Ізюмської райдержадміністрації Харківської області № 261 від 30 травня 2007 року, яка за життя склала заповіт посвідчений Бригадирівською сільською радою Ізюмського району Харківської області 18 травня 2000 року за реєстровим № 50, відповідно до якого вищезазначену земельну ділянку заповідала сину ОСОБА_5 (а.с. 12, 23).

Згідно відповіді на запит Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області від 04.12.2014 року № 3138/01-16 вбачається, що після смерті гр. ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, 16 травня 2011 року за реєстровим № 1-400 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку,розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 5,6103 га, на ім'я сина померлої, ОСОБА_5, який мешкає в АДРЕСА_1 (а.с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_5, про що складено відповідний актовий запис № 23 від 22.06.2012р. виконавчим комітетом Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківській області (а.с. 14 - свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_5 від 22.06.2012 року).

Як установлено судом і підтверджується матеріалами справи, після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, а саме:

- земельна ділянкаплощею 5,7361 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0248, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на землю Серія ХР № 028884, виданого Ізюмською райдержадміністрацією на підставі розпорядження Ізюмської райдержадміністрації Харківської області № 261 від 30 травня 2007 року (а.с. 11);

- земельна ділянкаплощею 5,6103 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0247, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю Серія ХР № 028883, виданого Ізюмською райдержадміністрацією на підставі розпорядження Ізюмської райдержадміністрації Харківської області № 261 від 30 травня 2007 року, та належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ізюмською державною нотаріальною конторою 16 травня 2011 року за реєстровим № 1-400 (а.с. 23).

Згідно реєстрації у паспорті та довідкам Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 14.03.2011 року № 183, від 09.12.2014 року № 863 і № 864 підтверджується факт проживання разом із ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по день їх смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3, 10, 27, 28).

Таким чином, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є рідна внучка та рідна дочка ОСОБА_2, яка фактично прийняла спадщину від померлих бабусі і батька в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Проте спадкодавці ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не встигли за життя здійснити оформлення своїх прав на вказане спадкове майно шляхом реєстрації у відповідних реєстраційних органах.

У відповідності до п.1 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно відповіді на запит Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області від 04.12.2014 року № 3137/01-16 вбачається, що спадкова справа після смерті гр. ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, відсутня та не заводилась (а.с. 22).

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду та земельних ділянок.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Судом встановлено, що позивачка усно зверталася до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті бабусі ОСОБА_4 і батька ОСОБА_5, почала збирати необхідні документи за вказівкою нотаріуса. Проте стало відомо, що позивачка не може отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримала відмову нотаріуса. Таким чином нотаріус не має можливості оформити їй свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане майно, яке успадковується, й позивачці було рекомендовано звернутися до суду з питання визнання права власності на вказане спадкове майно у порядку спадкування (а.с. 22, 23).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, незважаючи на те, що у спадкодавців ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відсутні реєстраційні документи на житловий будинок з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який збудовано у 1977 році,тобто до 01.01.2004 року(моменту набрання чинності норм, які пов'язували набуття права власності з моментом державної реєстрації), враховуючи наявність свідоцтва про право власності та технічного паспорту, складеного за результатами інвентаризації, Державних актів на право власності на земельні ділянки, суд вважає, що після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_5 залишилося вказане спадкове майно. Вказане майно входить до складу спадщини та позивачка має право на визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом.

У задоволенні позовних вимог відповідач не заперечував.

На підставі викладеного, виходячи з наведених норм матеріального права та з врахуванням передбачених п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальних засад про справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, які позивачка сплатила за судовий збір в сумі 990 грн, не компенсуються їй у зв'язку із вимогами про це позивачки (а.с. 1).

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок під літ. «А-1», загальною площею - 79,9 кв.м., житловою площею - 40,2 кв.м., з прибудовою під літ. «а»; господарські будівлі та споруди: сарай під літ. «Б», гараж під літ. «В», сарай під літ. «Г», сарай під літ. «Е», сарай під літ. «Ж», погріб під літ. «Д», сарай під літ. «З», убиральня під літ. «И», сарай під літ. «К», сарай під літ. «Л», сарай під літ. «М», літня кухня під літ. «Н», веранда під літ. «н», сарай під літ. «О», паркан №1, ворота з хвірткою №2, колодязь № 3, вартістю 98 945 гривень, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, який належав їй на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27 листопада 2009 року на підставі рішення виконавчого комітету Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 10 листопада 2009 року за № 38;

- земельна ділянка площею 5,6103 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0247, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, яка належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Ізюмською державною нотаріальною конторою 16 травня 2011 року за реєстровим № 1-400, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю Серія ХР № 028883, виданого Ізюмською райдержадміністрацією на підставі розпорядження Ізюмської райдержадміністрації Харківської області № 261 від 30 травня 2007 року;

- земельна ділянка площею 5,7361 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0248, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на землю Серія ХР № 028884, виданого Ізюмською райдержадміністрацією на підставі розпорядження Ізюмської райдержадміністрації Харківської області № 261 від 30 травня 2007 року.

Правовстановлюючі документи на право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на земельну ділянкуплощею 5,6103 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0247, на ім'я ОСОБА_4, - визнати втратившими силу.

Правовстановлюючі документи на право приватної власності на земельну ділянкуплощею 5,7361 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0248, та на земельну ділянкуплощею 5,6103 га у межах згідно з планом, розташованої на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322881500:03:000:0247, на ім'я ОСОБА_5, - визнати втратившими силу.

Судові витрати по справі залишити за позивачкою ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд.

Головуючий: суддя -