Рішення

від 17.12.2014 по справі 643/16436/14-ц

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/16436/14-ц

2/643/5746/14

17.12.2014 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі - Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського професійного будівельного ліцею, третя особа - Департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення профспілкових внесків та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

27.10.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського професійного будівельного ліцею, третя особа - Департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації, в якому просила зобов'язати Харківський професійний будівельний ліцей провести її звільнення з посади соціального педагога згідно з ч.2 ст. 36 КЗпП України із збереженням соціальних гарантій, передбачених ст. 184 КЗпП України, зобов'язати виплачувати позивачці середньомісячну заробітну плату до наступного її працевлаштування, але не більше ніж три місяці з моменту закінчення трудового договору, після чого внести запис про звільнення до її трудової книжки згідно ч.2 ст. 36 КЗпП України; зобов'язати директора Харківського професійного будівельного ліцею ОСОБА_2 особисто відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 20000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на ті обставини, що 01.09.2013 року наказом № 166-К/ТР від 31.07.2013 р. її було прийнято на посаду соціального педагога до Харківського професійного будівельного ліцею за контрактом строком на один рік. Через неприязні стосунки, які склалися з директором ліцею ОСОБА_2, вона звернулася з заявою про звільнення на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України. 31.08.2014 року наказом № 137 К/ТР від 29.08.2014 р. позивачку було звільнено із займаної посади згідно з ч.2 ст. 36 КЗпП України. Ще 22.02.2014 р. вона належним чином повідомила керівництво ліцею про її статус одинокої матері. Але не дивлячись на її соціальний статус, звільнення з посади було здійснено з порушенням ст.184 КЗпП України. Вважає, що відповідачем було порушено порядок внесення записів про звільнення до трудової книжки. А саме, до її книжки було внесено запис про звільнення 31.08.2014 р., що призвело до порушення гарантій, передбачених ст. 184 КЗпП України, тобто тим самим її позбавлено право на гарантоване працевлаштування та матеріальної виплати у розмірі середньої заробітної плати. 03.09.2014 р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про внесення змін до її трудової книжки, але замість цього відповідач надіслав інформацію про вакансії соціальних педагогів у школах № 3 (0,5 ставки) та № 17. При цьому не змінивши запис у її трудовій книжці. 30.09.2014 р. позивачка повторно звернулася до відповідача із заявою про відновлення її у штатному розкладі Харківського професійного будівельного ліцею, задля збереження її права на гарантії, передбачені ст. 184 КЗпП України. Але відповідач їй відмовив, оскільки вона була звільнена згідно з ч.2 ст. 36 КЗпП України, а також керувався тим, що вона не відповідає кваліфікаційним вимогам (наказ Міністерства освіти і науки від 01.06.2013 № 665). Вважає, що діями керівництва ліцею було порушено її право на гарантії, передбачені ст. 184 КЗпП України. З початку вересня позивачка немає жодних доходів, користується запозиченими коштами для забезпечення себе та дитини. Вона втратила душевний спокій, знаходиться у пригніченому настрої. Крім того, керівництво ліцею налаштувало протягом року проти неї весь колектив ліцею та розповсюджувало всілякі плітки (а.с.1-5).

03.12.2014 р. позивачка звернулася до суду з уточненими позовними вимогами до Харківського професійного будівельного ліцею, третя особа - департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації, в яких просила зобов'язати Харківський професійний будівельний ліцей провести її звільнення з посади соціального педагога згідно ч.2 ст. 36 КЗпП України із збереженням соціальних гарантій, передбачених ст. 184 КЗпП України, зобов'язати відповідача виплачувати їй середньомісячну заробітну плату до її наступного працевлаштування, але не більше ніж три місяці з моменту закінчення трудового договору, після чого внести запис про звільнення до її трудової книжки згідно ч.2 ст. 36 КЗпП України, зобов'язати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 20000 грн., зобов'язати Харківський професійний будівельний ліцей повернути незаконно вираховані з неї профспілкові внески за період з 01.09.2013 по 29.08.2014 року в повному обсязі, а саме у сумі 228,22 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог додатково зазначила, що протягом року - з 01.09.2013 по 29.08.2014 року з неї безпідставно вираховували профспілкові внески. Заяви про вступ до профспілкової організації Харківського професійного будівельного ліцею вона не писала, і відповідно заяви на утримання внесків не подавала. Також неодноразово зверталася до керівництва ліцею, як в усній, так і в письмовій формі з проханням не утримувати з неї профспілкові внески, на що відповідач не відреагував (а.с. 143-144).

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3, який діє на підставі виданої довіреності, підтримали її уточнені позовні вимоги, посилаючись на вищенаведене, та просили позов задовольнити.

Представник відповідача, який діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги позивачки визнає безпідставними, необґрунтованими, поданими на підставі невідповідних та перекручених фактів. Так, дійсно 01.09.2013 р. Харківський професійний будівельний ліцей відповідно до наказу № 166-К/ТР уклав трудовий контракт із позивачкою ОСОБА_1 про прийняття її на посаду соціального педагога, строком на один рік. 29 серпня 2014 р. на підставі заяви ОСОБА_1 за ч.2 ст. 36 КЗпП України наказом № 137-К/ТР, останню було звільнено із займаної посади соціального педагога ліцею. ОСОБА_1 на підтвердження статусу одинокої матері направляла ліцею ксерокопію довідки одинокої матері. 05.03.2014 р. за № 03-235 адміністрація ліцею звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської райадміністрації м. Харкова про надання витягу з реєстру про присвоєння статусу матері-одиначки ОСОБА_1 Своєю відповіддю від 20.03.2014 р. Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської райадміністрації м. Харкова відмовило у наданні запитаних відомостей, посилаючись на положення Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних». У зв'язку з цим, адміністрацією ліцею було запропоновано ОСОБА_1 надати оригінал довідки одинокої матері, однак ОСОБА_1 у категоричній формі відмовилася це зробити, внаслідок чого адміністрація ліцею була змушена скласти про такі події акт від 28.03.2014 р. Таким чином, посилання ОСОБА_1 на доведення нею до Харківського професійного будівельного ліцею відомостей про її статус одинокої матері, вважає безпідставним, адже ОСОБА_1 надала лише ксерокопію довідки, а не оригінальний документ, який у даному випадку повинен належним чином підтвердити юридичний факт. Враховуючи викладене, дії адміністрації ліцею з припинення трудових правовідносин з ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст. 36 КЗпП України вважає правомірними, вчиненими з дотримання трудових прав та інтересів працівника. Також при поданні позовної заяви позивачка не надала докази про відсутність у неї трудових правовідносин з іншими працедавцями. Крім того, жодного разу звернення та письмові ініціативи ОСОБА_1 щодо протиправної діяльності посадових осіб закладу не були підтверджені. В задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.29-31).

Третя особа - Департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що наказом № 166-к/тр від 31.07.2013 р. ОСОБА_1 була прийнята на роботу з 01 вересня 2013 р. в Харківський професійний будівельний ліцей на посаду соціального педагогу за умовами контракту до 31 серпня 2014 р. Підставою для прийняття на роботу була заява ОСОБА_1 (а.с. 17, 18).

Згідно з дипломом магістра, виданим 07.07.2003 р., ОСОБА_1 закінчила у 2003 році Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Соціологія» та здобула кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін (а.с.16).

03.06.2014 р. позивачка отримала попередження про закінчення строку праці по контракту 31 серпня 2014 р. (а.с. 12).

Закінчення строку трудового договору є самостійною підставою для припинення останнього. Інших обмежень для припинення трудового договору із цієї підстави законодавством не передбачено, і ніяких обов'язків з працевлаштування звільнених працівників на адміністрацію підприємства закон не покладає.

29.08.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до директора Харківського професійного будівельного ліцею ОСОБА_2 з заявою провести з нею остаточний розрахунок та видати їй трудову книжку із записом про звільнення відповідно до ч.2 ст. 36 КЗпП України, враховуючи повідомлення про закінчення строку контракту 31.08.2014 р. (а.с.172).

Наказом від 29 серпня 2014 р. № 137-к/тр, ОСОБА_1 була звільнена з посади соціального педагога Харківського професійного будівельного ліцею з 31 серпня 2014 року, у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 171).

Згідно з розрахунковим листом за серпень 2014 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, за фактично відпрацьований час в серпні 2014 р., тобто їй була нарахована зарплата за 20 робочих днів та надбавка за престижність 20%, та виплачені 805 грн. 13 коп. (а.с. 173, 175).

29.08.2014 р. позивачка отримала трудову книжку, як встановлено судом та не заперечувалося сторонами.

ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 14).

Згідно з довідкою № 239 від 28.01.2014 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 як одинока мати перебуває на обліку у відділі соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради і отримує допомогу на дитину (а.с.11).

03.09.2014 р. позивачка звернулася до директора Харківського професійного будівельного ліцею з заявою, де зазначила, що звільнена з порушенням вимог ст. 184 КЗпП України та як одинока мати має право на виплати протягом трьох місяців у розмірі середньої заробітної плати (а.с. 10).

Адміністрація Харківського професійного будівельного ліцею листом від 17.09.2014 р. їй повідомила, що при прийомі на роботу вона була ознайомлена з умовами прийняття на роботу по контракту терміном на один рік, при звільненні надала заяву з проханням звільнити по ст. 36 п.2 КЗпП України (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Листами від 15.09.2014 р., 24.09.2014 р., 21.10.2014 р. адміністрація Харківського професійного будівельного ліцею на підставі ст. 184 КЗпП України пропонувала ОСОБА_1 роботу в різних загальноосвітніх школах (а.с.8, 72, 76).

Заявою від 30.09.2014 р. позивачка повідомила відповідача, що працевлаштуватися їй не вдалося через невідповідність кваліфікаційних вимог і таке інше (а.с.9).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, зі змінами та доповненнями, при розгляді справ про звільнення за п.2 ст.36 КЗпП судам слід враховувати, що звільнення з цих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів (жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда провадиться з обов'язковим працевлаштуванням (ч.3 ст.184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

З позовними вимогами про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі позивачка ОСОБА_1 до суду не зверталася.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 в частині зобов'язання Харківського професійного будівельного ліцею провести її звільнення з посади соціального педагога згідно ч.2 ст. 36 КЗпП України із збереженням соціальних гарантій, передбачених ст. 184 КЗпП України, оскільки як зазначено вище позивачка звільнена 31 серпня 2014 р.

Згідно з довідкою, наданою відповідачем, середня заробітна плата позивачки складала 2010 грн. 45 коп. (а.с. 174).

На час розгляду справи тримісячний строк після звільнення позивачки минув, даних про її працевлаштування у цей період не має, тому суд вважає можливим позовні вимоги позивачки в цій частині задовольнити та зобов'язати Харківський професійний будівельний ліцей виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за три місяці, тобто з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

Як встановлено вище судом, після достовірного встановлення, що позивачка має статус одинокої матері, відповідач не сплатив позивачці середню заробітну плату за відповідний період, вона вимушена відвідувати державні установи з метою захисту своїх прав, тому вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог стосовно відшкодування моральної шкоди суд відмовляє за недоведеністю позовних вимог.

Згідно з даними, наданими в.о.головного бухгалтера Харківського професійного будівельного ліцею, з вересня 2013 р. по лютий 2014 р. з заробітної плати ОСОБА_1 було утримано 125 грн. 32 коп. профспілкових внесків. Після того, як ОСОБА_1 написала службову записку директору ліцею ОСОБА_2, в якій написала, що не згодна з утриманням з її заробітної плати профспілкових внесків, всі утримання були їй повернуті в березні 2014 р. В травні-червні 2014 р. відбувся збій у програмному забезпеченні і тому помилково були утримані профспілкові внески в цих місяцях, але в липні 2014 р. повернуті в повному обсязі в розмірі 68 грн. 20 коп.

Однак, як вбачається з розрахункового листа за серпень 2014 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, в серпні 2014 р. з заробітної плати позивачки були утримані профспілкові внески в розмірі 17 грн. 69 коп. (а.с. 173).

На підставі викладеного, суд вважає можливим позовні вимоги позивачки задовольнити частково та стягнути з Харківського професійного будівельного ліцею на її користь сплачені профспілкові внески за серпень 2014 року в розмірі 17 грн. 69 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського професійного будівельного ліцею, третя особа - Департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації, суд відмовляє за недоведеністю позивачкою своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача в доход держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 184, 232, 233, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Харківський професійний будівельний ліцей виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за три місяці, тобто з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

Стягнути з Харківського професійного будівельного ліцею, код ЄДРПОУ 02548067, на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з Харківського професійного будівельного ліцею, код ЄДРПОУ 02548067, на користь ОСОБА_1 сплачені профспілкові внески за серпень 2014 року в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 69 коп.

Стягнути з Харківського професійного будівельного ліцею, код ЄДРПОУ 02548067, в доход держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського професійного будівельного ліцею, третя особа - Департамент науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Харченко А.М.