Рішення

від 19.12.2014 по справі 636/4841/14-ц

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №636/4841/14-ц

2/636/2416/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 року

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Панаід І.В.,

За участю секретаря - Левчук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом - ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1, звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просив суд, визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею 3,2462 га, кадастровий номер 6325484500:02:000:0188, розташовану на території Леб`язької сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_4 Позивач та Відповідачі є спадкоємцями першої черги. Відповідач 2 на спадкове майно не претендує. Позивач протягом встановленого законом строку звернувся до Першої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак 05 серпня 2014 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Спадкодавець за життя не встиг юридично оформити на своє ім`я право приватної власності та отримати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яку він отримав на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вищезазначене позбавляє Позивача можливості належним чином оформити свої майнові права на успадковане майно та отримати свідоцтво про право на спадщину. Тому у нього виникла необхідність звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_2, в процесі розгляду справи подала зустрічний позов, в якому з урахуванням поданих 19.12.2014 р. уточнень просила: визначити, що частка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, становила - ?; та визнати за ОСОБА_2, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, в порядку спадкування за законом після смерті останнього.

Позивач - ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву про слухання справи без його участі, заявлені ним позовні вимоги підтримав, та не заперечував проти задоволення зустрічного позову.

Відповідач - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, не заперечувала проти задоволення первісного позову та просила задовольнити її уточнену зустрічну позовну заяву.

Відповідач - ОСОБА_3, в судове засідання також не з'явилась, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, проти задоволення первісного та зустрічного позову не заперечувала.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності не з'явившихся осіб за наявними доказами справи.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає первісний та зустрічний позов такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим Відділом ДРАЦС по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 04.12.2013 року (а.с. 7).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з: земельної ділянки площею 3,2462 га, кадастровий номер 6325484500:02:000:0188, розташованої на території Леб`язької сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області 11 грудня 2012 року (а.с.8), та частини приватизованої квартири АДРЕСА_1.

Державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІV-ХР №054320 була зроблена відмітка про перехід права власності до ОСОБА_4 (а.с.9).

Вказана вище квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 квітня 1999 року, реєстраційний №7-99-188190 (а.с.24).

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи зазначене, кожному із співвласників вказаного майна належить по 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданим 22 квітня 1983 року в Палаці новонароджених «Орджонікідзевський» в м. Харкові (а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_2, також є спадкоємицею першої черги - рідною сестрою Позивача та донькою померлого ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданим 23 вересня 1989 року (а.с.25); та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 04 березня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_2 після укладення шлюбу було присвоєно прізвище «ОСОБА_2» (а.с.26).

Відповідач 2 є спадкоємицею першої черги - дружиною спадкодавця, але спадщину після смерті чоловіка вона не прийняла.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач та Відповідач ОСОБА_2 протягом строку передбаченого ст. 1270 ЦК України (шість місяців) звернулися до Першої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

03.03.2014 року державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори була заведена спадкова справа №55803150 (а.с.27).

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлює, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до Глави 10 п. 4.9, 4.10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

05 серпня 2014 року Позивач за первісним позовом отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку (а.с.11).

ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлової квартири, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку та квартиру за приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» є перешкодою Позивачеві та Відповідачу 1 в нотаріальному оформленні їх спадкових прав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» У випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60 , 169 , 209 , 213, 214, 215 , 223 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та зустрічний позов - ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 3,2462 га, кадастровий номер 6325484500:02:000:0188, розташовану на території Леб`язької сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області О.Б.Оксендлєр 11 грудня 2012 року, зареєстровано в реєстрі за №1-3529, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визначити, що частка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, становила- ?.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 13 квітня 1999 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя