Рішення

від 24.12.2014 по справі 520/16098/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8135/14

Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Артеменка І.А., Суворова В.О.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмотек» - «Про стягнення заборгованості за кредитним договором», -

ВСТАНОВИЛА:

22.11.2013 року ПАТ АБ «Південний» звернулись до суду із зазначеним позовом, по якому просили стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором за № 332/2 від 11.01.2008 року у розмірі 20899276,95 грн., посилаючись на невиконання відповідачем ТОВ «Південенерго» умов кредитного договору.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів ТОВ «Південенерго» та ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, заперечив щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2, який є поручителем ТОВ «Південенерго», посилаючись на те, що договір поруки від 11.01.2008 року є припиненим, оскільки позовну заяву надано після спливу строку зобов'язань за договором поруки.

Представник відповідача ТОВ «Інвестмотек» надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.07.2014 року був задоволений позов ПАТ АБ «Південний», стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20899276,95 грн., а також стягнутий з відповідачів на користь позивача судовий збір з кожного по 1147 грн.

12.08.2014 року ТОВ «Південерго» подали апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просять скасувати рішення районного суду, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування районним судом обставин по справі.

13.08.2014 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить скасувати рішення районного суду, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування районним судом обставин по справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Південенерго» задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає частково.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

11.01.2008 року між АБ «Південний» та ТОВ «Південенерго» був укладений кредитний договір за № 332/2 та додаткові угоди до нього від 17.01.2008 року, 01.04.2008 року, 04.04.2008 року, 08.04.2008 року, 16.04.2008 року, 05.05.2008 року, 17.06.2008 року, 25.09.2008 року, 31.10.2008 року, 28.05.2009 року, 29.05.2009 року, 29.07.2009 року, 31.07.2009 року, 30.12.2009 року, 30.04.2010 року, 30.09.2010 року, 29.12.2010 року, 30.12.2010 року, 04.05.2011 року, 29.12.2011 року, 31.08.2012 року, 27.12.2012 року, відповідно до умов якого ТОВ «Південенерго» було відкрито кредитну лінію на загальну суму 21000000 грн., зі сплатою 14,00 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 31.01.2013 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ «Південенерго» за кредитним договором, 11.01.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався нести солідарну відповідальність перед банком за своєчасне та повне виконання боржником ТОВ «Південенерго» зобов'язань за кредитним договором за № 332/2 від 11.01.2008 року.

Також, 17.04.2013 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника ТОВ «Південенерго» за кредитним договором, між банком та ТОВ «Інвестмотек» був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався нести солідарну відповідальність перед банком за своєчасне та повне виконання боржником ТОВ «Південенерго» зобов'язань за кредитним договором за № 332/2 від 11.01.2008 року.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Банк виконав свої зобов'язання щодо надання ТОВ «Південенерго» кредитних коштів.

Однак, позичальник свої зобов'язання з повернення кредиту в обумовлені кредитним договором строки не виконав, внаслідок чого, станом на 14.11.2013 року, у нього виникла заборгованість у загальній сумі 20899276,95 грн., яка складається з: заборгованості за кредитним договором - 16454488,73 грн.; заборгованості за відсотками - 4444788,23 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що вищезазначена заборгованість підлягає стягненню з ТОВ «Південенерго».

Одночасно, колегія суддів не погоджується з висновком районного суду про солідарне стягнення заборгованості й з поручителя ОСОБА_2

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до умов кредитного договору та додаткової угоди від 27.12.2012 року до договору поруки від 11.01.2008 року, укладеної між ПАТ АБ «Південний» та ОСОБА_2 чітко визначений строк виконання основного зобов'язання, а саме строком повного погашення кредиту 31.01.2013 року.

За змістом положень ч. 4 ст. 559 ЦК України для припинення поруки має настати декілька умов: настання строку, визначеного у договорі поруки, або настання строку виконання основного зобов'язання; непред'явлення вимог до поручителя протягом шести місяців з дня настання такого строку. При цьому строк настання виконання основного зобов'язання може настати у строк, визначений договором або законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-68цс11 умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання зобов'язань за кредитним договором не може вважатись встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.

Тому, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду 22.11.2013 року, колегія суддів, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами прийшла до висновку про те, що банк пред'явив вимогу до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором після спливу шестимісячного строку, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука вважається припиненою.

Само по собі пред'явлення баком письмової досудової вимоги до поручителя не перериває шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя в судовому порядку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 23.05.2012 року (справа № 6-33цс12), умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, є підставою для зміни рішення суду першої інстанції: рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 слід скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, тобто з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2014 року - змінити.

Рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за № 332/2 від 11 січня 2008 року з ОСОБА_2 - скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.

У відшкодування витрат по сплаті судового збору стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмотек» на користь Публічного акціонерного товариства «Південний» в рівних частках по 1720,50 грн..

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко

В.О.Суворов

24.12.2014 року м. Одеса