Рішення

від 03.07.2006 по справі 22/109/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/109/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.06                                                                                        Справа №  22/109/06

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ЛТД”, м. Запоріжжя

                                                                                            Суддя                    

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача:

Стініч М.М. представник на підставі довіреності № 290 від 12.12.2005р.

від відповідача:

не з'явився

Первісно заявлені вимоги про стягнення 1787,89 грн. основного боргу  на підставі договору №6508 на користування електричною енергією від 19.09.2002р., укладеного між сторонами у справі.

Ухвалою суду від 11.05.2006р. позовна заява прийнята судом до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.06.2006р.  

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання в порядку ст. 77 ГПК України, в межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався. Останнє засідання відбулося 03.07.2006р.  

Враховуючи клопотання представника позивача розгляд справи здійснюється без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

До суду позивачем надана заява № 127/юро від 22.05.2006р., у якій він заявив про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з ТОВ “Альянс ЛТД” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж 2723,88 грн. основного боргу на підставі договору №6508 на користування електричною енергією від 19.09.2002р., укладеного між сторонами у справі.

Встановлено, що заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвали суду від 11.05.2006р., 05.06.2006р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами у межах строку, передбаченого ст.69 ГПК України. 03.07.2006р. в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді даного спору судом встановлено, що 19.09.2002р. між сторонами у справі укладено договір №6508 на користування електричною енергією (в подальшому –Договір), за умовами якого позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати електричну енергію відповідно до умов Договору, а відповідач (Споживач), в свою чергу, зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за спожиту електричну енергію та виконувати інші умови, обумовлені цім Договором.

Відповідно до розділу 9 Договору він укладений на строк до 31.12.2002р. і набирає чинності з моменту його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не поступить письмової заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Сторони не надали суду доказів припинення строку дії договору.

Як вбачається, розділом 3 Договору сторонами узгоджені порядок розрахунків за електроенергію. Так, за умовами п. 3.2 Договору Споживач зобов'язався щомісячно до 14 години другого робочого дня, наступного за розрахунковим місяцем (розрахунковим періодом), направляти свого представника у відділ збуту для пред'явлення звіту про спожиту активну електроенергію з мереж Електропостачальної організації (Додаток 10.1).  Відповідно до п. 3.3 Договору оплата споживання активної електроенергії за розрахунковий період здійснюється грошовими коштами у наступному порядку: після кінцевого розрахунку за попередній розрахунковий період Споживач самостійно до кінця поточного розрахункового періоду здійснює оплату Електропостачальній організації електроенергїі, яка буде спожита у наступному розрахунковому періоді. Сума попередньої оплати визначається виходячи з очікуваного споживання активної електроенергії. Очікуване споживання визначається виходячи з факту споживання  за попередній місяць. При значному відхиленні очікуваної величини споживання від факту попереднього розрахункового періоду Споживач здійснює оплату виходячи з визначеного ним очікуваного споживання. За підсумками розрахункового періоду Споживач оплачує рахунок або платіжну вимогу-доручення, направлені йому Електропостачальною організацією. Сума платежу при кінцевому розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію і кількості спожитої електроенергії відповідно даних представленого рапорту (Додаток №10.1) з урахуванням сум платежів, які надійшли від Споживача. За умовами п. 3.4 Договору Споживач зобов'язався у 5-ти денний термін після дати, вказаної у платіжному документі (п. 3.3.2), здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, направлених йому Електропостачальною організацією.

П. 8.4 Договору  визначено, що з питань розрахунків за електроенергію, не обумовлених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством, постановами Кабінету Міністрів України, Указами Президента, нормативними актами, роз'ясненнями Національної комісії регулювання електроенергетики України “НКРЕ), положеннями ППЕЕ та іншими чинними нормативно-правовими актами.

Пунктом 7.25 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 928 від 22.08.2002р., що діяла в період виникнення спірних правовідносин), та п.6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005р., чинної на день розгляду справи)  передбачено, що у   разі    неможливості    отримання    постачальником електричної   енергії  даних  про  спожиту  електричну  енергію  в зазначений термін (за  винятком  порушення  роботи  розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий  період  здійснюється  за  середньодобовим   обсягом споживання   за   попередній   розрахунковий  період  з  подальшим перерахунком   у   разі   надання   даних   протягом    наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду  розрахунку  за  середньодобовим   обсягом споживання  електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного  повного  розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється  постачальником  електричної  енергії  за   величиною дозволеної   потужності  струмоприймачів  та  кількістю  годин  їх використання без подальшого перерахунку.  У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими. Згідно з приписами п. 4 Прикінцевих положень господарського кодексу України, цей кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин, що виникли до набрання чинності  відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності ГК України, але продовжують існувати до теперішнього часу, до них застосовуються норми Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчиняти певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1,7 встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з наданого Електропостачальною організацією розрахунку, споживач за період часу з серпня 2003р. по вересень 2003р., липень 2005р.,  березень 2006р. - квітень 2006р. має заборгованість за спожиту електричну енергію на загальну суму 2723,88грн.

11.05.2006р. Споживачу для оплати спожитої електроенергії Енергопостачальною організацією виставлена платіжна вимога-доручення № 12823 на суму 2723,88 грн.

Відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання, оплату за спожиту електроенергію у сумі 2723,88 грн.  не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, на день розгляду спору  відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 2723,88 грн. Оплату даної суми відповідач не довів, тому вимоги позивача про стягнення з ТОВ “Альянс ЛТД” основного боргу у сумі 2723,88 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими  та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки з його вини спір доведений до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 175, 193 господарського кодексу України, ст.ст. 526 цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ЛТД” (69001, м. Запоріжжя, б-р Гвардійський, 114, р/р № 26006301245683 в Шевченківському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313322, код ЄДРПОУ 13619310) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030336311743 в Комунарському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313344, код ЄДРПОУ 00130926) 2723,88 грн. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ЛТД” (69001, м.Запоріжжя, б-р Гвардійський, 114, р/р № 26006301245683 в Шевченківському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313322, код ЄДРПОУ 13619310) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, р/р № 26006317411 в ЗФ АБ “Енергобанк”, МФО 313850, код ЄДРПОУ 00130926)  102(сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17 липня 2006 року.

Суддя                                                                                Ю.О. Скиданова