Постанова

від 17.12.2014 по справі 803/2417/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 803/2417/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С. Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Любешівському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Мічуріна (далі - СГВК ім. Мічуріна) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень - листопад 2014 року в розмірі 7 855,16 грн.

Обґрунтовують позовні вимоги тим, що відповідач відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, своїх зобов'язань відповідач не виконує, в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість за серпень-листопад 2014 року в сумі 7 855,16 грн. На даний час сума заборгованості не сплачена. Просить суд стягнути вище вказану заборгованість

Позивачем 15.12.2014 року за вх. №16398/14 подано до суду письмове клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 10.12.2014 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «відмовою адресата», тобто зазначена повістка про виклик до суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пунктах «б»-»з» цієї статті.

Наявність стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах вказаним у позовній заяві громадянам, підтверджується поданими позивачем розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявним в матеріалах справи.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Так, відповідно до пунктів 6.4, 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається із пункту 6.1 даної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема для платників (крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) 100 відсотків фактичних витрат.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції для платників страхових внесків встановлено розмір страхових внесків за ставкою 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату і доставку пільгових пенсій покриваються підприємствами пропорційно до стажу роботи.

Судом встановлено, що СГВК ім. Мічуріна 10.06.1994 року зареєстроване як юридична особа Любешівською районної державною адміністрацією Волинської області, Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Любешівському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, пенсія яким призначена на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

СГВК ім. Мічуріна підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень-листопад 2014 року, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пільгових пенсій.

Пільгові пенсії було призначено ОСОБА_1, ОСОБА_2 - особам, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, та пенсія яким призначена відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується відповідними довідками, поданнями та протоколами про призначення пенсій виданими СГВК ім. Мічуріна (а.с. 9-17).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі надсилалися та вручені відповідачеві розрахунки сум фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за серпень-листопад 2014 року (а.с. 18-25).

Також, факт наявності у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом за серпень-листопад 2014 року в сумі 7 855,16 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 9-17), призначених на пільгових умовах та карткою особового рахунку (а.с. 5).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед УПФ України в Любешівському районі існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-листопад 2014 року в сумі 7 855,16 грн., яка на день розгляду справи відповідачем не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 17, 41, 71, 128, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Мічуріна (44220, Волинська область, Любешівський район, село Ветли, ідентифікаційний код юридичної особи 03737557) на користь Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (44200, Волинська область, смт. Любешів, вул. Червоної Армії, 8, ідентифікаційний код 20125620) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень-листопад 2014 року в розмірі 7 855 грн. (сім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять гривень) 16 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 22 грудня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич