Рішення

від 23.12.2014 по справі 910/24963/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24963/14 23.12.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барви-Україна"

до приватного підприємства "Фінансово-промислова група "МЕРУ"

про стягнення 14 411,62 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача:Попеску І.М. - пред.за дов. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барви-Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Фінансово-промислова група "МЕРУ" про стягнення 14 411,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 29-Б від 04.01.2011, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 11 900,00 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 343,95 грн та 3 % річних в розмірі 1 167,67 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2014 порушено провадження у справі №910/24963/14 та призначено до розгляду на 02.12.2014.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних доказів, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2014р. відкладено розгляд справи на 23.12.14р.

В судовому засіданні 23.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Барви-Україна» (постачальник) та приватним підприємством «Фінансово-промислова група «МЕРУ» (покупець) укладено договір поставки № 29-Б від 04.01.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити покупцю витратні матеріали, фарби, інструмент та обладнання для фарбування за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Згідно з п.1.3 Договору загальна сума договору складає суму ціни товару, вказаних в накладних протягом дії Договору.

Відповідно до п.5.1. Договору покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту оформлення такої накладної.

Відповідно до п.2.1. Договору договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами сторін та діє до « 31» грудня 2011 року, але в будь якому випадку до виконання сторонами всіх взаємних зобов'язань і остаточних розрахунків між ними.

Згідно з п.2.2. Договору у разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін , про небажання продовжувати строк дії цього Договору, строк його дії вважається кожного разу автоматично продовженим до « 31» грудня наступного календарного року включно.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 41 484,88 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-000294 від 12.08.2011р. на суму 11 976,17 грн., №РН-000380 від 02.09.2011р. на суму 10 194,58 грн., № РН-000232 від 28.07.2011р. на суму 5 277,24 грн., № РН-000258 від 03.08.2011р. на суму 642,19 грн., № РН-000259 від 03.08.2011р. на суму 8 043, 90 грн., № РН-000323 від 19.08.2011р. на суму 5 350, 80 грн.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, а тому, з врахуванням довіреностей, приймаються судом як належні докази, що підтверджують поставку позивачем товару на суму 41 484,88 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково оплачено поставлений позивачем товар на суму 29 584,88 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, вартість неоплаченого товару склала 11 900,00 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1. Договору покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту оформлення такої накладної.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару у строк встановлений п. 5.1. Договору, відповідачем в повному обсязі не виконано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 11 900,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1167,67 грн. та пеню в розмірі 1 343,95 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.10.2. Договору при простроченні оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних в розмірі 1 167,67 грн за загальний період з 02.08.11 по 29.10.14р. та пені в розмірі 1 343,95 грн. за загальний період з 02.08.2011р. по 05.03.12р., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, пені та встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду їх нарахування, оскільки не враховано, що прострочення оплати наступає з наступного дня, який є останнім днем для оплати. Крім того, позивачем під час розрахунку пені не враховано шестимісячний строк для нарахування пені.

За перерахунком суду розмір пені склав 1268,87 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 167,67 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Фінансово-промислова група "МЕРУ" (02140, м.Київ, вул.Мишуги, буд.3, кв.186, код ЄДРПОУ 35092577) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барви-Україна" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.29А, код ЄДРПОУ 37194494) 11 900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) грн 00 коп - суми основного боргу, 1268 (тисячу двісті шістдесят вісім) грн 87 коп - пені, 1 167 (тисячу сто шістдесят сім) грн 67 коп - 3 % річних та 1817 (тисячу вісімсот сімнадцять) грн 48 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 26.12.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова