Рішення

від 24.12.2014 по справі 334/3747/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 24.12.2014

Справа № 334/3747/13-ц

Провадження № 2/334/54/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - Козлової Н.Ю.

при секретарі - Єфремовій Д.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу в розмірі 30000 гривень та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" про відшкодування моральної шкоди

встановив:

У квітні 2013 року позивач в особі ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу в розмірі 30000 гривень, посилаючись на те, що 22.02.2012 року між ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання юридичної допомоги. З умовами даного договору, відповідач зобов'язався після виконання послуг позивачем сплатити послуги ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" в розмірі 30000 гривень. Позивач умови договору виконав у повному обсязі, але оплату юридичних послуг не отримав, у зв'язку з чим, звернувся до суду з відповідним позовом.

До початку судового розгляду відповідач ОСОБА_1 подав суду зустрічну позовну заяву від свого імені та від ОСОБА_2 до ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на той факт, що ніяких договорів з ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" він не укладав, а незаконні дії позивача призвели до моральних страждань, які вони перенесли в результаті незаконних дій та протиправної поведінки ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя". Розмір моральної шкоди вони оцінюють у 30000 гривень, які просять суд стягнути з відповідача.

У судовому засіданні представник ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" наполягаючи на своєму позові доводив суду, що 12.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр Запоріжжя» та гр. ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно вказаного договору, ОСОБА_1 виступав в якості замовника, а ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" в якості виконавця. При цьому ОСОБА_1 діяв в інтересах ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 22.02.2012 року. Правова допомога надавалась ОСОБА_1 у період часу з 22.02.2012 року по 2013 року у відповідності до вимог договору, із залученням адвоката ОСОБА_4 ході судового розгляду адвокат ОСОБА_4 який приймав участь у цивільному процесі з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто позитивного варіанту вирішення спадкового спору, а саме відповідач ОСОБА_1 отримав для передання гр. ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 7000 (сім тисяч) доларів США, як результат мирного врегулювання спору, що підтверджується розпискою Відповідача від 29.03.2013 р. Отже, з 29.03.2013 року у ОСОБА_1 у відповідності до п.п. 1.1., 2.1., 4.1.4.2. Договору, виникло зобов'язання сплатити послуги ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп, згідно умов договору. Проте, відповідач відмовляється від даної сплати, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути дану суму у примусовому порядку. Крім того, представник позивача просив суд стягнути з відповідача додаткові витрати, які складаються з 300 гривень судового збору при зверненні до суду, 114.70 гривень судового збору при зверненні до суду про витребування доказів, 15 гривень судового збору за видачу звукозапису судового розгляду, 3182 гривні витрат, за проведення повторної експертизи, а також 1998 гривень витрат на проведення рецензування висновку експерта почеркознавця.

Проти задоволення зустрічного позову представник ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" заперечував, оскільки за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи було складено висновок експертів, яким було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі про надання правової допомоги від 22.02.2012 р., укладеного між ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» та ОСОБА_1 виконаний самим ОСОБА_1. Таким чином, надані в суді обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог є безпідставними та необґрунтованим. Просив суд відмовити ОСОБА_1 у позові у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 заперечуючи проти первісного позову, пояснював суду, що діями відповідачів йому та ОСОБА_3 було заподіяно моральну шкоду, яку вони оцінюють у 30000 грн. із яких пропорційно із завданою моральною шкодою ОСОБА_1 - 10000 грн. та ОСОБА_2 - 20000 грн. Тобто, діями відповідачів їм було завдано моральних страждань, які вони перенесли в результаті їх незаконних дій та протиправної поведінки. Так, коли вони дізналися, що адвокат ОСОБА_4, який був їх представником по цивільній справі, яка розглядалася у Хортицькому районному суді м.Запоріжжя, шляхом омани, заволодів фактично їх грошима, вони вимушені були знов звертатися за юридичною допомогою, нести витрати на скасування довіреності, на бензин, який витрачався для того, щоб доставити ОСОБА_2 у потрібне місце. Також ОСОБА_1 вимушений був вимушений звертатися до органів міліції з заявою, до КДКА із скаргою, витрачав свій вільний та робочий час. А після отримання копії позову ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» до ОСОБА_1 про стягнення суми в розмірі 30000 гривень, він переніс нервовий зрив та не міг приймати їжу. Він вимушений був проходити лікування, витрачати гроші на ліки, деякий час не міг працювати. З-за незаконної поведінки відповідача, в нього порушився нормальний життєвий стан. Він вимушений був витрачати час та нести непередбачені витрати. Виходячи з наведеного, представник ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позов у повному обсязі, а первісний позов залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги первісного позивача підлягають задоволенню частково, а вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Законом припускається можливість застосування судової форми захисту цивільних справ та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону слід розуміти, що при тому існувало порушення цього права. Сторони у судовому засіданні намагалися довести суду, порушення їх прав та інтересів.

По встановленим ЦПК України нормам (ст.. 60 ЦПК України), кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобо 'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов 'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлено договором.

З наданих суду матеріалів вбачається, що 22.02.2012 року між ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання юридичної допомоги. За умовами даного договору, відповідач зобов'язався після виконання послуг позивачем сплатити послуги ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" в розмірі 30000 гривень.

У відповідності до п. 1.1. даного Договору(а.с. 3) «Замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику правову допомогу з вирішення спадкового спору, який виник між спадкоємцем за законом - гр. ОСОБА_2 та спадкоємцем за заповітом, після смерті гр. ОСОБА_5 з приводу прав на спадкове майно (квартири за адресою: АДРЕСА_1). Позитивним вирішенням зазначеного спадкового спору є: визнання заповіту недійсним, оформлення прав на спірне спадкове майно за гр. ОСОБА_2 або отримання гр. ОСОБА_6 грошових сум в результаті мирного врегулювання спору».

Згідно із п.п. 2.1.3. договору, «Замовник зобов'язаний сплачувати послуги Виконавцю».

У відповідності до п. 4.1. Договору «Розмір оплати послуг Виконавця становить 30 000 грн.

У відповідності до п. 4.2. Договору «Оплата послуг Виконавця проводиться Замовником у два етапи: 1-й - аванс у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн., вноситься в строк до 01.10.2012 року, 2-й етап - остаточний розрахунок, проводиться протягом 3-х днів з моменту настання одного з позитивних варіантів вирішення спору, що вказані в п.1.1. цього Договору».

Також, умовами договору ( п. 3.3.) «Виконавець має право залучати для виконання цього договору фахівців різних галузей права та економіки, а також; передовіряти виконання доручення одному або декільком юристам, які перебувають з Виконавцем у договірних відносинах. Зокрема для ефективного виконання зобов'язань за даним Договором Виконавець користується послугами адвоката ОСОБА_4.».

Той факт, що 19.03.2013 року було досягнуто позитивного варіанту вирішення спадкового спору, згідно п.1.1. Договору, Відповідач ОСОБА_1 отримав для передання гр. ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 7000 (сім тисяч) доларів США, як результат мирного врегулювання спору, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 від 29.03.2013 року.

Той факт, що ОСОБА_1 підписав дану розписку (а.с.6), оригінал якої був оглянутий в ході судового розгляду не заперечувався самим ОСОБА_1 Отже, з 29.03.2013 року у ОСОБА_1 у відповідності до п.п. 1.1., 2.1., 4.1.4.2. Договору, виник обов'язок сплаті послуги ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (перед майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

У відповідності до ч.1 ст.525 та ч.1 ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається. Зобов 'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Намагання відповідача ОСОБА_1 довести суду, що він не підписував договору з ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" про надання юридичної допомоги спростовується висновком повторної судової почеркознавчої експертизи № 9616/9617/14-32 від 14.11.2014 року, яким було встановлено, що «1. Підписи від імені ОСОБА_1 у договорі про надання правової допомоги від 22.02.2012 р., укладеного між ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» та ОСОБА_1 в розділі № 9. «Юридические адреса, реквизити и подписи сторон» у графі «/ОСОБА_1/» та справа від рукописного запису ОСОБА_1 у розписці від 29.03.2013 р. від імені ОСОБА_1 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. 2. Підпис від імені ОСОБА_1 в розділі № 9 «Юридические адреса, реквизити и подписи сторон» у графі «/ОСОБА_1/» у договорі про надання правової допомоги від 22.02.2012 р., - виконаний самим ОСОБА_1. 3. Підпис, справа від рукописного запису «ОСОБА_1» виконаний тією особою, що виконала підпис в розділі № 9 «Юридические адреса, реквизити и подписи сторон» у графі «/ОСОБА_1/» у договорі про надання правової допомоги від 22.02.2012 р.».

Дана експертиза була проведена за клопотанням ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» після того, як до суду надійшов висновок експертом відділу ТКЗ ОВС НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області Золоміхіною О.О. в якому експерт прийшла до висновку, що «підпис виконаний від імені ОСОБА_1, який розташований у графі «/ОСОБА_1/» у договорі про надання правової допомоги від 22.02.2012 р., укладеного між ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» та ОСОБА_1, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1.

Оскільки повторна судово почеркознавча експертиза була проведена фактично комісійно, у клопотанні ОСОБА_1 про проведення комісійної експертизи в рамках розгляду даної справи судом було відмовлено.

Проте, суд допитав спеціаліста-криміналіста доцента, к.ю.н., ОСОБА_9, який підтвердив в суді, що первина експертиза була проведена з порушенням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів, проведення та оформлення експертного дослідження, а повторна експертиза, яка проводилася експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України була проведена комісійно із залученням декілька фахівців в області криміналістики.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Бізнес-Центр Запоріжжя» є обґрунтованим, доведеним в частині стягнення з ОСОБА_1, 30000 гривень суми боргу за договором про надання правової допомоги, 300 гривень судового збору при зверненні до суду, 114.70 гривень судового збору при зверненні до суду про витребування доказів, 15 гривень судового збору за видачу звукозапису судового розгляду, 3182 гривні витрат, за проведення повторної експертизи, а всього: 33611,70 гривень.

В частині стягнення витрат на рецензування висновку експерта в сумі 1998 гривень, слід відмовити, оскільки позивачем не наданий документ на підтвердження проведення платежу на суму 19980 грн. у рахунок оплати витрат на проведення рецензування висновку експерта.

При вирішенні питання зустрічного позову, суд виходив з принципів, встановлених статтею 60 ЦПК, де кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової)шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить.

Приймаючи до уваги положення наведених вище роз'яснень та співвідношуючи їх з встановленими в судовому засіданні фактами, суд вважає, що моральна шкода не обґрунтована, доказів спричинення відповідачами моральної шкоди позивачам не надано, тобто відсутні документи, квитанції, чеки, або інша документація, підтверджуюча звернення позивачів до лікарні за медичною допомогою, щодо стану здоров'я відносно саме даних фактів.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів, у чому полягає моральна шкода. Не наведено суду мотивів спричинення шкоди винними діями особи, причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювачів та зазначили лише загальні вимоги закону. Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Оскільки в судовому засіданні вина відповідача за зустрічним позовом у завданні моральної шкоди не доведена, вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 53,59, 60, 88, 143, 144, 212, 213 ЦПК України, ст.15,16, 509,525,526,612,625, 901,903 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2; іпн:НОМЕР_1 на користь ТОВ „Бізнес-Центр Запоріжжя", яке знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Українська 43, оф.61, р/р 26008055898080 в Запорізькому РУ ПАТ „Приватбанк", МФО 313399, ЄДРПОУ 33242732 - 30000 гривень (тридцять тисяч) суми боргу за договором про надання правової допомоги, 300 гривень судового збору при зверненні до суду, 114.70 гривень судового збору при зверненні до суду про витребування доказів, 15 гривень судового збору за видачу звукозапису судового розгляду, 3182 гривні витрат, за проведення повторної експертизи, а всього: 33611,70 (тридцять три тисячі шістсот одинадцять) гривень, 70 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ю.Козлова