Ухвала

від 24.12.2014 по справі 640/12936/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22-ц/790/7499/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 640/12943/14-ц Нев'ядомський Д.В.

Категорія: інші Доповідач - Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

при секретарі Герасимовій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційноюскаргоюпредставника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «АВАЛОН» Бабій Максима Вікторовича на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ТК «Авалон», фізична особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги та покласти на них судові витрати.

Одночасно позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на майно, що належить ТОВ «ТК «Авалон» (код ЄДРПОУ 35264915, вул. Крутий узвіз, 6/2 літера «А» м.Київ , 01004 р/р 26001300007322 в АТ «Златобанк» МФО 380612) та грошові кошти, що зберігаються на банківськихрахунках в установах банків, в межах суми позову.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2014 року заяву ОСОБА_3 було задоволено, накладений арешт на майно, що належить ТОВ «ТК «Авалон» та грошові кошти, що зберігаються на банківських рахунках в установах банків в межах суми позову.

З апеляційною скаргою на зазначене рішення звернувсяпредставник ТОВ «ТК «АВАЛОН» Бабій М.В., який просив оскаржувану ухвалу скасувати.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву та арештовуючи майно та грошові кошти в межах суми позову, районний суд виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Судова колегія не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з конкретних обставин даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, із вищезазначеним позовом звернувся до суду ОСОБА_3, посилаючись при цьому на те, що невиконанням умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 20 червня 203 року ТОВ «ТК «Авалон» заподіяло йому матеріальної шкоди в розмірі 302660,60 гривень, а ОСОБА_4 - 10000 гривень.

Між тим, текст заяви позивача про забезпечення позову, що розглядалась судом, не містить будь-яких конкретних та об'єктивних даних щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Забезпечуючи позов шляхом арешту майна відповідача та грошових коштів, що зберігаються на його банківських рахунках, вищезазначені вимоги закону районний суд не врахував.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2014 року позовна заява ОСОБА_3 за його ж заявою залишена без розгляду.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За таких обставин, судова колегія вважає, що районний суд дійшов помилкового висновку щодо забезпечення позову саме у такий спосіб.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 312, ст. 314, ст.ст. 315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «АВАЛОН» Бабій Максима Вікторовича задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2014 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на майно та грошові кошти ТОВ «ТК «Авалон» - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий-суддя -

Судді -