Рішення

від 18.12.2014 по справі 752/19262/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19262/14-ц

Провадження 2/752/5978/14

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

18.12.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Рабосюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки недійсним , -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним мотивуючи свої вимоги тим , що в 2014 році позивачу стало відомо про те , що в 2009 році було укладено договір іпотеки за яким було заставлене сумісне нерухоме майно , яке належить позивачці та її чоловіку , третій особі по справі ОСОБА_7 , а саме земельну ділянку та будинок ,які знаходяться за адресою м. Київ , АДРЕСА_1 в м. Києві . Спірний договір іпотеки було укладено відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності , виданої від імені ОСОБА_8 Однак вказаної довіреності ОСОБА_7 ніколи не підписував. Тому позивачка і вимушена звернутися з вказаним позовом до суду, яким просить суд: визнати недійсним договір іпотеки від 23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1801;зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 припинити договір іпотеки від23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1801;зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 припинити заборону по договору іпотеки від 23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1801;зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 видати витяги про припинення та заборону договоруіпотеки від 23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за №1801.

До суду представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та повним підтриманням позовних вимог .

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з"явидися . Судом про дату судового розгляду повідомлені належним чином у встановлений законом порядок. Причина їх неявки суду невідома.

Відповідач ОСОБА_4 до суду також не з"явився .

Третя особа : ОСОБА_7 також подав до суду клопотання про визнання позовних вимог та просханням роглдяду справи у його відсутність .

Третя особа : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу подана до суду також клопотання про розгляд справи за її відсутності та письмові пояснення щодо вирішення даного спору .

На підставі наявних в справі доказах, суд ухвалив провести заочний розгляд справи .

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне .

Як вбачається з матеріалів справі у 2014 році позивачу від її чоловіка - ОСОБА_7 стало відомо, що в 2009 році було укладено договір іпотеки по якому було заставлене сумісне нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7

Сумісним майном подружжя є земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер:8000000000:79:323:0054, що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та житловий будинок площею 470,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_1 стало відомо, що за заявою ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 23.09.2009р., який був посвідчений приватним нотаріусом . Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі №1802.

ОСОБА_3, яка в договорі іменується "іпотекодержатель" та ОСОБА_2,, який діяв від імені ОСОБА_7, який в договорі названий "майновий поручитель"заставиводатель заклав нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на підставі сумісної приватної власності.

При ознайомленні ОСОБА_7 з копією договору іпотеки той наглядно встановив, що нотаріальна довіреність підписана за нього підписом, який не відповідає його підпису, підпис підроблений, не є його і має усі ознаки підробки.

Розуміючи, що нотаріальна довіреність від 18.09.2009р. підроблена, в квітні 2013 року ОСОБА_7 через свого представника був вимушений звернутися до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Київській області з заявою про те, чи саме ОСОБА_7 був виконаний підпис в нотаріальній довіреності від 18.09.2009р.

Так, 11.04.2013р. від науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Київській області було отримано висновок експертного дослідження, яким було встановлено, що підпис в нотаріальній довіреності від 18.09.2009р. було виконано не ОСОБА_7, а іншою особою.

За наведеного вище , можна зробити висновок, що саме громадянин ОСОБА_2 і зробив підпис в довіреності, що призвело до укладання договору іпотеки, який є недійсним, оскільки ОСОБА_2 не мав права бути майновим поручителем за ОСОБА_7

В 2014р. ОСОБА_7 був вимушений звернутися до правоохоронних органів з заявою про злочин на підставі того, що було підроблено нотаріальну довіреність від 18.09.2009р. та незаконно відчудженно його та ОСОБА_1 нерухоме майно.

Слід зазначати, що для того, щоб видати нотаріальну довіреність на відчуження/заставу нерухомого майна, що перебуває у спільній власності подружжя, оскільки на даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є дружиною та чоловіком та у відповідності до чинного законодавства України, ЗУ "Про нотаріат", порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, потрібно надати письмову нотаріальну згоду подружжя (чоловіка чи дружини).

Відповідно до статті 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Положеннями Цивільного та Сімейного кодексів України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, шо належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Особливістю права спільної сумісної власності є відсутність визначення часток учасників. Іншими словами, на відміну від спільної часткової власності, права учасників якої мають вираження у вигляді ідеальної (арифметичної) частки у праві спільної власності, що дозволяє визначити відповідний обсяг їх прав та обов'язків при здійсненні права, а на конкретну частину майна - при виділі частки або при її поділі, право кожного співвласника у спільній сумісній власності поширюється на усе майно, без ідеального вираження частки у праві спільної власності.

Відповідно до статті 369 Цивільного кодексу України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Право розпорядженнямайна закріплює абсолютну владу власника над майном, яке може здійснюватись у формі відчуження.

Чинним законодавством передбачений особливий порядок здійснення права власностіподружжя.

Так, згіднозістаттею 61 Сімейного кодексу Україниоб'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільногообороту.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Для укладення одним із подружжя договорів. які потребують нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації. має бути нотаріальнопосвідчена.

Поряд з іншими правовими інститутами, реалізацію вказаного конститутіійного права забезпечує нотаріат.

Пунктом 44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N20/5. передбачено, що договори щодо належного подружжю на праві спільної сумісної власності майна, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також правочини щодо іншого цінного майна можуть бути посвідчені нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя. Згода на укладення такого договору повинна бути посвідчена нотаріально. Про наявність згоди другого подружжя зазначається в тексті договору з посиланням на реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена, та дату ї їпосвідчення.

Враховуючи зазначене, згода подружжя на укладення договору має бути викладенана окремому документі (заяві).

Другий з подружжя, надаючи згоду на розпорядження спільним майном, має право при цьому визначити умови, за яких майно відчужується: вказати особу, яка може бути набувачем у правочині, вид правочину, ціну та інші умови правочину.

Якщо у згоді на відчуження спільного майна вказано, кому персонально (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи) він погоджується продати, подарувати, заставити тощо спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови укладення договору, нотаріус при посвідченні такого договору зобов'язаний перевірити додержання умов, зазначених у такій згоді.

Слід зазначити, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

З цього слідує, що усі правила, які регулюють порядок та встановлюють обмеження у розпорядженні спільним сумісним майном, зберігають свою силу для колишнього подружжя і після припинення шлюбу, якщо тільки режим спільної сумісної власності не був припиненим у зв'язку з поділом майна.

Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 65 Сімейного кодексу України-. дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним . як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Термін "дрібний побутовий правочин" - поняття оціночне і має визначатися в кожному конкретному випадку, але відповідно до статті 31 Цивільного кодексу України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Разом з тим не все майно подружжя є його спільною власністю.

Статтею 57 Сімейного кодексу Українипередбачено, що особистою приватною власністюдружини. чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу;майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору в порядку спадкування;майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй. йому особисто.

Судом достовірно встановлено , що ОСОБА_1 ніколи такої нотаріальної згоди на відчуження/заставу нерухомого майна не давала і ніколи у приватного нотаріуса - ОСОБА_9 не була, свого волевиявлення для відчуження спільного майна на меті не мала і не могла мати.

Як вказується в позовній заяві ,станом на день подання даної позовної заяви знайти оригінал нотаріальної довіреності від 18.09.2009р. неможливо, оскільки її не має ні в ОСОБА_2, ні в ОСОБА_3, ні в ОСОБА_4. ні в ОСОБА_1, ні в ОСОБА_7, ні в приватного нотаріуса ОСОБА_9. ні в приватного нотаріуса ОСОБА_6

В рамках кримінального провадження №4201410020000157 від 17.06.2014р. за ознаками злочину передбаченого ч.І ст.358 КК України слідчим СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві - Н.М.Шеремета було вилучено у приватного нотаріуса ОСОБА_6 оригінал нотаріальної згоди позивача - ОСОБА_1

Даний оригінал нотаріальної згоди ОСОБА_1 на відчуження/заставу був направлений на почеркознавчу експертизу до науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці. Предметом дослідження була саме вищевказана нотаріальна згода/заява ОСОБА_1 від 18.09.2009р.

15.08.2014р. судовим експертом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на південно-західній залізниці - О.О.Лонським було зроблено висновок експерта №329, яким було встановлено та зроблено, що підпис від імені ОСОБА_1 у заяві ОСОБА_1 від 18.09.2009р., в графі "Підпис" -виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Судом встановлено , що дійсно, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у законний спосіб була отримана земельна ділянка, на якій вони збудували житловий будинок, що є їхньою спільною власністю та підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ №129960 та свідоцтвом на право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Зазначене нерухоме майно було зареєстровано на ОСОБА_7

Усі з'ясування, з зазначених вище обставин з ОСОБА_7, про те, як могло так трапитися що майно, яке знаходиться у спільній сумісній власності було заставлено за договором іпотеки від 23.09.2009р., де за законом є їхня спільна сумісна власність (1/2) і це визначено сімейним кодексом України, а саме ст.65 "для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена".

В силу вимог ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особа спрямована на настання, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільногозаконодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити вимогам Закону, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати їх внутрішній волі.

ОСОБА_1 письмової нотаріальної згоди від 18.09.2009р. для відчуження спільного нерухомого майна не давала, на меті укладати договір іпотеки від 23.09.2009р. не мала, не знала про підроблену нотаріальну довіреність від 18.09.2009р., не знала про її існування, волевиявлення на вчинення такого договору не виявляла, все це суперечить вимогам ч. З ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання таких договорів недійсними.

За наведеного вище як позивач ОСОБА_1 так і третя особа ОСОБА_7 не може розпоряджатись своєю власністю, що суперечитьвимогам ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, які встановлюють, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чиобмежений у його здійсненні.

За наведеного вище вимоги позивача є обгрунтованими та такими , що підлягають задоволенню .

Керуючись ст.ст.212-215,226 ЦПК України ,суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки недійсним задовольнити .

Визнати недійсним договір іпотеки від 23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1801.

Зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 припинити договір іпотеки від23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1801.

Зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 припинити заборону по договору іпотеки від 23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1801.

Зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 видати витяги про припинення та заборону договоруіпотеки від 23.09.2009р. укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1801.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Заочне рішення може бути переглянуте судом , який його його ухвалив за письмовою заявоювідповідача .

Суддя: