Рішення

від 22.12.2014 по справі 756/494/14-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.12.2014 Справа № 756/494/14-ц

унікальний №756/494/14-ц

провадження № 2/756/1386/14

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Маринченко М.М.‚

при секретарі Приголовкіну В.Г., Князік І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві та Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без шлюбу, визнання за позивачем та її малолітнім сином права власності на 1/8 частину (за кожним) квартири, земельної ділянки, садового будинку та автомобілів в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину земельної ділянки, садового будинку та автомобілів, як частку в спільному сумісному майні подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві та Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки удаваними, визнання ОСОБА_6 набувачем за вказаними договорами, визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину земельної ділянки та садового будинку; визнання за ОСОБА_3, ОСОБА_4 права власності на 1/8 частину (за кожним) земельної ділянки, садового будинку, автомобіля в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6; на 1/4 частину (за кожним) автомобіля в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, стягнення грошової компенсації вартості часток в автомобілях, стягнення частини отриманої заборгованості по заробітній платі померлого ОСОБА_6,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду у власних інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вказаним позовом (уточненим в ході розгляду справи а.с. 130 т.1, а.с. 14 т.2), посилаючись на те, що вона з 24 лютого 2006 року проживала разом з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син - ОСОБА_2, а 29 липня 2009 року вони зареєстрували шлюб. Після смерті чоловіка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 вона звернулась до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори у власних інтересах та в інтересах їх дитини з заявою про прийняття спадщини. Також до нотаріальної контори звернулись спадкоємці першої черги - діти померлого від першого шлюбу - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 У грудні 2013 року нотаріусом було видано свідоцтва про право на спадщину на грошові вклади померлого. У видачі свідоцтва про право на спадщину на інше спадкове майно, а саме на належну померлому ? частину квартири АДРЕСА_1 постановою державного нотаріуса від 28 листопада 2013 року відмовлено у зв'язку з неподанням правовстановлюючих документів. Зазначила, що спірна квартира належить на праві спільної часткової власності в рівних частинах померлому та його колишній дружині - ОСОБА_5, шлюб з якою розірвано 18 квітня 2005 року, і яка у вказаній квартирі зареєстрована та проживає. Після розлучення ОСОБА_6 з дружиною, у ОСОБА_5 залишились правовстановлюючі документи на квартиру, які вона відмовляється надати для отримання позивачем та її сином свідоцтва про право на спадщину.

На підставі викладеного, враховуючи, що заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори подало 4 спадкоємці першої черги, просить визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право власності на 1/8 частину вказаної квартири за нею та на 1/8 за її малолітнім сином ОСОБА_2

Крім того зазначила, що за час перебування у шлюбі ними було придбано автомобіль ЗИЛ-ММЗ самоскид, д.н.з. НОМЕР_1, право власності на який було зареєстровано за її померлим чоловіком. Оскільки автомобіль придбано під час шлюбу він є спільною сумісною власністю подружжя і їх частки є рівними. На підставі викладеного просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного автомобіля, як частку у спільній сумісній власності подружжя. Також просить визнати за нею та її сином ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/8 частину вказаного автомобіля за кожним.

Зазначила, що під час проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю до реєстрації шлюбу у період з 2006 по 2009 роки вони вели спільне господарство та купували речі домашнього вжитку, зокрема побутову техніку, рухоме і нерухоме майно.

Проживання однією сім'ю без реєстрації шлюбу можуть підтвердити сусіди, рідні, друзі, які з 2006 року вважали позивача та ОСОБА_6 чоловіком та дружиною, оскільки бачили їх разом, знали, що вони проживають разом. Також Крушинською сільською радою та садовим товариством «Вишневий сад» видано довідки про проживання позивача з 2006 року разом зі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2. Про проживання за вказаною адресою позивача свідчить також довідка фельдшера акушерського пункту с. Залізне про перебування на медичному обліку фельдшерсько-акушерського пункту с. Залізне ОСОБА_2 та проживання його разом з позивачем та ОСОБА_6 в АДРЕСА_2.

Для вирішення питання щодо того, яке майно є спільною сумісною власністю її та померлого чоловіка, та яке майно входить до складу спадщини позивач просить встановити факт її проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без шлюбу з 24 лютого 2006 року до дня реєстрації шлюбу, а саме до 29 липня 2009 року.

Оскільки за час проживання однією сім'єю без шлюбу позивачем та її чоловіком було придбано майно, а саме будинок АДРЕСА_2 у садовому товаристві «Вишневий сад», просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного нерухомого майна, як частку в спільному сумісному майні подружжя, а також на 1/8 частину зазначених будинку та земельної ділянки за нею та її малолітнім сином ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

Крім того, зазначила, що під час проживання однією сім'єю без шлюбу було придбано автомобіль КІА-CERATO д.н.з. НОМЕР_2, який був зареєстрований на її померлого чоловіка. Просить визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного автомобіля, як частку в спільному сумісному майні подружжя, та на 1/8 частину автомобіля за нею та її малолітнім сином ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, додатково пояснила, що познайомилась з ОСОБА_6 у вересні 2005 року, на той час проживала у м. Кривому Розі. Почала з ним зустрічатися, їздила в Київ до нього в гості. Після того як вона завагітніла у жовтні 2005 року, повідомила про це ОСОБА_6, який зрадів, що у них буде дитина та допоміг знайти роботу в м. Києві. 24 лютого 2006 року позивач переїхала для спільного проживання з ОСОБА_6 у АДРЕСА_2 та пішла на нову роботу в ДП «Укртрансгаз» інспектором адміністративно-господарського відділу.

До переїзду була зареєстрована у м. Кривому Розі, у 2007 році знялася з реєстрації, і не реєструвала своє місце проживання, оскільки ОСОБА_6 планував придбати квартиру для спільного проживання і там всіх зареєструвати. Проте квартиру не купили, тому 27 вересня 2010 року зареєструвалась разом з дитиною у с. Зелений Бір Васильківського району у сторонніх людей.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у неї з ОСОБА_6 народився син ОСОБА_2, а 27 липня 2009 року, коли дитину збиралися віддавати до дитячого садка, вона з ОСОБА_6 зареєструвала шлюб.

Зазначила, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку, будинок та легковий автомобіль знаходяться у неї. Легковим автомобілем користувався її чоловік, на теперішній час автомобіль не на ходу, потребує ремонту, знаходиться у гаражі, ключі і документи на автомобіль знаходяться у неї. Вартість автомобіля становить 8300 доларів США.

Вантажний автомобіль ЗИЛ її чоловік придбав за 2 тижні до смерті, де документи на нього вона не знає. Автомобіль знаходився на стоянці у знайомих, проте у травні 2014 року у зв'язку з проханням звільнити місце на стоянці вказаний автомобіль було доставлено у с. Залізний хутір та залишено на вільній сусідній земельній ділянці. Вартість автомобіля становить 2625 доларів США.

Позивач пояснила, що з квітня 2006 року перебувала у декретній відпустці, з роботи звільнилася у серпні 2009 року, з 2010 по 2011 роках ніде не працювала, отримувала допомогу по безробіттю, з 26 січня 2011 року по 19 серпня 2012 року працювала бухгалтером у ВАТ «Пекотоф», після звільнення не працює, отримує допомогу по безробіттю.

На підставі викладеного просила задовольнити позов.

Відповідачі проти позову заперечували та звернулись до суду з зустрічним позовом, уточненим в ході розгляду справи (а.с. 139, 186 т.1, а.с. 94, 147, 197 т. 2) до ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та інтересах її малолітньої дитини ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки удаваними, визнання ОСОБА_6 набувачем за вказаними договорами, визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину земельної ділянки та садового будинку; визнання за ОСОБА_3, ОСОБА_4 права власності на 1/8 частину (за кожним) земельної ділянки, садового будинку, автомобіля в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6; на 1/4 частину (за кожним) автомобіля в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, стягнення грошової компенсації вартості часток в автомобілях, стягнення частини отриманої заборгованості по заробітній платі померлого ОСОБА_6

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги їх батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Вказали, що їх мати та перша дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва 18 квітня 2005 року. Проте відносини між подружжям почали носити напружений характер ще за декілька років до розірвання шлюбу, і їх батько ОСОБА_6 ще в 2003 році почав шукати собі заміський будинок з наміром його придбати, щоб проводити там вільний час. Так, у жовтні 2003 року він знайшов заміський будинок АДРЕСА_2, який продавав його попередній власник ОСОБА_12 Погодивши ціну будинку та земельної ділянки з продавцем, ОСОБА_6, який у 2003 році перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, домовився з ОСОБА_12, що незважаючи на фактичну сплату вартості об'єктів нерухомості та всіх супутніх витрат, пов'язаних з оформленням купівлі-продажу, ОСОБА_6, покупцем у договорі купівлі-продажу буде зазначено друга ОСОБА_6 - ОСОБА_7 З пояснень ОСОБА_7, який погодився на вказану пропозицію, ОСОБА_6 вчинив вказані дії з метою нерозповсюдження на земельну ділянку та будинок режиму спільної сумісної власності з його дружиною ОСОБА_5

29 жовтня 2003 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та будинку АДРЕСА_2 При цьому фактично гроші за нерухомість та витрати, пов'язані з купівлею майна, сплатив у повному обсязі ОСОБА_6 На підставі викладеного позивачі вважають, що сторонами було укладено угоду, якою приховано, що прав та обов'язків покупця за вказаною угодою набуває ОСОБА_6 через свого повіреного ОСОБА_7 Вказане підтверджується тим, що кошти на придбання вказаної нерухомості надав ОСОБА_6, який фактично і проживав у придбаному будинку з 2003 року.

Після розірвання у 2005 році шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_6 переоформив на останнього вказану нерухомість шляхом укладення 06 червня 2008 року договору купівлі - продажу земельної ділянки та будинку. При цьому гроші за вказаним договором не передавались, тобто фактично було укладено договір дарування.

Позивачі вважають, що оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку від 29 жовтня 2003 року було укладено з метою приховування іншого правочину, за яким фактичним власником нерухомості у 2003 році став ОСОБА_6, вказаний будинок було придбано ОСОБА_6 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_5

На підставі викладеного просять визнати удаваним договір купівлі-продажу садового будинку АДРЕСА_2, та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1032 га, розташованої в с/т «Вишневий сад» Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, укладених 29 жовтня 2003 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відносно набуття права власності за вказаним договором ОСОБА_7 та визнати набувачем права власності за вказаними договорами ОСОБА_6

Просять визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину вказаного садового будинку та земельної ділянки, як частку в спільній сумісній власності подружжя, та визнати за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 право власності на 1/8 частину садового будинку та земельної ділянки за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

Крім того, просять визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину за кожним автомобіля ЗИЛ-ММЗ д.н.з. НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька та стягнути на їх користь з ОСОБА_1 по 7125 грн. компенсації вартості вказаних часток автомобіля, виходячи з ринкової вартості автомобіля на час розгляду справи у розмірі 57000 грн. згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності.

Також, оскільки автомобіль КІА-CERATO д.н.з. НОМЕР_2 було придбано ОСОБА_6 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_1, просять визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину цього автомобіля за кожним в порядку спадкування за законом після смерті батька та стягнути на їх користь з ОСОБА_1 компенсацію вартості вказаних часток у розмірі 32730 грн. 84 коп. кожному, виходячи з того, що в судовому засіданні між сторонами було погоджено, що ринкова вартість автомобіля на час розгляду справи становить 8300 дол. США, що за курсом НБУ (15,7739 грн. за 1 дол. США) станом на 16 грудня 2014 року становить 130923 грн. 37 коп.

Вимоги про стягнення з відповідача компенсації вартості часток в автомобілях позивачі обґрунтовують тим, що автомобілі знаходяться у користуванні відповідача і між ним не досягнути згоди щодо спільного користування вказаним майном.

Зазначили, що згідно довідки КП «Васильківрайкомунгосп» від 12 вересня 2014 року, ОСОБА_6 працював в КП «Васильківрайкомунгосп» і на момент його смерті існувала заборгованість по заробітній платі в розмірі 26568 грн. 28 коп., яка також є спадковим майном та була виплачена дружині померлого ОСОБА_1 на підставі припису прокуратури м. Васильків.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 безпідставно отримала всю заробітну плату померлого, просять стягнути з неї на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 частині вказаної заробітної плати, що становить по 6491 грн. 36 коп., оскільки суми заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, до яких вони відносяться, як діти померлого.

В судовому засіданні ОСОБА_3 додатково пояснив, що у батька бував майже кожен тиждень, по вихідних. ОСОБА_13 бачив рідко у будинку, усіма господарськими справами та доглядом дитини займався його батько. Про те, що його батько одружився, він дізнався лише після смерті батька, до цього точно не знав. Дитина жила постійно з батьком. Документи на вантажну машину були у нього (ОСОБА_3), їх передала йому ОСОБА_1, проте їх невідомі особи викрали з його машини. Автомобіль КІА батько придбав за особисті кошти - за гроші, отримані у спадщину після смерті його матері, а також за гроші, отримані від продажу його попереднього автомобіля. ОСОБА_1 не працювала, самостійного доходу не мала, тому не брала фінансової участі у придбанні будь-якого майна.

Позивач ОСОБА_14, дочка померлого, доповнила у судовому засіданні, що у батька бувала рідко, про те, що у батька народився син, дізналась від родичів, після розлучення батьків батька бачила приблизно 2 рази на рік на свій та його день народження. Про нову сім'ю батько нічого не казав, про його життя у 2006-2009 повідомити нічого не може, так як в даний час доглядала маму.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечувала, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки не є удаваним, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_7 купував будинок у ОСОБА_8 за довіреністю в інтересах ОСОБА_6 та за його кошти.

Крім того зазначила, що ОСОБА_3 навмисно заховав документи на автомобіль ЗИЛ-ММЗ, щоб було неможливо оформити спадщину на вказаний автомобіль, внаслідок чого вказаний автомобіль знаходиться на вулиці, псується та втрачає вартість.

Зазначила, що до народження дитини працювала та отримувала дохід. Власні кошти разом з чоловіком вони вкладали в благоустрій та облаштування будинку, вона приймала участь в управлінні вказаним майном, догляді за ним.

На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона є рідною сестрою позивача ОСОБА_1, зазначила, що її сестра поїхала з Кривого Рогу до Києва на запрошення ОСОБА_6, влітку 2006 року народила від нього сина ОСОБА_2. Зараз проживає з дитиною у приватному будинку в с. Залізне. З ОСОБА_6 її сестра почала проживати однією сім'єю з лютого 2006 року. Вказала, що до сестри вона їздила приблизно раз на рік, бувала на хрестинах сина, на Новий Рік, часто спілкувалася по телефону. ЇЇ сестра з чоловіком ОСОБА_6 жили дружно, ОСОБА_6 любив дитину, багато з нею спілкувався, проводив разом час.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 пояснив, що він був другом померлого, з яким познайомився у 1994 році, коли служив під його командуванням, і з того часу між ними склалися дружні стосунки. Під час розмов з ОСОБА_6 він чув, що ОСОБА_6 любив ОСОБА_1, коли вона завагітніла в кінці 2005 року, він обговорював з ним вказану обставину, визначався щодо подальших дій. З початку 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 почали проживати разом однією сім'єю у будинку у с. Залізне, потім у них народився син ОСОБА_2. Зазначив, що він хрестив сина ОСОБА_6 у 2007 році.

З ОСОБА_6 він бачився декілька разів на рік, іноді кожного місяця іноді раз на 3 місяці, не тільки вдома. Потім 4-5 разів на рік зустрічались на сімейних зустрічах, на дачі, коли ОСОБА_6 вже жив з ОСОБА_1. У них у будинку вперше був у 2006 році (весна-літо), проте ОСОБА_6 йому ще наприкінці 2005 року казав, що придбав будинок. Щодо позивача зазначив, що вона працювала адміністратором в кафе. Свідок підтвердив, що у вказаний позивачем за первісним позовом період вона з ОСОБА_6 проживали як одна сім'я.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_18 вказав, що він був другом померлого з 1979 року, з ОСОБА_6 дружили сім'ями, коли жили в Запоріжжі. В 90-х роках ОСОБА_6 перевівся в Київ по службі, починаючи з 2000-х років у нього почали погіршуватися стосунки з дружиною, про що він розказував. Зазначив, що з ОСОБА_6 вони періодично бачились під час його візитів у м.Запоріжжя чи під час поїздок свідка в Київ. У 2003 році ОСОБА_6 захотів придбати собі будинок, щоб жити окремо від дружини, для чого позичав кошти (700 доларів США), які він йому передавав поїздом. Після придбання ОСОБА_6 дачі, він у 2004 році приїжджав до нього. На земельній ділянці на той час знаходився будинок, сарай та туалет, проте ОСОБА_6 почав бідбудовувати будинок, провів газ, воду, поставив котел опалення, побудував гараж та другий поверх. З часу придбання земельної ділянки з дружиною разом не проживав, а в 2005 році розірвав шлюб. З 2005 року почав проживати в цивільному шлюбі з ОСОБА_1, спочатку вона до нього приїзджала, він її зустрічав на вокзалі, віз до себе на дачу, потім відвозив на вокзал, а з 2006 року вона почала жити у нього постійно, вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство. Вони як подружжя приїжджали до нього в Запоріжжя, відпочивати, зокрема, коли ОСОБА_1 була вагітна та після народження дитини. Коли він приїжджав до ОСОБА_6 та ОСОБА_1, вони його радо зустрічали, накривали стіл. Після народження дитини позивач постійно жила у будинку разом з дитиною, не працювала, будинок, позивача та дитину утримував ОСОБА_6

Допитаний за його згодою в якості свідка в судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_8 вказав, що він був власником земельної ділянки та будинку АДРЕСА_2. Пояснив, що на початку жовтня 2003 року він разом з дружиною приїхали до власного садового будинку, де помітили чоловіка, який на них чекав, оскільки мав намір придбати їх будинок. Чоловік назвався ОСОБА_6, оглянув ділянку та будинок, вони домовилися про ціну, обмінялися телефонами та домовилися, що ОСОБА_19 їде за грошима, а він, як власник будинку знайде та підготує необхідні для продажу майна документи. Домовилися укласти договір 29 жовтня та оформити його в смт. Глеваха. Зазначив, що коли він з дружиною приїхали до нотаріуса для оформлення договору, їх разом з ОСОБА_6 чекав ще один чоловік - ОСОБА_7 Як пояснив ОСОБА_6, у зв'язку з складними та напруженими відносинами у нього з його дружиною, з якою він мав намір розірвати шлюб, в нього виникла потреба у житлі, де б він міг проживати окремо. При цьому зазначив, що хоче, щоб покупцем будинку вважався ОСОБА_7, який підпише договір в якості покупця. ОСОБА_7 у нотаріуса поставив необхідні підписи у договорі, після чого вийшов, не питаючи нічого ні про ціну, ні про будинок чи земельну ділянку. Вказав, що після укладення договору, ОСОБА_6 передав йому грошові кошти, частина яких була в іноземній валюті - доларах США, які ОСОБА_6 у когось позичав. Свідок зазначив, що він впродовж тижня після укладення договору вивіз з будинку всі свої речі та передав ОСОБА_6 ключі від будинку. Приймати будинок та отримувати ключі приїхав ОСОБА_6, який в подальшому звертався з різних питань, зокрема просив віконні рами, запитував як розтоплювати грубу. ОСОБА_6 розповідав про свої плани на майбутнє, зокрема щодо переобладнання будинку, земельної ділянки, де планував побудувати гараж, зрізати деякі дерева тощо. ОСОБА_7 лише прочитав договір, підписав його, більше не з'являвся, в судовому засіданні бачить його вперше після укладення договору. Крім того, додав, що разом з ОСОБА_6 біля будинку бачив його дружину ОСОБА_1 Першу дружину - ОСОБА_20 ніколи не бачив взагалі.

Допитаний за його згодою в якості свідка в судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_7 пояснив, що він знав ОСОБА_6 з 1978 року по спільній службі в органах безпеки, також знайомий з його сином ОСОБА_3 та другою дружиною ОСОБА_1.

Вказав, що у 2003 році ОСОБА_6 йому повідомив, що в нього не складаються відносини з дружиною і він хоче знайти житло, щоб проживати окремо. У жовтні 2003 року ОСОБА_6 повідомив, що знайшов у м.Василькові житло, яке продається, і попросив оформити будинок на ім'я свідка, посилаючись на погані відносини з дружиною та небажання, щоб нерухомість після придбання набула режиму спільної сумісної власності подружжя. 29 жовтня 2003 року ОСОБА_6 повіз його до нотаріуса, де сказав ОСОБА_8 (продавець майна), що покупцем буде не ОСОБА_6, а ОСОБА_7 Після укладення договору свідок підписав його та на прохання ОСОБА_6 вийшов з приміщення, де залишився ОСОБА_6 та продавець для проведення розрахунку. Всі питання щодо укладення договору, в тому числі питання ціни, оформлення, супутніх витрат, вирішував ОСОБА_6, а він лише підписав договір.

Вказав, що після укладення договору він жодних дій з нерухомістю не проводив до 2008 року, коли ОСОБА_6 подзвонив та сказав, що йому треба бути хазяїном майна. ОСОБА_6 все організував, після чого свідок лише підписав договір купівлі-продажу майна ОСОБА_6 Документи були у ОСОБА_6, гроші за договором реально не передавалися. За весь час на земельній ділянці був три рази, у 2005 році бачив там ОСОБА_1

Про ОСОБА_1 ОСОБА_6 розказував, що познайомився з нею у 2004 чи 2005 році, вони один одному подобалися. Свідка ОСОБА_6 познайомив з нею у 2005 році, він з ними зустрічався на дачі, де вони разом відпочивали. Після того, як вони у 2005-2006 роках вирішили жити разом, ОСОБА_6 цікавився його думкою, чи підходить йому ОСОБА_1 в якості дружини. Чи проживали вони однією сім'ю не знає, проте під час його відвідувань ОСОБА_1 була завжди на дачі.

Треті особи - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора та Головне управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за відсутності їх представників відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту її проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 24 лютого 2006 року по 29 липня 2009 року їй потрібно для оформлення її частки у праві спільної сумісної власності подружжя на майно, нажите нею та її чоловіком у вказаний період, зокрема на земельну ділянку, дачний будинок та автомобіль КІА.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 18 квітня 2005 року у справі № 2-2323/2005 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Як вбачається з показань свідків, у ОСОБА_6 ще з 2003 року почали погіршуватися стосунки з першою дружиною, зокрема він повідомляв своїх друзів, що шукає житло, щоб жити окремо від дружини, а після розірвання шлюбу він проживав окремо.

З пояснень ОСОБА_1, показань свідків вбачається, що з лютого 2006 року (згідно пояснень ОСОБА_1 - з 24 лютого 2006 року) ОСОБА_6 та ОСОБА_1 почали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу у будинку АДРЕСА_2.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 11 серпня 2006 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_2.

Згідно довідок голови садового товариства «Вишневий сад» №25 від 15 жовтня 2013 року та голови Крушинської сільської ради №678 від 16 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_6 з 2006 року у будинку АДРЕСА_2

Про проживання однією сім'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 свідчить також довідка Фельдшерсько-акушерського пункту №18 від 21 лютого 2014 року, відповідно до якої син позивача ОСОБА_2, 2006 року народження, який проживає разом з батьками у буд.АДРЕСА_2, перебуває на медичному обліку Фельдшерсько-акушерському пункті с. Залізне з 2006 року по теперішній час.

З показань свідків вбачається, що з лютого 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 спільно проживали у вищезазначеному будинку, були пов'язані спільним побутом, вели домашнє господарство, хрестили сина, святкували свята, приймали гостей, виховували свою дитину, їздили разом на відпочинок.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 29 липня 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 29 липня 2009 року уклали шлюб, з присвоєнням після реєстрації шлюбу дружині прізвища ОСОБА_1.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданим 04 травня 2013 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу у період з 24 лютого 2006 року по 29 липня 2009 року.

Статтею 74 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно положень статей 60, 63 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до договорів купівлі-продажу земельної ділянки та садового будинку, ОСОБА_6 06 червня 2008 року купив у ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 0,1032 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з відповідними надвірними та господарськими спорудами, розташований на вказаній земельній ділянці. Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстровано в Крушинській сільській раді 10 червня 2008 року та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17 червня 2008 року.

Крім того, з пояснень сторін та матеріалів справи, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 12 вересня 2008 року, вбачається, що за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на автомобіль легковий КІА CERATO, 2007 року випуску, сірий, д.н.з. НОМЕР_2.

Вказане майно набуте за померлим у період з червня по вересень 2008 року, тому відповідно до положень статей 60, 63, 74 СК України є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_1

Також, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, виданого 23 квітня 2013 року, за ОСОБА_6 зареєстровано автомобіль ЗИЛ-ММЗ-554, синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, д.н.з.НОМЕР_1. Оскільки автомобіль було придбано під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1, вказаний транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя.

Належних доказів придбання вказаного майна за особисті кошти ОСОБА_6 суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що частки подружжя в спільній сумісній власності є рівними, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вищезазначених земельної ділянки, садового будинку, автомобіля КІА та автомобіля ЗИЛ, як частку в спільній сумісні власності подружжя.

Згідно ст.ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії спадкової справи №560/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6, спадкоємцями ОСОБА_6 першої черги є ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - дочка, ОСОБА_1 - дружина та ОСОБА_2 - син, які у встановлений законом строк звернулися до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що до складу спадкового майна відносяться 1/2 частина згаданих вище земельної ділянки та дачного будинку АДРЕСА_2, 1/2 автомобіля КІА CERATO, 2007 року випуску, сірий, д.н.з. НОМЕР_2 та 1/2 автомобіля ЗИЛ-ММЗ-554, синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, д.н.з.НОМЕР_1.

Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 13 червня 2002 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності в рівних долях належить квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира набута під час шлюбу з ОСОБА_5 Отже 1/2 вказаної квартири відноситься до складу спадкового майна померлого.

Відповідно до п. п. 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що спадкоємці ОСОБА_6 не надали правовстановлюючих документів на майно, які знаходяться в них, у зв'язку з наявністю між ними спору щодо спадкування майна після померлого, державним нотаріусом Дев'ятої Київської нотаріальної контори винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема від 28 листопада 2013 року про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом на частку в квартирі АДРЕСА_1, від 25 лютого 2014 року про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом на автомобіль ЗИЛ-ММЗ-554, д.н.з.НОМЕР_1, від 12 червня 2014 року про відмову у видачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку, садовий будинок №11, розташовані у с. Залізному Васильківського району, садове товариство «Вишневий сад», автомобілі КІА, д.н.з. НОМЕР_2 та ЗИЛ-ММЗ-554, д.н.з.НОМЕР_1.

Таким чином судом встановлено відсутність можливості оформлення права на спадщину спадкоємцями у державній нотаріальній конторі без вирішення спору в судовому порядку.

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_6 є власником земельної ділянки в АДРЕСА_2 на вказаній земельній ділянці (право власності на 1/2 яких суд визнає за позивачем за первісним позовом) на підставі договорів купівлі-продажу від 06 червня 2008 року, укладених з ОСОБА_7 Договір купівлі-продажу земельної ділянки зареєстровано у Крушинській сільській раді 10 червня 2008 року.

Згідно відповіді №2358/01-1 від 20 червня 2014 року на запит суду, Управління Держземагентства у Васильківському районі право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, зареєстроване за ОСОБА_7 Відповідно до листа вказаного Управління від 13 листопада 2014 року № 4777/01-1 відомості про обмеження у використанні вказаної земельної ділянки відсутні.

З інформаційної довідки №24840723 від 29 липня 2014 року вбачається, що відомості щодо вказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Згідно Інформаційної довідки №24840335 від 29 липня 2014 року, садовий будинок АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_6 17 червня 2008 року. Відомості про інші речові права та обтяження відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за спадкоємцями першої черги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на 1/8 частину зазначеної земельної ділянки та садового будинку за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 (1/2:4).

Відповідно до відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 24 червня 2014 року №36218 (И-2014), наданої на запит суду та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав а нерухоме майно №24840839 від 27 липня 2014 року відомості щодо накладення обтяжень стосовно квартири АДРЕСА_1 відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за спадкоємцями першої черги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на 1/8 частину цієї квартири за кожним (1/2:4).

Згідно повідомлення УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 28 липня 2014 року №18/8194 та повідомлення УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 16 липня 2014 року №10/152957, автомобілі КІА, д.н.з. НОМЕР_2 та ЗИЛ-ММЗ-554, д.н.з. НОМЕР_1, власником яких є ОСОБА_6, під арештами, в розшуку, контролі не перебувають.

Отже, за спадкоємцями слід визнати право власності на 1/8 частину вказаних автомобілів за кожним в порядку спадкування за законом після смерті померлого (1/2:4).

Разом з тим, позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4, враховуючи неможливість виділення їх часток у вказаних автомобілях в натурі та недосягнення згоди щодо порядку спільного користування автомобілями, просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь компенсацію вартості їх часток в автомобілях.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно наявної в матеріалах справи спільної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 128 т. 2), сторони погодили, що ринкова вартість автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2на час розгляду справи становить 107900 грн.

Ринкова вартість автомобіля ЗИЛ-ММЗ-554, згідно висновку про вартість майна від 16 жовтня 2014 року, становить 57000 грн.

Враховуючи неможливість виділення часток автомобілів в натурі, малий розмір часток спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (по 1/8), перебування автомобілів у користуванні позивача за первісним позовом, суд вважає за можливе визнати право власності на вказані частки автомобіля за ОСОБА_1, стягнувши з неї на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 компенсацію вартості цих часток.

Зокрема зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля КІА CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8 у розмірі 13487 грн. 50 коп. (107900 грн.:8) та компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9 у розмірі 7125 грн.(57000 грн.:8).

Зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 слід стягнути компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля КІА CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8 у розмірі 13487 грн. 50 коп. та компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9 у розмірі 7125 грн.

У зв'язку зі стягнення грошової компенсації слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину автомобіля КІА CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8 та 1/4 частину автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9.

Зустрічні позовні вимоги в частині визнання договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки удаваними, визнання ОСОБА_6 набувачем за договорами задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2003 року між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець) укладено договори купівлі-продажу садового будинку з господарськими та побутовими надвірними будівлями під АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,1032 га в тому ж садовому товаристві «Вишневий сад». Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_22, та як вбачається з наданих суду їх копій зареєстровані в Крушинській сільській раді Васильківського району Київської області. Крім того, як вже було досліджено судом, згідно відповіді №2358/01-1 від 20 червня 2014 року на запит суду, Управління Держземагентства у Васильківському районі право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, зареєстроване за ОСОБА_7

Позивачі за зустрічним позовом просять визнати вказані договори удаваними, такими, що мають на меті приховати інші угоди, за якими зокрема фактичним власником нерухомості був ОСОБА_6, який здійснив оплату за придбане майно в повному обсязі та жив у спірному садовому будинку сам, а потім з ОСОБА_1

Згідно ст. 58 ЦК УРСР якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно п 25. Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

Таким чином законодавство передбачає можливість з'ясування справжнього волевиявлення саме сторін правочину та дійсних правовідносин саме між ними.

Оскільки, як вбачається з аналізу вказаних правочинів, ОСОБА_6 не був стороною у оспорюваних договорах та не надавав ОСОБА_7 довіреності на вчинення будь-яких дій від його імені, а отже між ОСОБА_6 та покупцем чи продавцем за оспорюваними договорами не виникало будь-яких правовідносин з приводу спірного нерухомого майна, відсутні підстави вважати вказані договори удаваними, укладеними з метою приховати іншу угоду між тими ж сторонами. Вказані договори відповідають вимогам законодавства, чинного на час їх укладення, за ними право власності від ОСОБА_8 перейшло до ОСОБА_7, а продавець отримав грошові кошти.

Придбання будинку та земельної ділянки ОСОБА_7 у свою власність на прохання та за грошові кошти ОСОБА_6 не суперечить вимогам чинного законодавства.

При цьому власник майна ОСОБА_7 міг розпоряджатись власним будинком та земельною ділянкою, надаючи їх у користування ОСОБА_6 до набуття останнім їх у власність на підставі договору купівлі-продажу від 06 червня 2008 року.

Крім того, та обставина, що ОСОБА_6 оформив договори купівлі садового будинку та земельної ділянки у ОСОБА_7 06 червня 2008 року, свідчить про те, що волевиявлення ОСОБА_6 полягало у набутті у власність вказаного майна саме у 2008 році.

Враховуючи викладене відсутні підстави для визнання оспорюваних договорів удаваними та визнання набувачем майна за ними ОСОБА_6

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 часток заробітної плати спадкодавця, виплачених ОСОБА_1 після його смерті, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами сім'ї померлого, дружиною та сином відповідно, та на момент смерті проживали з ним однією сім'єю, заробітна плата, нарахована, проте не виплачена спадкодавцю до його смерті, правомірно передана ОСОБА_1

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даний час не є членами сім'ї померлого батька в розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України, оскільки спільно не проживали з батьком, не були пов'язані з ним спільним побутом.

Підстави для включення суми заборгованості по заробітній платі до складу спадкового майна, яке підлягає поділу між спадкоємцями, відсутні.

Оскільки судом задоволено первісний позов і частково зустрічний позов, а сторонами, виходячи з вартості спірного майна, сплачено судовий збір в максимальному розмірі, суд не вбачає підстав для стягнення однакових сум судових витрат з відповідачів за первісним позовом та відповідача за зустрічним позов на користь один одного.

Керуючись ст. 58 ЦК УРСР, ст.ст. 235, 364, 1216, 1222, 1223, 1227, 1258, 1261, 1268, 1278, 1297 ЦК України, ст.ст. 3, 60, 63, 69, 70, 74 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 256 ЦПК України,

вирішив:

Первісний позов задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у період з 23 лютого 2006 року по 29 липня 2009 року.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1032 га, розташованої за адресою: Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області, садове товариство «Вишневий сад», кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення садівництва; 1/2 частину садового будинку з відповідними надвірними та господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_2, загальна площа 50,2 кв.м, житлова площа 35,0 кв.м; 1/2 частину автомобіля КІА CERATO, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8; 1/2 частину автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, колір синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9 в якості частки в спільній сумісній власності.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/8 частину земельної ділянки загальною площею 0,1032 га, розташованої за адресою: Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області, садове товариство «Вишневий сад», кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення садівництва; 1/8 частину садового будинку з відповідними надвірними та господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_2, загальна площа 50,2 кв.м, житлова площа 35,0 кв.м; 1/8 частину автомобіля КІА CERATO, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8; 1/8 частину автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, колір синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9; 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, загальна площа 83 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_11, право власності на 1/8 частину земельної ділянки загальною площею 0,1032 га, розташованої за адресою: Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області, садове товариство «Вишневий сад», кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення садівництва; 1/8 частину садового будинку з відповідними надвірними та господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_2, загальна площа 50,2 кв.м, житлова площа 35,0 кв.м; 1/8 частину автомобіля КІА CERATO, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8; 1/8 частину автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, колір синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9; 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, загальна площа 83 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, право власності на 1/8 частину земельної ділянки загальною площею 0,1032 га, розташованої за адресою: Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області, садове товариство «Вишневий сад», кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення садівництва; 1/8 частину садового будинку з відповідними надвірними та господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_2, загальна площа 50,2 кв.м, житлова площа 35,0 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_13, право власності на 1/8 частину земельної ділянки загальною площею 0,1032 га, розташованої за адресою: Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області, садове товариство «Вишневий сад», кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення садівництва; 1/8 частину садового будинку з відповідними надвірними та господарськими будівлями і спорудами під АДРЕСА_2, загальна площа 50,2 кв.м, житлова площа 35,0 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля КІА CERATO, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8 у розмірі 13487 грн. 50 коп. та компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, колір синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9 у розмірі 7125 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_13, компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля КІА CERATO, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8 у розмірі 13487 грн. 50 коп. та компенсацію вартості 1/8 частини автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, колір синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9 у розмірі 7125 грн.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/4 частину автомобіля КІА CERATO, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_8 та 1/4 частину автомобіля ЗИЛ-ММЗ 554, колір синій, 1984 року випуску, вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_9.

В задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання удаваними договорів купівлі-продажу садового будинку під АДРЕСА_2 та земельної ділянки загальною площею 0,1032 га, розташованої за адресою: Крушинська сільська рада Васильківського району Київської області, садове товариство «Вишневий сад», кадастровий номер 3221484004:05:002:0020, укладених 29 жовтня 2003 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, визнання набувачем права власності за вказаним договорами ОСОБА_6, визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину вказаного садового будинку та земельної ділянки, стягнення частини отриманої ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі померлого ОСОБА_6 відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко