Рішення

від 18.12.2014 по справі 910/22851/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22851/14 18.12.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" про стягнення 4 272,57 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Переходько В.О. (дов. № 24/14-164/ Ан від 17.05.2013 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18 грудня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 4 272,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 року порушено провадження у справі № 910/22851/14 та призначено справу до розгляду на 02.12.2014 року.

01.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.10.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 18.12.2014 року.

08.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 02.12.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18.12.2014 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.12.2014 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/22851/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03057, м. Київ, вул. Довженка, буд. 14, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2007 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ"(замовник) було укладено договір № 95-Д об/2007/Сол.2Ц на надання послуг охорони майна (надалі по тексту - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Згідно з пунктом 3.1. Договору розрахунок вартості послуг виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до Договору).

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що оплата за цим Договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, ляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 3.5. Договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути виконавцю, у випадку заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

У відповідності до пункту 9.1. Договору він набирає чинності з 01.07.2007 року та є чинним протягом 12 місяців.

Договір поновлюється на строк, встановлений пунктом 9.1. даного Договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення Договору не обмежується (пункт 9.2. Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що строк дії Договору був продовжений на наступні роки на тих самих умовах.

На виконання умов Договору за період з червня по серпень 2014 року позивачем було надано відповідачу послуги з охорони майна на загальну суму 4 272,57 грн., що підтверджується:

- актом № С5-0005038 прийому - здачі виконаних робіт/послуг за червень 2014 року від 30.06.2014 року на суму 1 414,91 грн.;

- актом № С5-0005927 прийому - здачі виконаних робіт/послуг за липень 2014 від 31.07.2014 року на суму 1 426,83 грн.;

- актом № С5-00067398 прийому - здачі виконаних робіт/послуг за серпень 2014 від 31.08.2014 року на суму 1 426,83 грн.

За твердженням позивача, в порушення умов Договору відповідач не здійснив оплату наданих Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві послуг з охорони майна, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 272,57 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 95-Д об/2007/Сол.2Ц, за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснювати охорону майна відповідача на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг охорони майна виконав належним чином, що підтверджується актом № С5-0005038 прийому - здачі виконаних робіт/послуг за червень 2014 року від 30.06.2014 року на суму 1 414,91 грн.; актом № С5-0005927 прийому - здачі виконаних робіт/послуг за липень 2014 від 31.07.2014 року на суму 1 426,83 грн.; актом № С5-00067398 прийому - здачі виконаних робіт/послуг за серпень 2014 від 31.08.2014 року на суму 1 426,83 грн., які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вже зазначалось судом, пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що оплата за цим Договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, ляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем товар згідно Договору, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" виникла заборгованість перед Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві послуг з охорони майна у розмірі 4 272,57 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.

Доказів протилежного суду не надано.

Судом також прийнято до уваги долучений до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві послуг з охорони майна та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" по договору № 95-Д об/2007/Сол.2Ц на надання послуг охорони майна від 01.07.2007 року за період з 01.01.2014 року по 03.12.2014 року, який підписаний та скріплений печатками сторін та з якого вбачається, що сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 04.2014 року становить 4 272,57 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 4 272,57 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві послуг з охорони майна про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" 4 272,57 грн. заборгованості за договором № 95-Д об/2007/Сол.2Ц на надання послуг охорони майна від 01.07.2007 року підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН ТЕЛЕКОМ" (03057, м. Київ, вул. Довженка, буд. 14, ідентифікаційний код 24723944) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві послуг з охорони майна (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 9, ідентифікаційний код 08596920) 4 272 (чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 57 коп. заборгованості, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2014 року

Суддя С.В. Стасюк