Постанова

від 16.12.2014 по справі 818/2796/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 р. Справа №818/2796/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Петренко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/2796/14

за позовом Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини

до Сумської об'єднаної державної фінансової інспекції

про визнання протиправними та скасування підпунктів листа-вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Краснопільська районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі по тексту - позивач, Краснопільська лікарня ветмедицини) звернулася до суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі по тексту - відповідач , Сумська ОДФІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати підпункти 2.1 та 2.4 пункту 2 листа-вимоги від 30.07.2014 року №105-14/1011 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань».

Свої вимоги мотивує тим, що в підпункті 2.4 пункту 2 листа -вимоги зазначено, що в порушення ч.4, 30 ст.2, ч.8 ст.7, ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI, ч.6 та ч.8 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік за КПВК 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і наказом Міністерства фінансів від 17.02.2011 року №33/186, ч.6 та ч.8 Паспорта бюджетної програми на 2012 рік за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і наказом Міністерства фінансів України від 17.02.2012 року №63/211, ветлікарнею допущено проведення витрат на протиепізоотичні заходи, а саме: сплату послуг із виконання робіт за допомогою авіаційного транспорту по розкладці вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини» (у 2011 році) та КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України» (у 2012, 2013 роках) замість КПКВ 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро». Зокрема, на думку позивача, лікарнею правомірно здійснено оплату послуг за рахунок коштів, передбачених паспортом бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини» за напрямком «Ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті», оскільки пунктом 7 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік та на 2012 рік установ в системі ветеринарної медицини передбачено, що завданням використання бюджетних коштів є проведення організаційно-господарської та спеціальної ветеринарно-санітарної діяльності, у т.ч. профілактичної та діагностичної, а також забезпечення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за охороною території України від занесення з території інших країн збудників заразних хвороб. Враховуючи, що Сумська область знаходиться на кордоні з Російською Федерацією, розкладка вакцини здійснювалася з метою виконання цілей та завдань, покладених та органи державної ветеринарної служби. Тобто, здійснення видатків з оплати авіаційних послуг по розкладці вакцини не суперечить завданням бюджетних програм як за Паспортом програми 2802030, так і за Паспортом програми 2802020. Згідно з витягом з річного розпису асигнувань Державного бюджету на 2011 рік щодо ГУ ветмедицини в Сумській області витрати за КЕКВ 1134 (оплата послуг, крім комунальних) планувались виключно за Паспортом бюджетної програми КПКВ 2802030.

Також відповідач у вказаному підпункті вимагає від позивача провести зменшення бюджетних асигнувань за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України» на суму 50953грн., що суперечить чинному законодавству у зв'язку з тим, що зменшення таких асигнувань не належить до повноважень лікарні як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, а має здійснюватися Головним управлінням ветеринарної медицини у Сумській області, яке є головним розпорядником коштів у даному випадку.

Крім того, позивач вважає неправомірним і підпункт 2.1 пункту 2 листа - вимоги, де вказано про порушення лікарнею вимог ч.32 ст.4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ч.4 ст.29 Бюджетного кодексу України внаслідок неперерахування до Державного бюджету коштів, отриманих ветлікарнею як плата за надання адміністративних послуг, у зв'язку з чим загальному фонду Державного бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 83124грн.39коп. В період з 24.06.2011 року до 31.12.2011 року Краснопільською районною державною лікарнею ветеринарної медицини надавалися адміністративні послуги з видачі ветеринарних документів (ветеринарних довідок і ветеринарних свідоцтв), отримані кошти від яких установою зараховувались до власних надходжень, оскільки ст.4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є, зокрема, плата за адміністративні послуги (п.32 ч.1 ст.4 Закону). Відповідно до Переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною і фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління, розміру плати за їх надання, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2011р. №641, плата за видачу ветеринарних свідоцтв та довідок належить до адміністративних послуг, діяльність по видачі яких входить до функціональних повноважень цих установ.

Отже, видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) належить до основної діяльності позивача. Міністерство фінансів України листом від 02.03.2011р. №31-06040-03-24/5760 повідомило із посиланням на положення ст.13 Бюджетного кодексу України про те, що адміністративні послуги, які надають бюджетні установи відповідно до своїх функціональних повноважень, відображаються як власні надходження бюджетних установ та використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг.

Тому позивач правомірно зараховував одержану ним плату за надані в 2011 році адміністративні послуги як власні надходження спеціального фонду самого позивача як бюджетної установи та розпорядника бюджетних коштів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі із зазначених вище підстав.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (т.2,а.с.40), в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову, а також клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Сумською об'єднаною державною фінансовою інспекцією відповідно до п.6.1.5.1 розділу VІ Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Сумській області на І квартал 2014 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 28.03.2014 року №61, виданого начальником Сумської ОДФІ, заступником начальника Сумської ОДФІ Левченко О.В. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 року до 31.03.2014 року, за наслідками якої складено акт від 07.07.2014 року №105-21/151 (т.1, а.с.23-57).

На підставі акту ревізії Сумською об'єднаною державною фінансовою інспекцією на адресу т.в.о. начальника Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини направлено лист-вимогу від 30.07.2014 року №105-14/1011 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань» (т.1, а.с.13-15).

Краснопільською районною державною лікарнею ветеринарної медицини оскаржуються підпункти 2.1 та 2.4 пункту 2 листа-вимоги.

Так, відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 спірного листа-вимоги в порушення ч.32 ст.4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ч.4 ст.29 Бюджетного кодексу України не перераховано до Державного бюджету коштів, які отримані ветлікарнею як плата за надання адміністративних послуг, внаслідок чого загальному фонду Державного бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 83124грн.39коп., у зв'язку з чим позивача зобов'язано перерахувати до загального фонду Державного бюджету України 83124грн.29коп. як плату за надання адміністративних послуг.

Як пояснила представник позивача в судовому засіданні, у період з 24.06.2011 року до 31.12.2011 року при наданні адміністративних послуг кошти у розмірі 83124грн.29коп. зараховані як власні надходження лікарні (спеціальний фонд), використовувалися на власні потреби лікарні, що не є порушенням бюджетного законодавства.

Суд погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Згідно з ч.32 ст.4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є плата за адміністративні послуги. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі якщо це не передбачено законодавчими актами України, актами Кабінету Міністрів України.

До 24.06.2011 року оплата наданих бюджетними установами ветеринарної медицини платних адміністративних послуг з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв здійснювалась за тарифами, які затверджувались самими лікарнями, і для кожної лікарні були різними.

З 24.06.2011 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №641 від 09.06.2011 року, якою були затверджені тарифи за надання державними лікарнями ветмедицини адміністративних послуг з видачі ветеринарних сертифікатів і ветеринарних свідоцтв.

Тому протягом 2011 року отриману плату за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв позивач зараховував як власні надходження лікарні (бюджетної установи), які згідно зі ст. 13 Бюджетного кодексу України є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до ст.13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами загального фонду бюджету є:

- всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

- всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

- кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

- фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є, в тому числі доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ;

підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням ч.9 ст.51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Відповідно до ст.ст. 1, 32, 99 Закону України «Про ветеринарну медицину» видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) здійснюється ліцензованими лікарями ветеринарної медицини державних закладів ветеринарної медицини на платній основі згідно з тарифами, що затверджуються згідно законодавства про ціни та ціноутворення.

Згідно з п.5 Положення про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 28.10.2008р. №238 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2008р. за №1119/15810, районні державні лікарні ветеринарної медицини відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи, зокрема, видають ветеринарні документи (ветеринарні довідки та свідоцтва).

Тобто, видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) належить до основної діяльності позивача.

Тимчасовим порядком надання адміністративних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009р. №737 (далі по тексту - Тимчасовий порядок), була визначена процедура надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємствами, установами та організаціями, на які згідно з нормативно - правовими актами покладено надавати адміністративні послуги.

Відповідно до п.1 Тимчасового порядку адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно - правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо). До адміністративних послуг належить, зокрема, видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень.

Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, - актами Кабінету Міністрів України (п. 3 Тимчасового порядку).

При цьому Тимчасовим порядком не було визначено обов'язок бюджетних установ перераховувати одержану ними плату за надання адміністративних послуг до спеціального фонду державного бюджету, оскільки такі надходження згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України є власними надходженнями позивача як бюджетної установи, які є складовою частиною спеціального фонду державного бюджету.

Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 20.12.2010 року №562 були затверджені стандарти надання бюджетними установами ветеринарної медицини адміністративних послуг з проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного та рослинного походження з видачею ветеринарних сертифікатів та свідоцтв.

Таким чином, кошти за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних довідок і свідоцтв, отримані лікарнею за період з 24.06.2011 року до 31.12.2011 року були правомірно зараховані позивачем як власні надходження, які згідно зі ст. 13 Бюджетного кодексу України є складовою спеціального фонду Державного бюджету і використовуються на покриття витрат лікарні, пов'язаних з наданням цих послуг.

Крім того, Міністерство фінансів України листом від 02.03.2011 року №31-06040-03-24/5760 повідомило з посиланням на положення ст.13 Бюджетного кодексу України про те, що адміністративні послуги, які надають бюджетні установи відповідно до своїх функціональних повноважень, відображаються як власні надходження бюджетних установ та використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг.

В матеріалах справи міститься копія відповіді на лист Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини №164 від 24.09.2014 року, в якому Управління Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області повідомляє, що відповідно до Бюджетного кодексу України в 2011 році кошти за надані установою адміністративні послуги зараховувались за кодом доходу 25010100 «Плата за послуги бюджетних установ» на рахунок спеціального фонду Державного бюджету 31256272210271 (т.1, а.с.98).

Згідно з п.32.ст.4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України №33 від 05.01.2011 року «Деякі питання надання платних адміністративних послуг» відкриття окремих рахунків для зарахування до спеціального фонду Державного бюджету плати за адміністративні послуги передбачалось виключно для не бюджетних підприємств, установ, організацій.

Оскільки Краснопільська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою, відкриття окремих рахунків з вищезазначеною метою на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» не вимагалось.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що підпункт 2.1 пункту 2 листа-вимоги від 30.07.2014 року №105-14/1011 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань» є протиправним та повинен бути скасований.

З приводу порушення, викладеного в підпункті 2.4 пункту 2 вимоги Сумської ОДФІ, суд зазначає наступне.

Даним підпунктом листа - вимоги зазначено, що в порушення ч.4, 30 ст.2, ч.8 ст.7, ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI, ч.6 та ч.8 Паспорту бюджетної програми на 2011 рік за КПВК 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і наказом Міністерства фінансів від 17.02.2011 року №33/186, ч.6 та ч.8 Паспорта бюджетної програми на 2012 рік за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і наказом Міністерства фінансів України від 17.02.2012 року №63/211, ветлікарнею допущено проведення витрат на протиепізоотичні заходи, а саме: сплату послуг із виконання робіт за допомогою авіаційного транспорту по розкладці вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини» (у 2011 році) та КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України» (у 2012, 2013 роках). Відповідно до ст.119 Бюджетного кодексу України вказане перерахування на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у Паспорті бюджетної програми, є нецільовим використанням бюджетних коштів в сумі 50953грн., у зв'язку з чим: провести зменшення бюджетних асигнувань за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України» на суму 50953грн. та в подальшому не допускати аналогічних порушень.

Такий висновок ґрунтується на тому, що оплата лікарнею авіаційних послуг по розкладці вакцини проти сказу диких тварин за рахунок коштів, передбачених Паспортом бюджетної програми на 2011 рік за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини» та Паспортом бюджетної програми на 2012 рік за КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України», є нецільовим використанням коштів, оскільки мала бути здійснена за рахунок коштів, передбачених іншим Паспортом бюджетної програми за КПКВ 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро».

Відповідно до п.п.4,30 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Згідно зі ст.119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів.

Тобто бюджетним законодавством визначено, що використанням бюджетних коштів на цілі, що не відповідають напрямам, визначеним у паспорті бюджетної програми, є нецільовим використанням коштів.

Суд вважає, що використання позивачем коштів при оплаті робіт по розкладці вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин з використанням повітряних суден на загальну суму 50953грн. за бюджетними програмами КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі ветеринарної медицини» за 2011 рік та КПКВ 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України» за 2012 рік, а не за бюджетною програмою за КПКВ 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро», є нецільовим використанням бюджетних коштів.

Так, надання послуг по розкладці пероральної вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин є здійсненням заходів з профілактики, локалізації та ліквідації інфекційних і паразитарних хвороб тварин, до яких згідно з переліком і Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 №413 (далі - Порядок №413), у тому числі відноситься і хвороба - сказ.

Здійснення заходів з профілактики, локалізації та ліквідації інфекційних і паразитарних хвороб тварин за переліком, до якого відноситься і хвороба сказ, згідно з п.2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 року №413, відноситься до протиепізоотичних заходів, які фінансуються відповідно до п.1 Порядку №413 із Державного бюджету України за програмою «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро».

Пунктом 1 Додатку №1 «Переліку протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету АР Кримі і місцевих бюджетів до постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 року №478, запобігання та ліквідація інфекційних і паразитарних захворювань сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних та інших представників фауни, до яких відноситься і сказ, є протиепізоотичними заходами.

Відповідно до п.6 Паспорта по КТКВК 2802030 на 2011 рік метою бюджетної програми є здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за охороною території України від занесення з території інших країн або з карантинної зони збудників заразних хвороб під час експорту, імпорту і транзиту об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а напрямами використання бюджетних коштів - проведення лабораторно-діагностичних та лікувальних робіт, ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті, методично-ветеринарне забезпечення птахівництва та ветеринарного біологічно-фармакологічного виробництва (п.8 Паспорту).

Як висновок, Паспортом 2802030 на 2011 рік проведення протиепізоотичних заходів, якими є послуги із розкладки вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин, не передбачено.

Натомість, п.6 Паспорта 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» на 2011 рік мета бюджетної програми визначена як «охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон, захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин». До напрямків використання бюджетних коштів за 2011 рік відносяться: протиепізоотичні заходи, забезпечення медикаментами, виконання ветеринарно-санітарних заходів, проведення карантинних та ветеринарно-санітарних робіт підрозділами ветеринарної міліції, сплата членських внесків в Міжнародне епізоотичне бюро.

Аналогічно, п.6 Паспорта 2802030 «Організація і регулювання діяльності установ в системі Державної ветеринарної і фітосанітарної служби України» на 2012 рік визначена мета бюджетної програми - реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин. Напрямами використання бюджетних коштів відповідно до п.8 Паспорта 28002030 на 2012 рік є проведення лабораторно-діагностичних та лікувальних робіт бюджетними установами, що належать до сфери управління Держветфітослужби (забезпечення діяльності бюджетних установ), ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті (забезпечення діяльності бюджетних установ), методично-ветеринарне забезпечення птахівництва та ветеринарного біологічно-фармакологічного виробництва, проведення комплексних запобіжних заходів щодо поширення, локалізації карантинних і особливо небезпечних шкідливих організмів сільськогосподарських культур та забезпечення єдиної державної політики у сфері захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів (забезпечення діяльності бюджетних установ), організація і регулювання діяльності установ в системі охорони прав на сорти рослин (забезпечення діяльності бюджетних установ, підпорядкованих Державній Службі з охорони прав на сорти рослин).

Відтак, Паспортом 2802030 на 2012 рік проведення протиепізоотичних заходів, якими є послуги із розкладки вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин, не передбачено.

Натомість, п.6 Паспорта 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» на 2012 рік мета бюджетної програми - охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон, захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів.

Напрями використання бюджетних коштів передбачено п.8 вказаного Паспорту, а саме: придбання ветеринарних препаратів, виконання ветеринарно-санітарних заходів, утримання підрозділів ветеринарної медицини з проведення карантинних ветеринарних заходів (бюджетні установи), сплата членських внесків у Міжнародне епізоотичне бюро, відшкодування витрат на транспортування та зберігання ветеринарних препаратів установами ветеринарної медицини.

Копії перелічених Паспортів бюджетних програм містяться в матеріалах даної справи (т.1, а.с.117-154).

Враховуючи викладене, послуги по розкладанню пероральної вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин є саме здійсненням заходів з профілактики, локалізації та ліквідації інфекційних і паразитарних хвороб тварин, до яких і відноситься сказ, що передбачено програмою 2802020.

Тому суд погоджується з висновком відповідача про те, що використання коштів на оплату за послуги по розкладанню пероральної вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин за рахунок програми по КПКВ 2802030 є нецільовим використанням бюджетних коштів, проте вказує, що вимога відповідача, наведена в пп.2.4 п.2 листа-вимоги від 30.07.2014 року, не може бути виконана у спосіб, визначений Сумською ОДФІ, оскільки зменшення бюджетних асигнувань за КПКВ 2802030 на суму 50953грн. чинним законодавством не віднесено до повноважень лікарні як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.

Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України №225 від 17.03.2011 року затверджено Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів (далі по тексту - Порядок №225), який визначає механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті 116 Бюджетного кодексу України, в тому числі і в разі нецільового використання бюджетних коштів.

Пунктом 3 Порядку №225 передбачено, що рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

Підставою для зменшення бюджетних асигнувань є протокол про порушення бюджетного законодавства або акт ревізії, в якому зафіксовано факт вчинення розпорядником бюджетних коштів у поточному чи минулих роках одного з порушень бюджетного законодавства. Такий протокол або акт складається органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (пункт 2 Порядку №225).

У разі встановлення одного з порушень бюджетного законодавства контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати підписання протоколу про таке порушення або реєстрації акта ревізії, а в разі наявності заперечень (зауважень) до акта ревізії - з дати подання письмового висновку щодо таких заперечень (зауважень) подає до Мінфіну (місцевого фінансового органу, головного розпорядника коштів відповідного бюджету) протокол про порушення бюджетного законодавства або засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта ревізії, що скріплений печаткою такого органу.

Разом з копією акта ревізії контролюючим органом подається довідка про порушення бюджетного законодавства, що складається у порядку, визначеному Мінфіном.

Згідно з пунктом 5 Порядку №225 Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник коштів відповідного бюджету) протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку, приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів, який вчинив порушення бюджетного законодавства.

Отже, повноваження щодо зменшення бюджетних асигнувань покладені не на позивача, а на Головне управління ветеринарної медицини в Сумській області, яке є головним розпорядником бюджетних коштів.

Враховуючи, що відповідно до ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються, тобто такі, які не суперечать чинному законодавству та можуть бути виконані самим об'єктом контролю, підпункт 2.4 пункту 2 листа-вимоги Сумської ОДФІ від 30.07.2014 року №105-14/1011 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань» підлягає скасуванню.

З приводу вимоги про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд стягнути на його користь оплачені ним послуги за надання юридичної допомоги та представництво у суді по справі.

Відповідно до п.1 ч.3. ст.87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» N 4191-VI від 20 грудня 2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З копії договору про надання правової допомоги №62 від 02.12.2014 року вбачається, що правова допомога здійснюється в інтересах замовника (Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини) і в розумінні цього договору полягає у вивченні матеріалів ревізії Сумської ОДФІ щодо Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини (акт ревізії №105-21.151 від 07.07.2014 року), підготовці обґрунтованої позиції лікарні для звернення до Сумського окружного адміністративного суду, складанні позовної заяви та подання її до суду (п.1.2 розділу 1).

При цьому, суд звертає увагу, що позовна заява була подана до суду 13.10.2014 року (т.1, а.с.3), тобто до дати укладання договору №62 від 02.12.2014 року, крім того, цим договором не передбачено виплату гонорару за участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні.

Отже, позивачем не доведено обставин та підстав, з якими наведені вище норми процесуального закону зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим вимоги про розподіл витрат шляхом присудження на користь лікарні витрат на правову допомогу, в контексті вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, задоволенню не підлягають.

Також, суд вважає необхідним розподілити судові витрати зі сплати судового збору відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Сумської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправними та скасування підпунктів 2.1 та 2.4 пункту 2 листа-вимоги від 30.07.2014 року №105-14/1011 -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати підпункти 2.1 та 2.4 пункту 2 листа-вимоги Сумської об'єднаної державної фінансової інспекції від 30.07.2014 року №105-14/1011 "Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань" .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Краснопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини (42400, Сумська область, смт. Краснопілля, вул. Слави,4, код 00720295) судовий збір в сумі 73грн.08коп. (сімдесят три грн. вісім коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2014 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова