Рішення

від 26.12.2014 по справі 906/1508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" грудня 2014 р. Справа № 906/1508/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Чепура І.В. - довіреність від 03.01.2014;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровезе Україна" (с. Чижівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (м.Житомир)

про стягнення 182890,05 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 182890,05грн., з яких: 150664,38грн. основного боргу; 24708,96грн. інфляційних; 7516,71грн. 3% річних.

До суду 23.12.2014 від Головного управління Міндоходів у Житомирській області надійшла відповідь на запит з копіями податкових декларацій з ПДВ та копіями реєстрів податкових накладних.

24.12.2014 на адресу суду від позивача надійшли документи із супровідним листом.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав письмові пояснення з доданими документами, які долучені судом до матеріалів справи (а.с. 58-62).

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить підпис представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення ( а.с.42).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Трейд Україна", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ровезе Україна", (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №29 (далі - Договір (а.с. 7-10)), відповідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті і кількості та ціною відповідно до накладних, а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Умовами п. 8.1. Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п. 2.1. Договору загальна вартість товару, що продається за цим договором складає 60000000,00грн. Вартість товару в гривнях за конкретною партією товару зазначається у накладних.

Позивач вказує, що відповідач не оплатив отриманий по накладних №СТ1212 1474 від 29.12.2012, №СТ1212 1479 від 29.12.2012, №СТ0113 25 від 04.01.2013 товар, в результаті чого, на дату звернення до суду, виникла заборгованість в сумі 150664,38грн.

У письмових поясненнях (а.с. 58) позивачем зазначено, що до стягнення заявлено заборгованість по вищевказаних накладних в розмірі 150664,38грн., з урахуванням сплачених раніше 10802,54грн. (оплати з 04.03.2014 по 25.03.2014).

За несвоєчасно проведені розрахунки, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 7516,71грн. 3% річних за період з 06.03.2013 по 03.11.2014 та 24708,96грн. інфляційних за період з березня 2013 по вересень 2014.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів, на спростування викладених у позовній заяві обставин, не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі купівлі-продажу №29 від 01.04.2011р. (а.с. 7-10).

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, за п. 3.6. Договору, право власності на поставлений товар переходить до покупця з моменту фактичного передавання товару покупцеві та підписання відповідної видаткової накладної.

Згідно п. 3.2 Договору, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним з моменту прийняття товару покупцем.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за довіреностями (а.с. 14-16) отримано товар згідно наступних видаткових накладних:

- №СТ1212 1474 від 29.12.2012 на суму 77988,99грн. (а.с. 11);

- №СТ1212 1479 від 29.12.2012 на суму 57856,06грн. (а.с. 12);

- №СТ0113 25 від 04.01.2013 на суму 25621,87грн. (а.с. 13).

Загальна вартість отриманого за вказаними видатковими накладними товару складає 161466,92грн.

Про отримання відповідачем товару за Договором на вказану суму в період з грудня 2013 по січень 2014 (включно) свідчать наявні в матеріалах справи додатки Д.5 (розшифровки в розрізі контрагентів) до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2012 та січень 2013, поданих ТОВ "Керамаг" в електроенному вигляді (а.с. 44-50), а також податкові накладні (а.с. 52-56)..

Пунктом 2.4. Договору передбачено умови розрахунків: оплата за цим договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в такому порядку: покупець здійснює 100% оплати за товар з відтермінуванням платежу 60 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач зарахував в рахунок оплати поставленого за наведеними видатковими накладними товару 10802,54грн., сплачених у березні 2014 за товар, згідно Договору №29 від 01.04. (а.с. 59-62).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на час вирішення спору непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 150664,38грн.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % та інфляційних (а.с. 18, 19), за визначений позивачем період, суд встановив, що їх нарахування в сумі 7516,71грн. та 24708,96грн., відповідно, є вірними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування позовних вимог суду не надав. При цьому позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, позов підлягає задоволенню на суму 182890,05грн., з яких: 150664,38грн. основного боргу; 24708,96грн. інфляційних; 7516,71грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД" (10009, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Селецька, буд. 32, ід. код 32520179)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровезе Україна" (11725, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Чижівка, вул. Чижівська, буд.4, ід. код 36831771)

- 150664,38 грн. основного боргу;

- 7516,71 грн. 3% річних;

- 24708,96 грн. інфляційних;

- 3657,80 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.12.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов.);

3 - позивачу (згідно заяви).