Рішення

від 30.12.2014 по справі 911/4922/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2014 р. Справа № 911/4922/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Бабак О.М. (дов. №28/5960 від 26.11.2014);

відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 10427 від 19.10.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.12.2014.

Ухвалою від 02.12.2014 розгляд справи відкладено на 16.12.2014.

Ухвалою від 16.12.2014 розгляд справи відкладено на 30.12.2014.

В судовому засіданні 30.12.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 30.12.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

19.10.2011 між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 10427, відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 38,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами додатку № 3 до цього договору «Порядок розрахунків», додатку № 4 до цього договору «Графік зняття показів обліку електричної енергії» та діючого законодавства.

Згідно з п. 2.3.4 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, згідно з додатком до цього договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії " в терміни проведення остаточного розрахунку.

Згідно з п. 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Згідно умов Додатку № 3 споживач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 21 числа попереднього місяця по 20 число наступного місяця включно. Остаточний розрахунок - не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунка.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Так, у додатку № 5 до договору сторони погодили очікувані обсяги постачання електроенергії на 2014 рік, що, зокрема, у періоди з 20.01.2014 по 19.02.2014, з 20.02.2014 по 19.03.2014, з 20.03.2014 по 19.04.2014 складає 13680 кВт на період.

Так, позивачем було складно акти-звіти про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії від 20.02.2014, від 20.03.2014, від 20.04.2014, з яких вбачається, що відповідачем було перевищено обумовлені обсяги споживання електроенергії.

Відповідно до вказаних актів, враховуючи загальний обсяг спожитої у відповідний період електроенергії, позивачем було виставлено відповідачу рахунки за активну електроенергію від 20.02.2014, від 20.03.2014, від 22.04.2014 на загальну суму 113690,76 грн.

Крім того, позивачем у зв'язку з перевищенням відповідачем обсягів споживання електроенергії було виставлено останньому рахунки за споживання електричної енергії понад договірну величину від 20.02.2014, від 20.03.2014, від 22.04.2014 на загальну суму 52372,63 грн.

Так, відповідно п. 4.2.2. договору за перевищення, протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Вбачається, що відповідач вищезазначені рахунки за споживання електричної енергії понад договірну величину оплатив лише частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 21872,63 грн. Вказаний факт підтверджується відповідними платіжними дорученнями та квитанціями, копії яких містяться в матеріалах справи, а також довідкою підписаною директором позивача, що та також міститься в матеріалах справи.

Суд зазначає, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу пропонувалось надати суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням його доводів, проте ані відзиву, ані доказів сплати боргу відповідачем надано не було.

Відтак, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 21872,63 грн боргу обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" (код ЄДРПОУ 36285407) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333, на поточний рахунок № 26009301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) 21872,63 грн боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Проджект" (код ЄДРПОУ 36285407) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333) 1827,00 грн судового збору.

4. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 31.12.2014.

Суддя А.Ф. Черногуз