cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" грудня 2014 р. Справа № 911/4927/14
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварська друкарня" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКЕЛ-БУД" про стягнення боргу,
за участю представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварська друкарня" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКЕЛ-БУД" про стягнення боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором найму нежитлового приміщення № 12/11 від 01.01.2011 та договором оренди нежитлового приміщення № 12 від 30.12.2011.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.12.2014.
Ухвалою від 02.12.2014 розгляд справи було відкладено на 16.12.2014.
Ухвалою від 16.12.2014 розгляд справи було відкладено на 30.12.2014.
В судове засідання 30.12.2014 представники сторін не з'явились.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
01.01.2011 між Закритим акціонерним товариством "Броварська друкарня" (Приватне акціонерне товариство "Броварська друкарня") (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКЕЛ-БУД" (орендар) було укладено договір найму нежитлового приміщення № 12/11, відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне використання нежиле приміщення площею 15,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 154. Орендар використовує приміщення під офіс.
За користування приміщенням орендар сплачує щомісячно орендну плату в розмірі 1170,00 грн. Оплата проводиться до 15 числа поточного місяця (п. 3 договору).
Крім того, 30.12.2011 між Приватним акціонерним товариством "Броварська друкарня" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКЕЛ-БУД" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 12, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне використання нежиле приміщення площею 11,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Бровари, вул. Київська, 154. Орендар використовує приміщення під офіс.
За користування приміщенням орендар сплачує щомісячно орендну плату разом з комунальними послугами в розмірі 888,00 грн. Оплата проводиться до 15 числа поточного місяця (п. 3.1. договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, відповідач звертався до позивача з листом № 11 від 27.02.2013, в якому просив розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 12 від 30.12.2011 з 31.01.2013.
Так, за період дії договору найму нежитлового приміщення № 12/11 від 01.01.2011 та договору оренди нежитлового приміщення № 12 від 30.12.2011 орендодавцем було нараховано орендарю орендної плати та вартості комунальних послуг на загальну суму 22884,00 грн.
Відповідачем не надавалось суду жодних заперечень щодо якості або строків виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, відтак суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, а відтак у відповідача виник обов'язок оплатити нараховану суму у повному обсязі.
Вбачається, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання з оплати орендної плати та вартості комунальних послуг, оплативши їх лише частково у сумі 19332,00 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 3552,00 грн. Вказаний факт підтверджується довідкою № С11-0000-157-01/1979 від 01.12.2014, наданою Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (міститься в матеріалах справи).
Позивач звертався до відповідача з претензією № 2 від 25.02.2014 в якій просив погасити існуючу заборгованість (докази надсилання претензії містяться в матеріалах справи). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Крім того, у вищезазначеному листі № 11 від 27.02.2013 відповідач визнав факт наявності у нього заборгованості.
Суд зазначає, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу пропонувалось подати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його доказів, проте ані відзиву, ані доказів сплати боргу останній суду не надав.
Відтак, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3552,00 грн боргу обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКЕЛ-БУД" (код ЄДРПОУ 13721379) на користь Приватного акціонерного товариства "Броварська друкарня" (код ЄДРПОУ 02467191) 3552,00 грн боргу, а також 1827,00 грн судового збору.
3. Видати наказ.
Суддя А.Ф. Черногуз
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2014 |
Оприлюднено | 05.01.2015 |
Номер документу | 42178806 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Черногуз А.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні