Постанова

від 30.12.2014 по справі 371/2287/14-а

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.12.2014 Єдиний унікальний № 371/2287/14-а

Провадження №2-а/371/64/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2014 року Миронівський районний суд Київської області

в складі :головуючого судді - Пархоменко В.М.

при секретарі- Овчаренко В.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка в порядку ч.1 ст.41 КАСУ адміністративну справу за позовом Миронівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

встановив:

У листопаді 2014року позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що згідно заяви ОСОБА_1 та поданих до неї відомостей і документів, на підставі ст.2 ЗУ "Про зайнятість населення", Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затв.постановою КМУ від 14.02.2007 року №219, відповідача було зареєстровано у Миронівському районному центрі зайнятості як таку, що шукає роботу з 11.01.2012 року, з 18.01.2012 року їй було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю.

У жовтні 2014року була проведена звірка, якою встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку у Миронівському РЦЗ як безробітної з 18.01.2012 року по 26.06.2012року та отримання допомоги по безробіттю, нею був укладений договір №06-05-07/10-60/1-1ФО про надання страхових агентських послуг з 23.05.2012року та не мала права на отримання допомоги по безробіттю .

Внаслідок цього відповідачеві за період з 23.05.2012 року по 25.06.2012 року було незаконно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у сумі 611 грн.28коп.

У добровільному порядку відповідач повернути ці кошти відмовляється.

У судове засідання представник позивача не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач повторно у судове засідання не з"явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-ХII, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Абзацом першим статті 2 визначаються безробітними працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з положеннями пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» від 14 лютого 2007 року № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно пункту б частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", такими особами є громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2003 року № 1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що відповідно до ст.ст.2, 4 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р. №803-Х11 зі змінами та доповненнями з 18.01.2012 року відповідачеві наданий статус безробітної та призначена державна допомога по безробіттю згідно заяви та поданого пакету документів.

У жовтні 2014року була проведена звірка, якою встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку у Миронівському РЦЗ як безробітної з 18.01.2012 року по 26.06.2012року та отримання допомоги по безробіттю, нею був укладений договір №06-05-07/10-60/1-1ФО про надання страхових агентських послуг з 23.05.2012року та не мала права на отримання допомоги по безробіттю, що підтверджується актом №77 від 07.10.2014року (а.с.6) та довідкою №06-01/1024 від 22.09.2014року ВАТ НАСК "Оранта" (а.с.7)

Внаслідок цього відповідачеві за період з 23.05.2012року по 25.06.2012року було незаконно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у сумі 611 грн.28коп.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 13 лютого 2009 року № 60/62, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

27.10.2014року на адресу відповідача було направлено вимогу про необхідність повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, проте у добровільному порядку відповідач ці кошти не повернула(а.с.9)

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача грунтуються на вимогах діючого законодавства, є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб"єкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991р.№803-Х11,Закону України "Про загальнообов"язкове соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку надання допомоги по безробіттю", керуючись ст.ст. 6,7,8,9,10,11,17,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВ И В:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (ід.н.НОМЕР_1) на користь Миронівського районного центру зайнятості (р/р №37173001002118 банк ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, код 22208540) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 611грн.28 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в Київській апеляційний адміністративний суд через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: підпис В.М.Пархоменко

Згідно з оригіналом

Суддя В.М.Пархоменко