Рішення

від 06.07.2009 по справі 50/140-19/96-08-5128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/140-19/96-08-5128

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/140-19/96-08-5128

06.07.09

За позовом     квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України м. Кіровограда

до                    концерну Міністерства оборони України “Військторгсервіс”

про                    стягнення 36 681,54 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                   Полонець О.А.(дов. від 05.08.2008)

Від відповідача         Медецький М.Л.(дов. від 08.01.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 36 681,54 грн. за оренду приміщень солдатських чайних та за послуги теплопостачання, які надавались Нерубаївській філії Військової торгівлі № 73 державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.07.2008 порушено провадження у справі №50/140.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2008 здійснено заміну відповідача концерну „Військторгсервіс" належним відповідачем - державним підприємством Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування" та передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2008 справу №50/140 прийнято до провадження суддею Петренко Н.Д. та присвоєно номер “50/140-19/96-08-5128”.

В процесі розгляду справи господарським судом Одеської області 18.03.2009 були зроблені запити до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців м. Одеси та в головне управління статистики в Одеській області про місцезнаходження державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування" та знаходження його в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до отриманої інформації (вх. № 7781 від 01.04.2009 та вх. № 8089 від 06.04.2009) станом на 27.03.2009 припинено державну реєстрацію державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування" виконавчим комітетом Одеської міської ради, про що зроблено запис 06.03.2009.

Згідно відомостей з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців правонаступником державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування" є „Військторгсервіс", що розташований за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Молодогвардійська, 28-а.

У зв'язку з викладеним, справа № 50/140-19/96-08-5128 була скерована до господарського суду міста Києва та згідно з резолюцією Голови господарського суду м. Києва від 20.05.2009 була передана судді Головатюку Л.Д.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 24 ГПК України Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Оскільки концерн МОУ “Військторгсервіс” є правонаступником державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування", то суд ухвалою від 21.05.2009 залучив концерн МОУ “Військторгсервіс” відповідачем по справі, та призначив справу до розгляду на 19.06.2009.

19.06.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

Судом була оголошена перерва в судовому засіданні на 06.07.2009 для оголошення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Також у відповідності  до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Судом встановлено, що на балансовому обліку КЕВ м. Кіровоград знаходяться наступні будівлі та споруди:

1.          Будівля №2 військової частини Л0680 в/містечка №2 загальною площею 2395кв.м, в тому числі 75кв.м. приміщення солдатської чайної.

2.          Будівля №2 військової частини ЛІ840 в/містечка №4 загальною площею 554кв.м, в тому числі 90кв.м. приміщення солдатської чайної.

3.          Будівля №2 військової частини ЛІ405 в/містечка №73 загальною площею 905кв.м, в тому числі 190кв.м. приміщення солдатської чайної.

4.          Будівля №15 військової частини Л0759 в/містечка №1 загальною площею 304кв.м, в тому числі 120кв.м. приміщення солдатської чайної.

5.  Будівля №54/1  військової частини Л0981  в/містечка №25 загальною площею 360кв.м, в тому числі 290кв.м. приміщення солдатської чайної.

Даний факт підтверджується довідкою квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда, що була надана в судовому засіданні.

З пояснень позивача суд встановив, що державні акти про право власності на будівлі, в яких розташовані приміщення солдатських чайних, на даний час ще не оформлені. Але суд вважає, що їх належність до майна Збройних Сил України підтверджується знаходженням даних будівель на балансі КЕВ м. Кіровоград, яке прийняло їх від військових частин за актами прийому-передачі основних фондів від 03.02.2006, 09.02.2006, 13.02.2006, 15.02.2006 та 16.02.2006(дані акти знаходяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що листом Південного територіального КЕУ від 27.12.2005 № 303/22/1/391 на КЕВ м. Кіровоград було покладено обов'язок прийняти вищезазначені будівлі на баланс та здійснювати оплату за спожиті ними комунальні послуги.

Дані приміщення було включено до додаткового переліку № 19 нерухомого військового майна, «... яке пропонується для передачі в оренду... (нерухоме військове майно раніше використовувалось підприємствами військової торгівлі)...», який доведено до КЕВ м. Кіровоград телеграмою Південного територіального КЕУ від 06.07.2007 (копія в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін Нерубаївська філія  Військової торгівлі № 73 ДП Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»за усною домовленістю в період з серпня 2006  року по січень 2008 року займала приміщення солдатських чайних у військових частинах А 0680, А 0981, А 1840, А 1405, А 0759.

На підставі наказу Міністра оборони України № 125 від 05.04.2007 «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Південного оперативного командування»ДП МОУ «Управління торгівлі Південного оперативного командування»було реорганізовано шляхом приєднання до Концерну «Військторгсервіс», який є його правонаступником, що підтверджується витягом з акту приймання-передачі основних фондів затвердженого заступником Міністра оборони України 02.11.2007.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що договори оренди не було укладено у зв'язку з відмовою Нерубаївської філії Військової торгівлі №73, яка крім того не ініціювала ані укладення договору, ані звільнення займаних приміщень через неспроможність сплачувати за одержані послуги теплопостачання.

Відповідно до п. 5.17.5. «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом МО України № 300 від 16.07.1997 із змінами, внесеними наказом МО України № 183  від 10.04.2006: «Військова   частина   (з'єднання) у встановленому законодавством порядку передає в оренду державним підприємствам військової торгівлі, а також іншим суб'єктам господарювання, що здійснюють торговельно-побутове забезпечення військових частин (з'єднань), індивідуально визначене нерухоме та рухоме військове майно».

КЕВ м. Кіровоград неодноразово пропонував керівництву Нерубаївської філії Військової торгівлі № 73 укласти договір оренди та договір на опалення приміщень  солдатських чайних, які використовує Нерубаївська філія Військової торгівлі № 73, що підтверджується листами вих. № 191 від 02.02.2007, № 460 від 20.03.2007, № 495 від 28.03.2007, № 1093 від 03.07.2007, № 1256 від 30.07.2007, але договори з її сторони не були підписані. Листом від 02.02.2007 Нерубаївська філія Військової торгівлі № 73 відмовлялася від теплопостачання об'єктів, що вона займала, але пояснення позивача свідчать, що припинити теплопостачання не було технічно можливим.

Отже, судом встановлено, що Нерубаївська філія Військової торгівлі № 73 в період з серпня 2006 року по січень 2008 року займала приміщення солдатських чайних у військових частинах А 0680, А 0981, А 1840, А 1405, А 0759 та користувалася послугами теплопостачання, хоча договір оренди та договір на опалення приміщень  солдатських чайних, які використовує Нерубаївська філія Військової торгівлі № 73 не були укладені, у зв'язку з небажанням цього останньою.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 20 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до вказаної статті, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки договір оренди та договір на опалення приміщень між сторонами з вини Нерубаївської філії Військової торгівлі № 73 не були укладені, а законом не передбачено відшкодування заборгованості відповідача у меншому або більшому розмірі, то така заборгованість має відшкодовуватись в повному обсязі.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також тим, що у березні 2008 року Контрольно-ревізійне Управління в Кіровоградській області провело ревізію в КЕВ м. Кіровоград і відобразило в акті ревізії заборгованість Нерубаївської філії Військової торгівлі № 73 за оренду приміщень солдатських чайних у сумі 21 255 грн. 22 коп. за період з серпня 2006 року по лютий 2008 року та за послуги теплопостачання у сумі 18 901 грн. 17 коп. за період з серпня 2006 року по лютий 2008 року, зобов'язавши КЕВ м. Кіровоград відобразити в обліку зазначені суми та забезпечити їх відшкодування до спеціального фонду державного бюджету КЕВ м. Кіровоград.

Матеріали справи свідчать, що чайна військової   частини   А   0981   фактично   не   опалювалася,   тому   нарахування за теплопостачання виконано по в/ч А 0680, А 1840, А 1405, А 0759. Крім того, на підставі наказу генерального директора Концерну «Військторгсервіс»№ 2 від 24.01.2008 Нерубаївську філію Військової торгівлі №73 ліквідовано, а її функції покладено на Криворізьку філію № 1 Концерну «Військторгсервіс», яка почала використовувати вищевказані приміщення з 1 лютого 2008 року.

Тому загальна сума збитків КЕВ  м. Кіровоград,  завданих йому Нерубаївською філією Військової торгівлі №73 за період з серпня 2006 року по січень 2008 року складає: 20 206 грн. 62 коп. - збитки  від  несплати орендної плати  та 16 474 грн. 92  коп. -  збитки   від  несплати  за теплопостачання, разом: 36 681 грн. 54 коп., що підтверджується розрахунками, складеними працівниками КЕВ м. Кіровоград та КРУ в Кіровоградській області.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

КЕВ м. Кіровоград було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість (вих.№737 від 08.04.2008) на адресу ліквідаційної комісії Нерубаївської філії Військової торгівлі №73 та листа (вих. № 936 від 12.05.2008) Концерну «Військторгсервіс Міністерства оборони України, але відповіді отримано не було, а борг не сплачено.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Фактично відповідач не подав суду належних доказів сплати позивачу заборгованості за оренду приміщень та за послуги теплопостачання, а також обставин, що звільняють від обов'язку такої сплати, а наведені відповідачем доводи у відзивах на позовну заяву спростовуються вищевикладеним.

Окрім цього суд враховує, що позивач заснований на державній формі власності та віднесений до бюджетних установ Міністерства оборони України, він фінансується виключно Державним Казначейством.

Відповідач також заснований на державній власності та віднесений до сфери управління Міністерства оборони України, але він не є бюджетним підприємством, а являється госпрозрахунковим.

Станом на дату прийняття судом рішення відповідач кошти позивачеві за оренду приміщень та за послуги теплопостачання не сплатив, хоча наданий йому пільговий семиденний термін для виконання зобов”язання від дня пред”явлення вимоги (претензія від 08.04.2008) сплив. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 36 681,54 грн., що складається з: 20 206 грн. 62 коп. - збитків  від  несплати орендної плати  та 16 474 грн. 92  коп. -  збитків   від  несплати  за теплопостачання, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належним чином не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 36 681,54 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Господарським Кодексом України, Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з концерну Міністерства оборони України “Військторгсервіс”(вул. Молодогвардійська, 28-а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 33689922) на користь квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України м. Кіровограда (провулок Училищний, 8, м. Кіровоград, 25002, р/р 35221012000459 в ГУДКУ в Кіровоградській обл., МФО 823016, код ЄДРПОУ 08541051) збитки від  несплати орендної плати в сумі 20 206 (двадцять тисяч двісті шість) грн. 62  коп., збитки   від  несплати  за теплопостачання в сумі 16 474(шістнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 92 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 366 (триста шістдесят шість) грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.