Ухвала

від 17.07.2009 по справі 3/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"17" липня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/114

За позовом   Приватного  багатогалузевого підприємства «ПВС»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екос-92»

про стягнення відшкодування витрат на проведене будівництво в сумі 437844,00 грн.  

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: директор Павлов Ю.В.

від відповідача: директор Циба В.П.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Сторонами не заявлено клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне багатогалузеве підприємство «ПВС» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екос-92»про стягнення відшкодування витрат в розмірі 437844,00 грн. за проведене будівництво павільйону №6, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Київська, буд.40-Є.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем з власних матеріалів та власними засобами здійснене самочинне будівництво павільйону №6, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Київська, буд.40-Є. Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.09.2008 року по справі №11/59 за ТОВ «Екос-92»визнано право приватної власності на вищевказаний об'єкт. Позивач вважає, що він на підставі ч.6 ст.376 Цивільного кодексу України, як особа, що здійснила самочинне будівництво має право на відшкодування витрат на будівництво з врахуванням, передбаченого ст.625 Цивільного кодексу України, індексу інфляції. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що ТОВ «Екос-92»не укладало договорів підряду на будівництво спірного об'єкта, відтак у позивача відсутні підстави для стягнення вартості будівництва.

Відповідачем 30.06.2009 року подано суду зустрічну позовну заяву, з тексту якої,  що ТОВ ВКФ "Екос-92" просить відшкодувати з Приватного багатогалузевого підприємства "ПВС" збитки в розмірі 102000 грн. 00 коп., нанесені самозахватом земельної ділянки, зведенні позапланової будівлі, що не відповідає стандартним вимогам технічних документів, які тричі перероблялись з вини ПБП "ПВС"; виплати за використання землі протягом 2003-2008 рік; виплати за кіоск та втрачені обладнання та устаткування; виплатити заробітну плату семи працівникам  фірми, які з вини "ПВС" втратили основну роботу в кіоску фірми"Екос-92", де працювали на законних підставах; виплатити моральні збитки нанесені працівникам фірм, що привело до захворювання та смерті працівника фірми та інваліда (який був позбавлений допомоги благодітної фірми). Крім того, ТОВ "Екос-92", вимагає провести ремонт водоводу та каналізаційних споруд, що наносять через брак в роботі, обвали піску та тріщини стін, при цьому зазначено, що вищевказані обставини будуть підтверджені документально.

Відповідно до ч.1 ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Ухвалою господарського суду Рівненської області  від 02.07.2009 року зустрічна позовна заява ТОВ «Екос-92»повернута заявнику без розгляду, оскільки в обґрунтуванні зустрічних позовних вимог ТОВ "Екос-92" навів суду підстави заперечення первісної позовної заяви ПВП "ПВС" до ТОВ "Екос-92" та не вказав обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, чим порушив вимоги  п.4 ч.2 ст.54 ГПК України.  Крім того, всупереч вимогам ч.1 ст.60 ГПК України, ТОВ "Екос-92" у зустрічній позовній заяві не вказав підстав, відповідно до яких зустрічний позов на його думку є пов'язаним  з первісним.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Протоколом №3 від 12.03.2003 року підприємцями та керівниками підприємств  - власниками кіосків по вул. Київській (район автовокзалу): ТОВ «Інтур», ТОВ «Лізінг», ВАТ «Культтовари», приватними підприємцями Шеметовим О.Г., Куркіною Л.О., Білокопитовою Л.І., Герасимчуком В.С., Матвєєвою Н.В., Аврамчук Ю.О. та Самороковою Л.Ю. встановлено відсотки вкладів в проектування та будівництво торгових павільйонів в комплексі з торговим рядом по вул.Київській (район автовокзалу) та надано повноваження Шеметову О.Г. вирішувати всі питання оплати на весь період проектування та будівництва до здачі в експлуатацію об'єкту.

В матеріалах справи наявні Дозволи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт з будівництва торгових павільйонів в комплексі з торговим рядом на вул. Київській, видані вищевказаним забудовникам, крім ТОВ «Екос», в яких зазначено, що будівельні роботи проводить ПБП «ПСВ», будівництво здійснюється відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за №187 від 16.07.2004 року; технічний нагляд здійснював Панчук В.В..

В матеріалах справи наявний лист технічного нагляду в особі Панчука В.В. №12 від 13.11.2007 року в якому зазначено, що будівництво виконано згідно затвердженої проектно-кошторисної документації, договорів генпідряду та станом на 05.12.2005 року завершене повністю і готове до здачі в експлуатацію, як комплекс в цілому так і окремі павільйони кожного із забудовників; силами генпідрядника був побудований павільйон, який повинен був будувати ТОВ «Екос-92», однак останній не уклав договору генпідряду на будівництво, не отримав відповідний дозвіл на будівництво та не оплатив його.

Актом робочої комісії від 23.03.2006 року (а.с.26-29) робочою комісією, утвореною протоколом зборів забудовників в особі Шеметова О.Г. від 21.03.2006 року №7, прийнято в експлуатацію комплекс торгових павільйонів з кафе та літнім майданчиком по вул. Київській, 40 район автовокзалу.

В матеріалах справи відсутній, виданий будь-якій зі сторін по справі, дозвіл на проведення будівельних робіт павільйону №6 в комплексі з торговим рядом по вул. Київській, 40 в м.Рівне.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відтак позивачем здійснене самочинне будівництво павільйону №6 в комплексі з торговим рядом по вул. Київській, 40 в м.Рівне.

Здійснення Приватним багатогалузевим підприємством «ПВС»самочинного будівництва павільйону №6 підтверджується Постановою інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області №21 від 26.02.2008 року про накладення штрафу в розмірі 53000 грн. коп. за порушення у сфері містобудування, а саме здійснення без дозволу будівельних робіт павільйону №6 в комплексі з торговим рядом по вул. Київській, 40 в м.Рівне.        

Рівненською міською радою 17.04.2003 року прийнято рішення №294 «Про надання та вилучення земельних ділянок», пунктом 16 якого затвердила проект відведення земельної ділянки по вул.Київській (в районі автовокзалу) ТОВ виробничо-комерційна фірма “Екос-92”для будівництва та обслуговування торгового павільйону з літнім майданчиком в комплексі з торговим рядом. Пунктом 16.1 –ТОВ виробничо-комерційній фірмі “Екос-92”надано земельну ділянку загальною площею 58 кв.м. строком на десять років.

Розглянувши клопотання ТОВ виробничо-комерційна фірма “Екос-92”, Рівненська міська рада, своїм рішенням від 28.07.2005р. №1580 –внесла зміни до пунктів 16 та 16.1 рішення від 17.04.2003р. №294 замінивши розмір наданої Товариству земельної ділянки з 58 кв.м на 52 кв.м.

Рівненська  міська  рада - орендодавець та ТОВ виробничо-комерційна фірма “Екос-92” - орендар 20 вересня 2005 року уклали договір оренди землі. Згідно пп.1, 2, 3-5 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 52м2, яка знаходиться на вул. Київській (в районі автовокзалу) у м.Рівне. Земельна ділянка надається для будівництва та обслуговування торгового павільйону з літнім майданчиком в комплексі з торговим рядом. Нормативна оцінка земельної ділянки станом на 12.09.2005 року складає 2378 грн. 89 коп.; земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано у Рівненській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України».

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.09.2008 року по справі №11/59 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Екос-92», право власності на будівлю торгового павільйону №6 загальною площею 31,3 кв.м, що розташована за адресою: м.Рівне, вул.Київськa, 40-Є.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Екос-92», згідно Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, на праві приватної належить торговий павільйон №6, що знаходиться за адресою м.Рівне, вул. Київська, буд.40-Є (номер запису: 162-2715 в книзі: 17).

Позивачем було здійснено самочинне будівництво павільйону №6 на земельній ділянці наданій відповідачу в оренду, вищевказаний факт встановлений рішенням господарського суду Рівненської області від 28.12.2005 року по справі №15/289 за позовом ПБП «ПВС»до ТОВ «Екос-92»та Рівненської міської ради про визнання права власності на павільйон  №6.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.10.2008 року по справі №3/114 призначено проведення будівельно-технічної експертизи, при цьому на вирішення експерта винесено наступні питання:

- в якому обсязі виконанні будівельні роботи по будівництву павільйону №6 за адресою м. Рівне, вул. Київська, 40-Є;

-  яка вартість виконаних будівельних робіт.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №0618 від 30.03.2009 року на підставі наявних в матеріалах справи Актів форми КБ-2, журналу авторського нагляду за будівництвом, робочого проекту «Комплекс торгових павільйонів з кафе і літнім майданчиком м.Рівне по вул.Київській (в районі автовокзалу), Актів огляду прихованих робіт, Актів робочих комісій, Сертифікаті якості або відповідності матеріалів, виробів, Ордеру №25 від 25.08.2004 року на проведення розкопки для влаштування котловану під комплекс торгових павільйонів,        експертом встановлено наступне:

-          обсяги будівельних робіт по будівництву комплексу торгових павільйонів ( в тому числі і павільйону №6, що знаходяться за адресою м.Рівне, вул.Київська, буд 40-Є, зазначених у формах КБ-2в відповідають фактичному виконанню.

-          відповідно до наданих форм КБ-2в Приватним багатогалузевим підприємством «ПВС»за 2004-205 року виконано роботи по будівництву комплексу торгових павільйонів, загальна площа приміщень становить 342,5 кв.м. на суму 1186848,00 грн. на момент здійснення будівництва.

-          вартість 1 кв.м. будівництва комплексу торгових павільйонів становить 3465 грн. 24 коп., відповідно вартість будівництва торгового павільйону №6 площею 31,3 кв.м. становить 108462 грн. 01 коп. Крім того, позивачем у листопаді 2005 року по торговому кіоску проводились роботи по вентиляції приміщень на суму 6409 грн.. Загальна вартість робіт по будівництву торгового павільйону №6 площею 31,3 кв.м. становить 114871 грн. 01 коп. на момент здійснення будівництва.

Висновок судового експерта грунтується на матеріалах справи та приймається судом як належний та допустимий доказ.    

Суд не бере до уваги твердження позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування виконаних будівельних робіт з врахуванням індексу інфляції, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:  1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

В даному випадку ТОВ «Екос-92»не являється боржником, а відтак до правовідносин сторін не можна застосовувати положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно Акту №1 від 12.11.2008 року позивачем оплачено вартість проведення судової експертизи в розмірі 3130 грн. 40 коп..

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з покладенням на відповідача судових витрат пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екос-92»(код ЄДРПОУ 13979439 на користь Приватного багатогалузевого підприємства «ПВС»(код ЄДРПОУ 13973833) грошові кошти у сумі 114871 грн. 01 коп. відшкодування витрат за проведене будівництво павільйону №6, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Київська, буд.40-Є; 1209 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 30 грн.96 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 821 грн. 41 коп. витрат на проведення судової експертизи.   

Суддя                                                                      Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний "22"  липня  2009 року