Рішення

від 29.12.2014 по справі 348/1898/14-ц

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1898/14-ц

29 грудня 2014 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.

секретаря - Госедло Л.І.,

за участю: представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - відділу Держземагенства в Надвірнянському районі - Мазур Л.І.,

представника третьої особи - МП «Геоінформ» - Амброзяка Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу за позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства у Надвірнянському районі, Стримбівської сільської ради, третя особа- МП «Геоінформ» про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

05.08.2014р. ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відділу Держземагенства у Надвірнянському районі про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 23.10.2014 року до розгляду даної справи в якості співвідповідача залучено Стримбівську с/раду та як третю особу на стороні відповідачів- МП «Геоінформ» .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 його вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Просить суд визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №940932 на право власності на земельну ділянку площею 0,0813 га., кадастровий номер 2624086501:01:001:0117, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою с.Стримба, вул.Соборна, виданий на ім'я ОСОБА_4. на підставі договору дарування №3673 від 28.09.2006 року, ВЕС 425718 та скасувати його державну реєстрацію.

Представник відповідача -відділу Держземагенства в Надвірнянському р-ні вимоги ОСОБА_4 визнала частково. Погоджується, що державний акт серії ЯЖ №940932 підлягає скасуванню, однак вважає, що всі дані в державний акт вносились МП «Геоінформ», вже після чого державний акт для підпису повертався в відділ Дерземагенства. Зазначає, що помилка була допущена саме проектною організацією- МП «Геоінформ», а не відділом Держземагенства , тому відділ Держземагенства не може бути відповідачем по справі.

Представник третьої особи - МП «Геоінформ» суду пояснив, що дійсно технічну документацію ОСОБА_4 виготовляло МП «Геоінформ», однак вже в старому державному акті серії ІІІ-ІФ №005278, який виданий ОСОБА_5- батьку позивача, Стримбівською с/радою була допущена помилка, в зв'язку з чим працівники його підприємства в технічній документації та державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №940932 також помилково вказали цільове призначення земельної ділянки- для ведення особистого селянського господарства.

У прийнятті рішення по даній справі представник МП «Геоінформ» покладається на розсуд суду.

Представник відповідача- Стримбівської с/ради в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом заздалегідь та належним чином, про причини неявки в суд с/рада не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.56, 60 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 0,0813га. на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №940932 від 05.11.2009р., кадастровий номер 2624086501:01:001:0117, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданого на підставі договору дарування №3673 від 28.09.2006р.

Згідно вказаного договору дарування №3673 від 28.09.2006р. батько позивача- ОСОБА_5.подарував йому ? частину домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0813га на якій знаходиться ? частина домоволодіння.

Другу половину домоволодіння позивач успадкував від своєї матері -ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2006р., яке зареєстроване в реєстрі за № Д-896.

На підставі рішення сесії Стримбівської с/ради №383 від 04.07.2008р. позивач ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 940933 площею 0,0816га, кадастровий номер 2624086501:01:001:0118, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Таким чином позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 яке розташоване на земельній ділянці, яка поділена на дві, площами 0,0813га. та 0,0816га.

З пояснень представника позивача судом також з'ясовано, що в липні 2014 року ОСОБА_4 виявлено, що в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №940932 від 05.11.2009р. в графі цільове призначення наявна помилка, а саме вказано «для ведення особистого селянського господарства», замість «для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства», як це було вказано в державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ №005278 від 25.01.1999р. виданого на ім'я його батька ОСОБА_5

Вказана помилка не була виявлена при виготовлені технічної документації на земельну ділянку та при отриманні державного акту.

На заяву позивача до відділу Держземагенства в Надвірнянському р-ні від 31.07.2014 року щодо виправлення помилки в державному акті, 04.08.2014р. він отримав відповідь що дана помилка щодо цільового призначення земельної ділянки була допущена ще під час оформлення технічної документації розробником МП «Геоінформ».

В відповіді також зазначено, що до компетенції відділу Держземагенства не входить виправлення технічних чи будь-яких інших помилок в державних актах та роз'яснено позивачуу, що земельні спори з приводу володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, вирішуються виключно судом.

Відповідно до Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею(в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» Державний акт на право власності на землю виготовляється на підставі виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки, договорів відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни), інших цивільно-правових угод, рішення суду.

Даною Інструкцією не передбачено можливості внесення змін у Державний акт шляхом його виправлення, оскільки це тягне за собою переробку всієї технічної документації.

Згідно ст. 158 ЗК України - земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч.4 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Таким чином, на підставі наведеного, вбачається, що в даному випадку порушені законні права позивача на землю, оскільки в виданому йому Державному акті серії ЯЖ № 940932 від 05.11.2009р. зазначена земельна ділянка площею 0,0813 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства замість цільового призначення для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що фактично, позбавляє позивача можливості здійснювати на ній дії, пов'язані з обслуговуванням будинковолодіння, а також права її відчужити чи подарувати.

За правилами ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таку ж правову позицію висловлює і ПВСУ України в постанові від 16.04.2004 року за № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначивши, що виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123. 128, 143-146, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, ст. 24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, судам підвідомчі справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсним державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Зазначені порушення, на переконання суду, є суттєвими та являються підставами для визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 940932 від 05.11.2009 року, виданого ОСОБА_4

Необхідність визнання Державного акту недійсним в судовому порядку обумовлюється ще й тим, що Державні акти на право власності на землю підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ст. 26 п. 2 З-ну України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав скасовується в разі винесення судом відповідного рішення.

У відповідності до вимог ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, оцінюючи в сукупності здобуті докази, судом встановлено, що видачі Державного акту, який просить скасувати позивач, передували ряд допущених проектно-технічною організацією помилок, які суттєво вплинули в подальшому на його законність.

На підставі ст.ст.152, 158 ЗК України ( в редакції 2001 року), п.4 ст. 268 ЦК України, ППВС України від 16.04.2004 року за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», керуючись ст.ст. 3, 10,15, 57, 60, 208, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 - задоволити .

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №940932 на право власності на земельну ділянку площею 0,0813 га., кадастровий номер 2624086501:01:001:0117, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_4 на підставі договору дарування №3673 від 28.09.2006 року серії ВЕС №425718 та скасувати його державну реєстрацію.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 30.12.2014 року