Рішення

від 17.07.2009 по справі 28/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/92

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.07.09 р.                                                                                                       Справа № 28/92                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Курило Г.Є.

Суддів Попкова Д.О., Черноти Л.Ф.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом:   Акціонерного банку “Київська Русь”,  м.Київ , ЄДРПОУ  24214088

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь,

                             ЄДРПОУ  20324957

до відповідача 2:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”,                   

                            м. Запоріжжя, ЄДРПОУ  34067712

про стягнення 12303146  грн. 11 коп.

Представники:

від позивача:  Фунжий К.О на підставі довіреності № 177 від 14.04.2009р.

від відповідача 1: Шапочка В.Г. на підставі довіреності № 19/01-09 від 19.01.2009р.

від відповідача 2: Шапочка В.Г. на підставі довіреності № 02/06-09 від 02.06.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

                                                                                    В судовому засіданні оголошувалась  

                                                                                    перерва з 16.04.2009р. по 30.04.2009р.  

        Позивач, Акціонерний банк “Київська Русь”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь, про стягнення  12 303 146грн.11коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поруки №7523-47.1-03 від 05.05.2006р., додаткову угоду від 18.08.2006р. до даного договору, кредитний договір №2339-47.1-03 від 24.02.2006р., додаткові угоди від 24.02.2006р., 27.02.2006 р., 01.03.2006р., 05.05.2006р., 18.08.2006р., 07.02.2007р. до кредитного договору №2339-47.1-03 від 24.02.2006р., виписку з особового рахунку з 27.02.2006р. по 20.11.2008р., повідомлення.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 26.11.2008р. порушив провадження у справі № 28/92 та призначив її розгляд на 17.12.2008р.

26.11.2008р. позивачем надана заява №6742/16-25713 від 21.11.2008р. про забезпечення позову, відповідно з якою останній просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на комплекс по виробництву соняшникової олії, що знаходиться за адресою: Донецька область, Новоазовський р-н, с.Лебединське, вул. Степова, 1-А,  заборони на відчуження цього майна та/або зменшенню її вартості, заборони Новоазовському бюро технічної інвентаризації вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на комплекс по виробництву соняшникової олії, що знаходиться за адресою: Донецька область, Новоазовський р-н, с.Лебединське, вул. Степова, 1-А.

Ухвалою від 13.01.2009р. судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано.

  Крім того, 13.01.2009р. на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшли пояснення щодо порядку та періоду нарахування пені та заява про уточнення позовних вимог б/н від 13.01.2009р., відповідно до якої позивач  повідомляє суд, що в позовній заяві помилково було вказано період нарахування  пені за прострочення  відсотків  за користування  кредитними коштами, у зв'язку з чим  невірно  нарахована сума пені, а тому загальна сума заборгованості відповідача станом на 13.01.2009р. складає 12 302 158грн.78 коп., з яких: основна заборгованість по кредитному договору складає 8 500 000грн.00коп., заборгованість за несплаченими відсотками за період з 01.01.2007р. по 31.07.2008р. - 2 689 344грн.32коп., пеня за прострочення  погашення  відсотків по кредиту  - 103 961грн.99коп. та пеня за прострочення  погашення кредиту - 1 008 852грн.46коп.

Таким чином, позивачем, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зменшено розмір позовних вимог. Суд приймає до уваги зменшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

Також, 13.01.2009 р  позивач надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 8 500 000грн.00коп., заборгованість за несплаченими  відсотками в розмірі 2 689 344грн.32коп., пеню за прострочення погашення відсотків в розмірі 103 961грн.99коп. та пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 1 008 852грн.46коп.

22.02.2009р. відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 22.01.2009р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на пропущення позивачем строку для пред'явлення позову до поручителя згідно договору поруки №7523-47.1-03 від 05.05.2006р.

04.02.2009 р. позивачем надане заперечення на відзив та уточнення позовних вимог б/н та дати, відповідно з якими останній наполягає на правомірності своїх вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 8 500 000грн.00коп., заборгованість за несплаченими відсотками в розмірі 2 689 344грн.26коп., пеню за прострочення погашення відсотків за користування кредитом  в розмірі 105 461 грн.86коп. та пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 1 008 852грн.46коп., всього на загальну суму 12 303658грн.59коп.   Тобто позивач на підставі ст. 22 ГПК України збільшив позовні вимоги. Суд приймає до уваги збільшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

          Ухвалою від 24.02.2009р. залучено для участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м. Запоріжжя.

         Третя особа надала пояснення 17.03.2009р., в якій зазначила, що підтримує заперечення відповідача проти позову.

           30.04.2009 від позивача надійшла  заява від 29.04.2009р., в якій позивач просить залучити до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м. Запоріжжя. Крім того в заяві від 30.04.2009р. позивач просить стягнути з солідарних боржників, а саме з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь, та  Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м. Запоріжжя   на користь позивача 12303658 грн. 59 коп.

          18.05.2009р. позивач надав уточнення позовних вимог № 3567/80 -30065, в яких зазначив, що заборгованість солідарних боржників, Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м.Маріуполь, та  Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя  перед Акціонерним банком  “Київська Русь”, м.Київ складає  12303658 грн. 59 коп., в тому числі заборгованість  за кредитом в розмірі 8 500 000грн.00коп., заборгованість за несплаченими відсотками в розмірі 2 689 344грн.26коп., пеню за прострочення погашення відсотків в розмірі 105 461грн.86коп. та пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 1 008 852грн.46коп.

           Ухвалою від 19.05.2009р. господарський суд Донецької області залучив в якості  відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя.

           14.07.2009р. від відповідача 2 до суду надійшов відзив, в якому відповідач 2 зазначив, що обсяг відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь перед позивачем не є солідарним, в зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги частково, на суму основного боргу в розмірі 450000грн.00коп., суму відсотків в розмірі 24750грн.00коп., суму пені за прострочення уплати відсотків – 2174грн.30коп., суму пені за прострочення сплати кредиту – 53260грн. 27 коп.

           Крім того, в поясненнях від 06.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач” м.Запоріжжя зазначило, що має основну заборгованість по кредиту перед позивачем в розмірі 8500000грн.00коп.,  заборгованість по відсоткам в розмірі 2689344грн. 26 коп.

22.01.2009р. сторонами надане клопотання про продовження розгляду справи на 1 місяць, ухвалою суду від 22.01.2009р. розгляд справи продовжено до 26.02.2009р.  Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 24.02.2009 р. розгляд справи здійснювався колегіально у складі: головуючого судді Курило Г.Є., суддів Левшиної Г.В., Черноти Л.Ф.   Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 17.03.2009 р.  в зв'язку з відпусткою судді Левшиної Г.В. замість судді Левшиної Г.В. призначено суддю Попкова Д.О.  Клопотання сторін від 30.04.2009р. про продовження розгляду справи на 2 місяці було задоволено ухвалою суду від 17.07.2009р.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи сторонами  надавались письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких останній наполягає на своїй правові позиції.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

 На підставі кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р. (кредитний договір), укладеного між позивачем, Акціонерним банком “Київська Русь”, м.Київ (кредитором) та відповідачем 2, Товариством з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя (позичальник), кредитор відкрив відкличну кредитну лінію з лімітом 7 000 000грн.00 коп. строком з 24.02.2006р. по 23.02.2008р. із сплатою 20% річних (п. 2.1., 2.2. кредитного договору). В кредитному договорі був встановлений графік погашення кредиту.

За своєю правовою природою між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1  глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Наявними у матеріалах справи додатковими угодами сторони неодноразово змінювали умови кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р., а саме:

Додатковою угодою від 01.03.2006р. до кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р., було продовжено строк повернення кредитної лінії до 23.05.2008р. та збільшено ліміт кредитної лінії до 7 250 000грн.00коп. Крім того, в додатковій угоді від 01.03.2006р. змінений графік погашення кредиту.

Додатковою угодою від 05.05.2006р. до кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р., ліміт кредитної лінії був встановлений в розмірі 8 250 000грн.00 коп. Також, в додатковій угоді від 05.05.2006р. змінений графік погашення кредиту.

Додатковою угодою від 18.08.2006р. до кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р, ліміт кредитної лінії  встановлений в розмірі  8 500 000грн.00 коп. із строком повного погашення до 23.05.2008р. Також, в додатковій угоді від 18.08.2006р. змінений графік погашення кредиту.

Додатковою угодою від 07.02.2006р. до кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р, ліміт кредитної лінії  встановлений в розмірі  8 500 000грн.00 коп. із строком погашення до 23.05.2008р.

Копії зазначених додаткових угод залучені до матеріалів справи.

Пунктами 3.2, 3.3, 3.4 кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р. встановлено, що нарахування кредитором відсотків за користування кредитною лінією починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день його повного погашення на суму фактичного  залишку заборгованості за кредитною лінією. В розрахунку суми відсотків приймається 360 днів  в році. Відсотки нараховуються в валюті кредитування щомісячно за період з 26-го числа  попереднього місяця по 25-те число поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним. У випадках прострочення погашання кредитної лінії, відсотки на суму кредиту нараховуються і за період прострочення  до  моменту погашення кредитної лінії.

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м. Запоріжжя (боржник) свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення у встановлений даним договором строк суми кредиту та відсотків за користування кредитом не виконав, у  зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 8 500 000грн.00коп., заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2008 р. в сумі 2689344 грн. 26 коп.  В обґрунтування своїх вимог позивачем суду надані виписки по особовим рахункам позичальника.

Відповідач 2 в поясненнях від 06.07.2009р. погодився з тим, що має заборгованість перед позивачем в розмірі 8 500 000грн.00коп., заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2008 р. в сумі 2689344грн. 26коп.

Суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2 суми основного боргу за кредитом та несплачених відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору позичальником, а саме якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо   договором   встановлений   обов'язок   позичальника повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2  не виконані зобов'язання за кредитним договором  щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом. Доказів перерахування вказаних сум на рахунок кредитору відповідачем 2 до матеріалів справи не представлено.

Сума боргу по кредиту відповідно до виписок з особового рахунку  № 2063590175 за період з 27.02.2006 р. по 20.11.2008р. становить  8 500 000 грн.00коп.

Відповідно до виписки з особового рахунку №2068390602 за період з 27.02.2006р. по 20.11.2008р.  заборгованість по відсоткам  відповідача 2 перед позивачем складає 2689344грн. 32коп.

З огляду на викладене, враховуючи доведеність невиконання відповідачем 2 своїх  зобов`язань по кредитному договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного банку “Київська Русь”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м. Запоріжжя  в частині стягнення суми основного боргу за кредитом в сумі 8500000 грн.00коп. та несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 2689344грн. 26 коп.  є обґрунтованими, доведеними належним чином, правомірними, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім вказаного, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 пеню за прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 105 461грн.86коп. та пеню за прострочення  погашення кредиту в сумі 1 008 852грн.46коп.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1 кредитного договору встановлено, що за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитною лінією, позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення.

На підставі викладеного, позивачем нарахована пеня за прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 105 461грн.86коп. та пеня за прострочення погашення кредиту в сумі 1 008 852грн.46коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення погашення відсотків та пені за прострочення повернення кредиту, суд вважає вимоги Акціонерного банку “Київська Русь”, м.Київ в частині стягнення пені з Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м. Запоріжжя за прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 105 461грн.86коп. та пені за прострочення  погашення кредиту в сумі 1 008 852грн.46коп. такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

В забезпечення виконання зобов'язань по зазначеному кредитному договору між позивачем, Акціонерним банком “Київська Русь”, м. Київ (кредитором),  відповідачем 1,  Товариством з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь (поручителем), відповідачем 2, Товариством з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя (боржник)  укладений договір поруки №7523-47.1-03 від 05.05.2006р. (договір поруки), відповідно до якого поручитель  зобов`язався солідарно з боржником   відповідати перед кредитором  за виконання основного зобов'язання,  яке було укладено між кредитором та божником (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 1.4.  договору поруки кредитний договір – це кредитний договір №2339-47.1-03 від 24.02.2006р., додаткові угоди до нього від 24.02.2006р., від 01.03.2006р., від 05.05.2006р., а також інші додаткові угоди до нього, які можуть бути укладені між кредитором та боржником в майбутньому.  

В свою чергу, за приписом п.2.2 договору поруки №7523-47.1-03 від 05.05.2006р., з урахуванням додаткової угоди  від 18.08.2006р. до договору поруки  поручителю добре відомі і зрозумілі всі умови основного зобов`язання, в тому числі: загальна сума кредиту  8500000грн.00коп.,  умови погашення кредиту – згідно графіку, встановленого в Додатковій угоді від 18.08.2006р. до кредитного договору,  кінцевий строк повернення кредиту – 23.05.2008р., відсотки за користування кредитом – 20 % річних, штрафні санкції: пеня, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.2.3 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, за сплату основної заборгованості за кредитом, за сплату відсотків, штрафних санкцій та відшкодування збитків кредитору.

Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що в разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором  у встановлені ним  строки, поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість боржника не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання вимоги кредитора.

20.08.2008р. на адресу відповідача 1, позивачем направлено повідомлення № 4793/16-23998 від 18.08.2008 р.  з вимогою сплати  11 737 935грн.29коп., в тому числі: основна сума заборгованості в розмірі 8 500 000грн.00коп., відсотки за користування кредитом, за період з 01.01.2007р. по 31.07.2008р. в розмірі 2 689 344 грн. 32 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 22.07.2007р. по 31.07.2008р. в розмірі 164 001грн.11коп, пеня за прострочення погашення кредиту за період з 24.05.2008р. по 31.07.2008р. в розмірі 384 590грн.16коп. Докази направлення цього повідомлення (копія поштового повідомлення про вручення вимоги за №5659990) наявні в матеріалах справи. Вимога  позивача була залишена відповідачем 1 без відповіді та  задоволення.

За твердженням позивача, прийняті на себе зобов'язання, передбачені умовами договору поруки № 7523-47.1-03 від 05.05.2006р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь виступає поручителем та зобов'язалося солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя, відповідати перед Акціонерним банком “Київська Русь”, м. Київ за виконання зобов'язань за кредитним договором № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р. та додатковими угодами до нього стосовно повернення кредиту та відсотків – відповідачем 1 не виконані.

Суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу за кредитом та несплачених відсотків за користування кредитом з відповідача 1 підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відповідач 1 визнає позов частково, та  заперечує проти стягнення  заборгованості в розмірі 8 500 000грн.00коп. та відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2007р. по 31.07.2008р. в розмірі 2 689 344 грн. 26 коп. посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності та зазначає, що при укладанні між позивачем та відповідачем 2 додаткової угоди від 07.02.2007р. до кредитного договору сторони домовились, що кінцева дата повного погашення кредитної лінії - 23.05.2008р., крім того графік погашення кредиту був виключений.  За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м.Маріуполь, оскільки після укладання додаткової угоди від 07.02.2007р. до кредитного договору, позивачем та відповідачем 1 не було укладено додаткової угоди до договору поруки,  в частині внесення змін в основні умови основного зобов'язання (п. 2.2. договору поруки),   його зобов'язання, як поручителя, не припинились  лише в частині зобов'язання щодо сплати кредиту в сумі 450000грн.00коп. та відсотків в розмірі 24750грн.00коп. з урахуванням п.п. 2.2.2., 4.3  договору поруки.   

Суд не приймає заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м.Маріуполь  з огляду на наступне:

Відповідно до  ст.554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.2.3 договору поруки № 7523-47.1-03 від 05.05.2006 р., поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, за сплату основної заборгованості за кредитом, за сплату відсотків, штрафних санкцій та відшкодування збитків кредитору.

В свою чергу, згідно п.1.4  договору поруки, кредитний договір у розумінні цього договору є  кредитний договір № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р. та додаткові угоди до нього від 24.02.2006р., 01.03.2006р., 05.05.2006р., а також інші додаткові угоди до нього, які можуть бути укладені між „кредитором” та „боржником” в майбутньому.

Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що в разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором  у встановлені ним  строки, поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість боржника не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Таким чином, відповідач 1 при укладанні договору поруки погодився, що він відповідає солідарно з  відповідачем 2 перед позивачем і у випадку внесення змін в кредитний договір.   

         Крім того, згідно з приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України  якщо   договором   встановлений   обов'язок   позичальника повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

        Тобто, законодавець передбачив, що у разі прострочення  позичальником повернення  позики  частинами, позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї  позики та відсотків. Враховуючи, що позичальник та поручитель відповідають солідарно, суд приходить до висновку,  що  позикодавець  в будь-який момент у випадку невиконання позичальником  свого зобов'язання щодо повернення позики частинами має право  вимагати від поручителя та позичальника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

        Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України порука  припиняється  з  припиненням   забезпеченого  нею зобов'язання,  а  також у разі зміни зобов'язання без  згоди поручителя,   внаслідок   чого   збільшується    обсяг     його відповідальності.

         Відповідачем 1 не доведено суду, що при зміні умов кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р.  додатковою угодою від 07.02.2007р.  збільшився  обсяг   відповідальності поручителя.  

Докази визнання недійсним додаткової угоди від 07.02.2007р. до кредитного договору №2339-47.1-03 від 24.02.2006р.  суду не представлені.

 Оскільки відповідно до умов кредитного договору кінцева дата повного погашення кредитної лінії - 23.05.2008 р., на момент направлення позову  до суду (21.11.2008р.) зобов'язання відповідача 1 перед  позивачем не припинились.  

     Таким чином, враховуючи положення п.1.4., 3.1. договору поруки, та з урахуванням  вимог чинного  законодавства,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Акціонерного банка “Київська Русь”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м.Маріуполь  щодо сплати суми кредиту в розмірі 8 500 000грн.00коп.   є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного позовні вимоги позивача щодо стягнення з солідарних боржників Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя основної заборгованості за кредитом  в розмірі 8 500 000грн.00коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписом ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки.

          Відповідно до  ст. 258 Цивільного кодексу України скорочена позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог  про стягнення неустойки (штрафу, пені);  про  спростування  недостовірної  інформації,  поміщеної у засобах масової інформації; про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу) у  зв'язку з недоліками проданого товару; про  розірвання  договору  дарування  (стаття  728   цього Кодексу); у зв'язку з перевезенням вантажу,  пошти (стаття 925 цього Кодексу); про оскарження дій виконавця заповіту (стаття  1293  цього Кодексу).

Таким чином, посилання відповідача 1 на пропуск позивачем строку позовної давності не приймається судом до уваги.  

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2007р. по  31.07.2008р. в сумі 2689344грн.26 коп. суд зазначає наступне:

         Відповідно до п. 4.3. Договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним  договором не пред'явив позову до поручителя.

  Позовна заява була направлена  позивачем до суду 21.11.2008р.

  П. 3.3 кредитного договору № 2339-47.1-03 від 24.02.2006р. встановлено, що відсотки нараховуються в валюті кредитування щомісячно за період з 26-го числа  попереднього місяця по 25-те число поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.     

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь зобов'язане сплатити відсотки які нараховані позивачем за останні 6 місяців до подачі позовної заяви тобто з  21.05.2008р. по 31.07.2008 р. в сумі 334426 грн. 22 коп.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь  несплачених відсотків за користування кредитом  в розмірі 2689344грн.26коп. підлягають частковому задоволенню в розмірі 334426 грн. 22 коп.

Тобто, позовні вимоги позивача щодо стягнення з солідарних боржників Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя  несплачених відсотків за користування кредитом  підлягають частковому задоволенню  в розмірі в розмірі 334426 грн. 22 коп. за період з  21.05.2008р. по 31.07.2008 р.

Крім вказаного, позивач просить суд стягнути  пеню за прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 105 461грн.86коп. за період з 06.02.2008р. по 20.11.2008р.  та пеню за прострочення  погашення кредиту в сумі 1 008 852грн.46коп. з 24.05.2008р. по 20.11.2008р.

Пунктом 7.1 кредитного договору встановлено, що за несвоєчасну  сплату кредиту та відсотків за користування кредитною лінією, позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 2.3. договору поруки поручитель  відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, за сплату основної заборгованості за кредитом, за сплату відсотків, штрафних санкцій та відшкодування збитків кредитору.

Здійснивши перерахунок пені за прострочення  погашення кредиту в сумі 1 008 852грн.46коп. з 24.05.2008р. по 20.11.2008р. суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.  

        На підставі викладеного позовні вимоги позивача щодо стягнення з солідарних боржників Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя пені за прострочення  погашення кредиту в сумі 1 008 852грн.46коп. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за  прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 105 461грн.86коп. за період з 06.02.2008р. по 20.11.2008р., суд зазначає, що фактично позивач нараховував пеню за несплату відсотків, нарахованих за період  з 26 грудня 2007р. по липень 2008р.

В зв'язку з тим, що як встановлено судом, відповідач 1 зобов'язаний сплатити нараховані відсотки тільки за період з 21.05.2008р. по 31.07.2008 р., суд здійснивши перерахунок пені, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені за прострочення погашення відсотків по кредиту з відповідача 1  підлягають частковому задоволенню, а саме  в сумі  26735 грн. 82 коп. за період з  06.06.2008 р. по 20.11.2008р.

        Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з солідарних боржників Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м.Запоріжжя пені за прострочення  сплати відсотків по кредиту підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі  26735грн.82коп.  

         Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові  витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 23, 24, 27, 33, 36, 43, 44, 47, 49,  66, 77, 78, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного банку “Київська Русь”, м.Київ до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”, м.Маріуполь та  Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач”, м. Запоріжжя  про солідарне стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 8 500 000грн.00коп., заборгованості за несплаченими  відсотками в розмірі 2 689 344грн.26коп., пені за прострочення  погашення  відсотків по кредиту  в сумі 105461грн.86коп. та пені за прострочення  погашення кредиту в сумі 1 008 852грн.46коп. – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан” (87510, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Маркелова, 26,  п/р  26004980180 в Маріупольській філії  АКБ „Укрсоцбанк” МФО 334185 , ЄДРПОУ 20324957) та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач” (69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 8, кв. 59, п/р 2600632511001 в АБ “Київська Русь”, МФО 319092, ЄДРПОУ  34067712)  на користь Акціонерного банку “Київська Русь” (04071, м.Київ, вул.Хорива, 11 А, МФО  319092, ЄДРПОУ 24214088 , р\р не вказано) заборгованість за кредитом в сумі 8500000грн.00коп., заборгованість  за несплаченими  відсотками в сумі 334426грн.22 коп., пеню за прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 26735грн.82 коп. та пеню за прострочення погашення кредиту в сумі 1008852грн.46 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 20456грн.14коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94 грн. 66 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Запоріжцукорпостач” (69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 8, кв. 59, п/р 2600632511001 в АБ “Київська Русь”, МФО 319092, ЄДРПОУ  34067712)  на користь Акціонерного банку “Київська Русь”, (04071, м.Київ, вул.Хорива, 11 А, МФО  319092, ЄДРПОУ 24214088 , р\р не вказано) заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в сумі 2354918грн.04коп., пеню за прострочення погашення відсотків по кредиту в сумі 78726грн.04коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5043грн.86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 23 грн. 34 коп.

В іншій частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тропікан”,  м.Маріуполь відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 17.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину.  Повний текст рішення підписаний 17.07.2009р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                                                                            Курило Г.Є.                               

 Суддя                   Попков Д.О.

 Суддя                                                                                                                          Чернота Л.Ф.