Рішення

від 26.05.2009 по справі 5/037-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/037-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" травня 2009 р.                                                                          Справа № 5/037-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення «Центр кредитування малого бізнесу «Солом'янський», м. Київ

до Приватного підприємства «Феліца», м. Миронівка

про стягнення 1025580,35 грн.

за участю представників:

позивача:Неділько О.С. –дов. від 16.03.2009р. № 96/11.5.2; Шита Є.М. –дов. від 05.05.2009р. № 150/11.5.2

відповідача:Паламарчук М.А. –дов. від 18.09.2008р. № 2

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення «Центр кредитування малого бізнесу «Солом'янський»(далі –Позивач) до Приватного підприємства «Феліца»(далі – Відповідач) про стягнення 1025580 грн., з яких 391384,79 грн. – заборгованість по кредиту,  104529,68 грн. заборгованість по сплаті відсотків та 529665,88 грн. пені за несвоєчасне погашення суми основного боргу та нарахованих відсотків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його використання.

В судовому засіданні 26.05.2009р. представник позивача надав суду заяву від 26.05.2009р. про зменшення суми позовних вимог відповідно до якої останній в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту та просить суд стягнути з відповідача 391384,79 грн. заборгованості за несвоєчасну сплату кредиту, 104529,68 грн. заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 17361,74 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3671,50 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 516947,71 грн. з яких: 391384,79 грн. заборгованість за несвоєчасну сплату кредиту, 104529,68 грн. заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 17361,74 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3671,50 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав остаточні позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 26.05.2009р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач присутній в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що зарахування коштів позивачем проводилося з порушенням умов договору, оскільки частина коштів, яку банк зарахував як погашення відсотків, повинна була зараховуватись позивачем як сплата заборгованості за кредитом. Також відповідач зазначає про пропуск позивачем строку скороченої позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки у вигляді пені за несвоєчасно сплачений кредит та за несвоєчасно сплачені відсотки, яка повинна бути застосована судом при вирішенні даного спору, що є підставою для відмови в позову у вказаній частині вимог.

Також відповідач подав суду заяву в якій просить розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою суми боргу рівними частинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено кредитний договір від 26.05.05р. № 60 (далі –договір). Предметом даного договору є надання позивачем відповідачу грошових коштів (кредитна лінія) на суму, що не перевищує 470000 грн., строком користування до 26.05.2008 р. платою за користування кредитом 25 відсотків річних (п. 1.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору відповідач зобов'язався повернути банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно з п. 4.2 договору відповідач зобов'язався сплатити банку проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені кредитним договором.

У відповідності до п. 8.1 договору перерахування банку відсотків за користування кредитом в розмірі, встановленим п. 1.1 договору, здійснюється щомісячно в строк до 25 числа по останній робочий день поточного місяця, коли сума нарахованих відсотків сплачується разом з основною сумою кредиту.

Пунктом 8.6 договору передбачено, що відповідач зобов'язався сплачувати основному боргу по кредиту щомісяця починаючи з 2006 року, згідно графіка погашення боргу.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 470000 грн., що підтверджується виписками по кредитному рахунку відповідача.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо погашення кредиту та перерахування банку відсотків за користування кредитом виконав частково в зв'язку з чим станом на день розгляду справи за останнім рахується заборгованість зі сплати кредиту в сумі 391384,79 грн., зі сплати відсотків за кредитом в сумі 104529,68 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом відповідач суду не надав.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 391384,79 грн. заборгованості по кредиту та 104529,68 грн. заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 17361,74 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3671,50 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до п. 9.1. договору за несвоєчасне повернення кредиту відповідач зобов'язався сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі 0,3% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту за кожен день прострочення. А у разі несвоєчасної (неналежної) сплати відсотків за користування кредитом, відповідач зобов'язався сплатити відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання (п. 9.2 договору).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем уточнений розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача зі сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 391384,79 грн. заборгованості по кредиту, 104529,68 грн. заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 17361,74 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3671,50 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача щодо безпідставного зарахування банком частини коштів на погашення відсотків, а не на погашення заборгованості за кредитом, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з банківської виписки по кредитному рахунку та відсотковому рахунку відповідача, яка залучена до матеріалів справи, відповідач самостійно сплачував заборгованість по кредиту та відсотках та самостійно перераховував кошти зі свого поточного рахунку. За таких обставин зарахування коштів позивачем проводилось без порушення умов кредитного договору у відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки сам відповідач особисто обирав банківський рахунок (кредитний чи відсотковий), на який перераховував кошти із зазначенням призначення платежу.

Заперечення відповідача щодо безпідставного застосування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасно сплачений кредит та пені за несвоєчасно сплачені відсотки, які нараховані позивачем поза межами строку позовної давності, не приймаються судом до уваги при вирішенні спору оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог відносно зазначених санкції та їх розрахунок здійснений в межах строку скороченої позовної давності встановленого до вимог про стягнення неустойки.

Відносно заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення, то господарський суд не вбачає правових підстав для її задоволення, оскільки в ній не зазначено обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до вимог статті 121 Господарсько процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Згідно зі ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вимоги статті 121 Господарсько процесуального кодексу України та те, що відповідач не надав доказів що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд відмовляє у задоволені заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Феліца»(08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, 139, код ЄДРПОУ 31320682) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення «Центр кредитування малого бізнесу «Солом'янський»(03037, м. Київ, вул. Освіти, 10, код ЄДРПОУ 14359319) 391384 (триста дев'яносто одна тисяча триста вісімдесят чотири) грн. 79 коп.  –заборгованість за несвоєчасну сплату кредиту, 104529 (сто чотири тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 68 коп. заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 17361 (сімнадцять тисяч триста шістдесят одну) грн. 74 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3671 (три тисячі шістсот сімдесят одну) грн. 50 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5169 (п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Подоляк Ю.В.