Рішення

від 19.05.2009 по справі 5/043-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/043-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" травня 2009 р.                                                                          Справа № 5/043-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фастівське транспортно –комерційне підприємство «Транском»,                  м. Фастів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс», м. Фастів

про стягнення  5308 грн.

за участю представників:

позивача:Затхей М.В. –директор

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фастівське транспортно –комерційне підприємство «Транском»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс»(далі –Відповідач) про стягнення 5308 грн., з яких 3300 грн. основного боргу, 1688 грн. пені та           320 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані позивачем роботи по влаштуванню асфальтобетонної площадки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 23.02.2009р. та 02.04.2009р. в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі 01.11.2007р. було укладено договори підряду          № 16 та № 17 (далі –договір № 16 та договір № 17) відповідно до умов яких позивач –(замовник) доручив, а відповідач (підрядник) зобов'язався виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонної площадки, з щебеневою основою загальною площею 160 м2 .

Відповідно до п. 2 договору № 16 вартість робіт складає 4800 грн.

Відповідно до п. 2 договору № 17 вартість робіт складає 9000 грн.

Пунктом 4.1 договорів № 16 встановлено, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт з моменту підписання договору, та через п'ять днів після отримання суми авансу в розмірі 50% договірної ціни - 2400 грн.

Пунктом 4.1 договорів № 17 встановлено, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт з моменту підписання договору, та через п'ять днів після отримання суми авансу в розмірі 7500 грн.

Згідно п. 6 вказаних договорів термін виконання робіт –10 робочих днів після отримання повної вартості договірної ціни.

Відповідно до пункту 7.1 зазначених договорів здача виконаних робіт здійснюється за фактично виконані обсяги робіт, згідно з актом типової форми № КБ-2в.  

Договори набувають чинності з моменту підписання їх сторонами та отримання відповідачем авансу і діють до моменту їх повного виконання.

На виконання умов зазначених договорів позивачем була перерахована відповідачу платіжними дорученнями від 02.11.2007р. № 360 сума попередньої оплати в загальному розмірі 9900 грн. (по договору № 16 –2400 грн., по договору № 17 –7500 грн.)  Також позивач платіжним дорученням № 27 від 07.02.2008р. перерахував кошти по оплаті робіт передбачених договором № 16 в розмірі 2720 грн. Загальна суму перерахованих коштів за вказаними договорами склала 12620 грн.

Відповідачем були виконані роботи на суму 9320 грн., що підтверджується актами виконаних підрядних робіт, які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно акта звірки взаєморозрахунків між сторонами за відповідачем станом на 01.04.2008р. рахується заборгованість в розмірі 3300 грн., яка складається  з  неповернутої позивачу суми передоплати на яку відповідач не виконав роботи.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 48 від 29.05.2008р. з вимогою повернути сплачену суму передоплати в розмірі 3300 грн. Однак, відповідач претензію позивача  залишив без відповіді та задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не повернув суму передоплати на яку не виконав роботи в розмірі 3300 грн., яка є реальними збитками позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладених між сторонами договорів, відповідач не повернув позивачу суму передоплати на яку відповідач не виконав роботи в розмірі 3300 грн., в зв'язку з чим він наніс позивачу прямі збитки у вигляді втрат, які він здійснив в порядку внесення авансу в розмірі неповернутої суми авансу, які відповідач зобов'язаний відшкодувати.   

          З огляду на зазначене позовні вимоги про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 3300 грн., які є реальними збитками позивача є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами, розмір яких позивач визначив на рівні облікової ставки НБУ, нарахованих на заявлену до стягнення суму передоплати, то суд зазначає таке.  

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд зазначає, що договором № 16 та № 17 від 01.11.2007 р., укладеним між сторонами у справі розмір процентів за користування чужими коштами не встановлений. Актом цивільного законодавства також не встановлений розмір процентів за користування чужими коштами за договором підряду.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для здійсненого позивачем нарахування вказаних відсотків на суму передоплати за договорами підряду і в свою чергу для стягнення з відповідача заявленої суми відсотків за користування чужими грошовими коштами за договорами підряду.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є безпідставними та недоведеними, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.   

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені за затримку строків виконання робіт передбаченої п. 8.3 договору № 17, то суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на недоведеність та безпідставність зазначених вимог.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжпромбудсервіс” (08500, Київська область, м. Фастів, Промзона, Завокзалля, код ЄДРПОУ 13716094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фастівське транспортно –комерційне підприємство “Транском” (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Транспортна, 2, код ЄДРПОУ 20602936) 3300 (три тисячі триста) грн. –попередньої оплати (збитків), 63 (шістдесят три) грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 73 (сімдесят три) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Подоляк Ю.В.