Ухвала

від 26.12.2014 по справі 322/861/14-ц

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 грудня 2014 рокуСправа № 322/861/14-ц

Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Риженко А.Г. розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Новомиколаївського районного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, в якій зазначила, що 21 квітня 2014 року померла ОСОБА_4. Після її смерті залишилося спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 8,52 га, кадастровий номер 2323686600:01:013:0004, розташована на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області. Як зазначено в позові, за час свого життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_2, так як вона з померлою перебувала в родинних відносинах і доглядала її до самої смерті. 28 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але нотаріус того ж дня видав позивачкі постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як у неї не було оригіналу державного акту на вищезазначену земельну ділянку.

В позові ОСОБА_2 просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 8,52 га, кадастровий номер 2323686600:01:013:0004, розташовану на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, що належала померлій 21 квітня 2014 року ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №059719.

04 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Новомиколаївського районного суду Запорізької області з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, в якій зазначила, що 21 квітня 2014 року померла її сестра - ОСОБА_4. Під час відкриття спадщини ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_4 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_2. Як зазначено в зустрічному позові, ОСОБА_4 не могла заповісти все належне їй майно ОСОБА_2, адже до самої своєї смерті вона всім пояснювала, що все своє майно заповість сестрі - ОСОБА_1. В зустрічному позові також зазначено, що до лютого 2014 року ОСОБА_4 допомагали лише ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а з 02 лютого 2014 року ОСОБА_2 забрала ОСОБА_4 до себе додому, після чого 24 лютого 2014 року і був складений заповіт.

В зустрічному позові ОСОБА_1 просить суд визнати заповіт ВТР №510413 від 24 лютого 2014 року нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається з вищезазначеного, обидва позови взаємопов'язані та виникають з одних правовідносин, тому спільний їх розгляд є доцільним.

Згідно ч. 3 ст. 123 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Керуючись ч.ч. 2, 3 ст. 123 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним об'єднати в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ А.Г.РИЖЕНКО