Рішення

від 14.05.2009 по справі 4/079-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/079-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" травня 2009 р.                                                                          Справа № 4/079-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВНІІГІДРОПРИВОД”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонський машинобудівний завод”,

м. Біла Церква

про стягнення 196 283,94 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВНІІГІДРОПРИВОД”, м. Харків звернувся  до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонський машинобудівний завод”, м. Біла Церква про стягнення 196 283,94 грн., які складають 146 705, 96 грн. основного боргу, 19 469, 38 грн. інфляційних втрат, 30 108, 60 грн. пені та 1 500 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме: повністю не оплатив вартість поставленого йому товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2009р. справу було  прийнято до свого провадження та розгляду по суті, розгляд справи було призначено на 07.04.2009р.

07.04.2009р. представник позивача в судовому засіданні подав пояснення, відповідно до яких уточнив позовні вимоги та сума заборгованості на даний час складає 195 551,96 грн., з яких 146 705, 96 грн. основного боргу, 19 469, 38 грн. інфляційних втрат, 29376,92 грн. пені та 4 530 грн. витрат на послуги адвоката.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, а тому розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено  на 21.04.2009р.

21.04.2009р. сторони в засідання суду не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було повторно  відкладено на 14.05.2009р.

14.05.2009р. представники сторін в засідання суду не з'явились, від позивача надійшла телеграма про неможливість бути присутнім в даному судовому засіданні та підтримання позовних вимог повністю.

Враховуючи те, що представник відповідача в судові засідання 07.04.2009р., 21.04.2009р., 14.05.2009р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, тому справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи, суд,

встановив:

07.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВНІІГІДРОПРИВОД”, м. Харків (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Херсонський машинобудівний завод”, м. Біла Церква (покупець) було укладено договір поставки № 02/12 (далі - Договір), згідно умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором ,виготовляти та систематично поставляти покупцю визначену цим договором продукцію (товар), а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Згідно п. 2.1. договору асортимент та орієнтировна кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно до специфікації №2 від 16.05.2008р. відповідачу було здійснено ряд поставок продукції позивача на суму 4 557 168 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору строк оплати відвантаженого відповідачу товару настав на 15-й день від дня відвантаження. Однак відповідач в порушення умов договору, вартість товару повністю не погасив, здійснив лише частково проплату.

Провівши часткову оплату, відповідач визнав той факт, що товар за вищевказаними накладними ним був отриманий, що також підтверджується підписами повноважних осіб на накладних.

Сума непогашеної заборгованості за отриманий товар склала 193 217, 96 грн.

Оскільки відповідач самостійно не сплатив заборгованості, позивач на адресу останнього 08.12.2008р. надіслав претензію з вимогою погасити заборгованість, проте дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволенню.

Однак, 29.12.2008р. за ініціативою відповідача було проведено зустрічну поставку обладнання за накладною від 29.12.08р. №4522 на суму 46512,00 грн. і на цю суму сторони провели взаємозалік зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, на день подання позову непогашеною залишилась сума основного боргу в 146 705,96 грн., узгоджена актом взаємозаліку від 29.12.2008р.

Дана заборгованість також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2009р. підписаним першими особами підприємств та скріплений їхніми печатками.

Враховуючи вказані обставини, судом встановлено факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору №02/12 від 07.12.2007р., а тому заборгованість в розмірі 146 705, 96 грн. підтверджена матеріалами справи, а відтак підлягає задоволенню.

          Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а  також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.3 договору покупець несе відповідальність за порушення строків оплати у вигляді неустойки в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені від суми боргу за кожен календарний день прострочки платежу.

Розмір пені за уточненим розрахунком позивача становить 29 376,92 грн. Даний розрахунок є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок позивача інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення та інфляційних в сумі 19 469, 38 грн. підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 530 грн. адвокатських послуг. В обґрунтування вказаної вимоги позивач зазначає, що між ним та адвокатом Огієнко Д.В. було укладено договір про надання адвокатської допомоги послуг від 19.01.2009р. та додаткові угоди до нього.

На виконання умов згаданого договору Товариство з обмеженою відповідальністю “ВНІІГІДРОПРИВОД” сплатило 4 530 грн. –вартість адвокатських послуг. На підтвердження вказаного факту господарському суду надано копії платіжних доручень.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.02р. №30/63.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, і відповідно вимога позивача про стягнення 4 530,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонський машинобудівний завод” заборгованості за договором від №02/12 від 07.12.2007р. в розмірі 195 551,96  грн. та 4530,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг є обґрунтованими, документально підтверджуються, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонський машинобудівний завод” (09107, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 1 Травня, 13,  код ЄДРПОУ 34660016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВНІІГІДРОПРИВОД” (61030, м.  Харків, вул.. Біологічна, 13, код ЄДРПОУ 34955420) 146 705 (сто сорок шість тисяч сімсот пять) грн. 96 коп. основного боргу, 19 469 (дев'ятнадцать тисяч чотириста шістдесят девять) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 29376 (двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 92 коп. пені, 4 530 (чотири тисячі п'ятсот тридцять) грн. витрат на послуги адвоката, 1 955 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн..  52 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                               Щоткін О.В.

Рішення підписано: 11.06.2009р.