Рішення

від 18.06.2009 по справі 6/066-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/066-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" червня 2009 р.                                                                          Справа № 6/066-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                     Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                     Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/066-09

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Групп», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю СПМК «Спецмонтаж-3», смт. Баришівка

про стягнення 440 121,08 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сівак С. А. (протокол № 1 від 22.03.2007 року);

                           Лисиця С.В. (довіреність № б/н від 10.03.2009 року)

від відповідача:  не зявився

                                              обставини справи:

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія Групп»(далі –позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СПМК «Спецмонтаж-3»(далі –відповідач)  про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором № 221/0808 від 22.08.2008 року у розмірі 440 121,08 грн.

        Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.05.2009 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

У судовому засіданні 14.05.2009 року представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.     

        Представник відповідача  у судове засідання 14.05.2009 року не з'явився, але через канцелярію суду звернувся з клопотанням № 19 від 12.05.2009 року, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

       Ухвалою суду від 14.05.2009 року розгляд справи відкладено на 26.05.2009 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

        Під час судового засідання 26.05.2009 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зменшити позовні вимоги на 8 000,00 грн., які були сплачені відповідачем.

        Під час судового засідання 26.05.2009 року відповідач надав відзив на позовну заяву № 25 від 26.05.2009 року, в якому зазначає, що спірний договір був укладений в докризовий період без врахування значного зростання курсу долара США по відношенню до гривні. Зокрема,  умови договору, викладені в п.  5 додатку № 1 до договору № 221/0808 від 22.08.2008 року, що передбачають сплату відповідачем позивачу винагороду, стали для відповідача не реальними для виконання. Крім того відповідач просив суд оголосити перерву для розгляду пропозицій, направлених ТОВ «Індустрія Групп».

      У судовому засіданні 26.05.2009 року було оголошено перерву до 18.06.2009 року.

       Ухвалою від 27.05.2009 року продовжено строк розгляду справи на один місяць до 27.06.2009 року.

      Представник відповідача у судове засідання 18.06.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

      Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

                                                     встановив:

    Між товариством з обмеженою відповідальністю «Індустрія Групп»та товариством з обмеженою відповідальністю СПМК «Спецмонтаж-3» 22.08.2008 року було укладено договір № 221/0808 купівлі - продажу (далі –договір) та додаток № 1 до договору, відповідно до умов якого, позивач зобов'язується передати у власність відповідачу товар –екскаватор колісний DOOSAN SOLAR 210W-V- новий у кількості однієї одиниці вартістю 857 352,60 грн.

     Форма оплати визначена п. 3 додатку № 1 до договору, а саме перший авансовий платіж складає 50% від ціни товару, оплата залишку товару буде проводитись рівними частинами протягом трьох місяців, відповідно графіку погашення оплати залишку.

       Відповідачем на виконання умов договору, 27.08.2008 року була сплачена сума авансу в розмірі 428 676,30 грн. (50% ціни).

      Після здійснення передоплати позивач у строк передбачений договором передав відповідачу екскаватор колісний DOOSAN SOLAR 210W-V, що підтверджується Актом прийому-передачі від 29.08.2008 року.

          Відповідно графіку погашення оплати залишку (п. 3 додатку № 1) 25.09.2008 року відповідач сплатив черговий платіж за вересень 2008 року в сумі 142 892,10 грн. Платіж за жовтень 2008 року відповідач сплатив лише частково в сумі 15 000,00 грн. Платіж за листопад відповідач не сплатив взагалі.

        Таким чином сума заборгованості відповідача за основним платежем становить 270 784,20 грн.

        Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 25.05.2009 року, під час розгляду справи в суді відповідач сплатив ще 8 000,00 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 25.05.2009 року.

         Станом на час прийняття рішення за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 262 784,42 грн. (270 784,20 - 8 000,00=262 784,42), доказів сплати зазначеної заборгованості  відповідач суду не надав.

         Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

         Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

         Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

    Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

      Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач борг визнає, доказів оплати за весь отриманий товар суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань встановлено судом.

         Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 262 784,42 грн. підлягають задоволенню.

       Крім того, позивач у відповідності до п.п. 4, 5 додатку № 1 до договору № 221/0808 від 22.08.2008 року нарахував та просить суд стягнути з відповідача додаткову винагороду, розмір якої за розрахунком позивача складає 169 336,88 грн.

        Беручи до уваги те, що відповідач не ухиляється від повернення заборгованості позивачу, зазначене підтверджується частковою сплатою боргу, крім того, суд враховує, що спірний договір був укладений в до кризовий період без врахування значного зростання курсу долара США по відношенню до гривні, а також дослідивши майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та враховуючи те, що фінансова криза негативно вплинула на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов'язань на всіх без винятку суб'єктів підприємницької діяльності, що вплинуло і на розрахунки відповідача із позивачем, з огляду на зазначене, суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача додаткової винагороди у розмірі 169 336,88 грн.

       Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

         Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

      Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України,  господарський суд, -

                                                вирішив:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СПМК «Спецмонтаж-3»(07501, Київська область, смт. Баришівка, вул. Комсомольська, 137,  код ЄДРПОУ 35577701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Групп» (03039, м. Кив, просп. Червонозоряний, 128, код ЄДРПОУ 35000952) 262 784 (двісті шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 42 коп. заборгованості, витрати по сплаті державного мита  2 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 85 коп. та 70 (сімдесят) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

         Суддя                                                                              Маляренко А. В.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –01.07.2009р.