19/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
У Х В А Л А
27.05.2009 р. Справа № 19/23
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ ПЛЮС", юридична адреса: м. Полтава, вул. Котляревського, 24, кв.21; фактична адреса: м.Полтава, вул. Довженка,2-е
на дії Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, м. Полтава по примусовому виконанню наказу по справі № 19/23, порушеної
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІСОН-ЛАЙТ", вул. Першої Кінної армії, 106, м. Харків, 61001
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ ПЛЮС", фактична адреса: вул. Довженка, 2-а, м. Полтава, 36002; юридична адреса: вул. Котляревського, 24, к. 21, м. Полтава, 36000
про стягнення 189585,66 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від стягувача: не з'явився
від боржника (скаржника) : Бондаренко О.А., дов. б/н від 13.02.2009р.
від Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ: гол. держ. виконавець Нога А.П., дов. №60 від 09.01.2009р.
Розглядається скарга про визнання неправомірними дій Октябрського ВДВС направлені на примусове стягнення з боржника грошових коштів в сумі 184327,18 грн.; про визнання недійсною постанови від 31.03.2009р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду по справі № 19/23; а також скарга про визнання недійсною постанови від 10.04.2009р. ВП № 12094158 про стягнення виконавчого збору (а.с.45, 57).
Скаржник ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" надав уточнення вимог та просить стягнути з Октябрського ВДВС суму виконавчого збору в розмірі 18 432,71 грн. (а.с.96).
В обґрунтування скарг скаржник посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.03.2009р. як виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строків подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду; постанова про стягнення виконавчого збору від 10.04.2009р. винесена з порушенням п.5 ст. 34 вказаного Закону, оскільки на думку скаржника виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню, така як скаржник повідомив державну виконавчу службу про оскарження її дій до суду.
Октябрський ВДВС проти скарг заперечує, посилаючись на те, що виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача за виконавчим документом –наказом господарського суду Полтавської області від 16.03.2009р. по справі № 19/23, спірні постанови винесені відповідно до вимог діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Господарським судом Полтавської області по справі № 19/23 прийнято рішення від 26.02.2009р. про часткове задоволенню позовних вимог; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ ПЛЮС" (фактична адреса: м.Полтава, Довженка, 2-Е; юридична адреса: вул. Котляревського, 24, к. 21, м. Полтава; ідентифікаційний код 34549163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІСОН-ЛАЙТ" (вул. Першої Кінної армії, 106, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код 34756085) 182390грн. основного боргу, 1823грн. 90 коп. витрат з оплати держмита, 113грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині –у позові відмовлено.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України, повний текст рішення підписаний 26.02.2009р.
Дане рішення було відіслано сторонам 27.02.2009р., та одержано відповідачем (скаржником) –02.03.2009р. і позивачем –05.03.2009р., про свідчить поштові повідомлення (а.с.32-33).
Відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 85 ГПК України у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Статтею 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Місцевий господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду.
Відповідач - ТОВ «Ест плюс»13.03.2009р. (згідно поштового штемпеля на конверті) подав до господарського суду клопотання про поновлення строків подачі апеляційної скарги (а.с.35).
Апеляційна скарга від ТОВ «Ест плюс» до господарського суду Полтавської області не надходила. Про відсутність апеляційної скарги свідчить також опис вкладення в цінний лист, залучений відповідачем до клопотання (а.с.43). Доказів надсилання апеляційної скарги боржник - ТОВ «Ест плюс»суду не надав. Про факт подачі апеляційної скарги боржник також не зазначає в скаргах на дії ВДВС від 06.04.2009р. та від 21.04.2009р., які є предметом розгляду.
Касаційна скарга на дане рішення до господарського суду Полтавської області від сторін не надходила.
Подання лише клопотання про поновлення строків подачі апеляційної скарги не є підставою для направлення справи до апеляційної інстанції та не перериває визначений ст. 85 ГПК України строк набрання рішенням законної сили.
Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 85 ГПК України 09.03.2009р. дане рішення набрало законної сили.
Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
На виконання вказаного судового рішення господарським судом Полтавської області 16.03.2009р. виданий відповідний наказ (а.с.34).
Стягувач –ТОВ «Едісон-Лайт»звернувся до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ з заявою про примусове виконання рішення (наказу) господарського суду, в якій прохав одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника (а.с.70)
На підставі заяви стягувача державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ прийнято постанову від 31.03.2009р., згідно якої було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №19/23 від 16.03.2009р., виданого господарським судом Полтавської області; надано строк для добровільного виконання рішення суду до 07.04.2009р.; попереджено про можливість примусового виконання рішення зі стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій; накладено арешт на все майно боржника у межах суми стягнення (а.с.71).
Копія постанови надіслана боржнику, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.73).
Відповідно до п.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606-ХІV (зі змінами та доповненнями) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
За ч.1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
В частині 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Як свідчать матеріали справи, заява про виконання рішення суду та наказ суду подано стягувачем до виконавчої служби за місцезнаходженням божника. Строк пред'явлення наказу до виконання не закінчився. Постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та прийнята у відповідності до вимог даного Закону.
Посилання скаржника на те, що відповідно п.13 ст. 18-1 Закону України «Про виконавче провадження» спірна постанова є виконавчим документом, але не відповідає вимогам до виконавчого документу, визначеним в ст. 19 цього Закону, є необґрунтованими.
Стаття 18-1 Закону України «Про виконавче провадження»була виключена на підставі Закону України № 3541-ІV від 15.03.2006р., тому посилання на дану норму є неправомірним. Згідно положень ст. 3 даного Закону постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом, а тому до неї не можуть ставитися вимоги, передбачені в ст. 19 цього Закону.
Таким чином, постанова Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 31.03.2009р. відповідає вимогам закону, дії державної виконавчої служби при відкритті виконавчого провадження є правомірними, тому підстави для задоволення скарги в цій частині відсутні.
В межах спірного виконавчого провадження 10.04.2009р. державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника 18432,71 грн. виконавчого збору, оскільки рішення суду в добровільному порядку не виконано.
Згідно розпоряджень від 28.04.2009р. № в/п 845 грошові кошти божника були перераховані в сумі 184327,18 грн. на користь стягувача –ТОВ «Едісон-Лайт», в сумі 18432,71 грн. –на користь держави як погашення виконавчого збору (а.с.84-86).
05.05.2009р. державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»в зв'язку з виконанням рішення суду. Наказ повернуто до суду як виконаний (а.с.92-93)
Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Враховуючи, що рішення суду не було виконане добровільно боржником, прийняття постанови про стягнення виконавчого збору є правомірним. Визначений у спірній постанові розмір виконавчого збору відповідає розміру, визначеному в ст. 46 вказаного Закону.
Посилання скаржника на порушення державним виконавцем при винесенні спірної постанови п.5 ст. 34 вказаного Закону, оскільки на думку скаржника виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню, є необґрунтованим.
Відповідно до п.5 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Дана норма не може бути застосовна до спірних правовідносин, оскільки боржником оскаржені дії ВДВС, а не органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»у разі подання скарги на дії державного виконавця виконавче провадження може бути зупинено. Тобто, можливе проведення виконавчих дій в даному випадку.
Таким чином, постанова від 10.04.2009р. про стягнення з боржника виконавчого збору відповідає вимогам законодавства, і підстави для визнання її недійсною відсутні.
З огляду на викладене, скарги боржника на дії Октябрського ВДВС задоволенню не підлягають.
Уточнення вимог до скарги, в яких скаржник прохає стягнути з Октябрського ВДВС суму виконавчого збору в розмірі 18 432,71 грн., судом не приймається, оскільки за змістом ст. 121 2 ГПК України питання про стягнення грошових коштів не може бути предметом скарги, а повинно вирішуватися в позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 121 2 , 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
України
ухвалив:
1. Відхилити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТ ПЛЮС»на дії Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції направлені на примусове стягнення з боржника грошових коштів в сумі 184327,18 грн.; та про визнання недійсною постанови від 31.03.2009р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду по справі № 19/23.
2. Відхилити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТ ПЛЮС»на дії Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції щодо прийняття постанови про стягнення виконавчого збору; та про визнання недійсною постанови від 10.04.2009р. про стягнення з боржника виконавчого збору.
3.Ухвалу надіслати стягувачеві, боржникові, Октябрськму ВДВС Полтавського МУЮ.
Суддя Безрук Т.М.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2009 |
Оприлюднено | 05.08.2009 |
Номер документу | 4220543 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні