Рішення

від 20.05.2009 по справі 47/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/219

20.05.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лейланд Моторз Україна»

ДоПідприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський м'ясокомбінат»

Простягнення 36 513,36 грн.                                                                             Суддя Станік С.Р.

Представники: від позивача:від відповідача:

Вакалюк Ю.П. –представник за довіреністю від 23.02.2009р.;не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 24 438,73грн. основного боргу по договору № 177 від 24.11.2006 року, 667,51 грн.  витрат з урахуванням індексу інфляції, 4 268,18 грн. –3 % річних, а також 300,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.04.2009р. було порушено провадження у справі № 47/219, розгляд якої призначено на 12.05.2009р.

У судовому засіданні 12.05.2009р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 24 438,73 грн. основного боргу, 6 145,76 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 928,87 грн. та 5 000,00 грн. збитків, які пов»язані із наданням правової допомоги.

Ухвалою суду від 12.05.2009р. розгляд справи було відкладено на 20.05.2009р.

У судовому засіданні 20.05.2009р. представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем були виконані роботи на загальну суму 35 774,72 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та наданих послуг, а відповідач свої зобов'язання по повній оплаті робіт належним чином не виконав, а лише частково оплатив виконані позивачем роботи у розмірі 11 335,99 грн., що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість  у сумі 24 438,73 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

У судові засідання 12.05.2009р. та 20.05.2009р. представник відповідача не з'явився, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Через канцелярію господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 12.05.2009р. та 20.05.2009р. був повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.11.2006 року між відповідачем Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський м'ясокомбінат», в якості замовника, та позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Лейланд Моторз Україна», в якості виконавця, було укладено договір № 177, відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 2.1 договору), замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе виконання комплексу робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів замовника та відпустку запасних частин і матеріалів замовнику, а замовник (відповідач) зобов'язується своєчасно та в повній мірі оплачувати надані виконавцем (позивачем) послуги і приймати транспортні засоби та їхні складові частини після надання послуг.

Згідно з п. 5.1. вищевказаного договору, оплата наданих послуг (виконаних робіт, використаних запчастин і матеріалів) здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця (позивача) на підставі рахунку-фактури в цінах (що можуть змінюватись протягом дії договору), розроблених виконавцем та узгоджених із замовником (відповідачем) протягом 3-х банківських днів.

Відповідно до актів виконаних робіт та наданих послуг №ТОВ-0173 від 22.11.2007р. на суму 406,72 грн., № ТОВ-0175 від 26.11.2007р. на суму 1 330,02 грн., № ТОВ-0007 від 30.01.2008р. на суму 4 330,96 грн., № ТОВ-0011 від 18.02.2008р. на суму 8 940,38 грн., № ТОВ-0008 від 04.02.2008р. на суму 4 154,26 грн., № ТОВ-0010 від 15.02.2008р. на суму 5 276,39 грн., № ТОВ-0169 від 12.11.2007р. на суму 2 078,62 грн., № ТОВ-0178 від 03.12.2007р. на суму 5 676,82 грн., № ТОВ-0001 від 14.01.2008р. на суму 703,25 грн., № ТОВ-0003 від 17.01.2008р. на суму 2 877,30 грн., підписаних уповноваженими представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника) та посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по вищевказаним актам склала 35 774,72  грн.

На виконання умов цього ж договору, позивачем були виставлені відповідачу для оплати рахунки-фактури №СФ-0000172 від 26.11.2007р. на суму 1 330,02 грн., № СФ-0000170 від 22.11.2007р. на суму 406,27 грн., № СФ-0000011 від 18.02.2008р. на суму 8 940,38 грн., № СФ-0000010 від 15.02.2008р. на суму 5 276,39 грн., № СФ-0000008 від 04.02.2008р. на суму 4 154,26 грн., № СФ-0000007 від 30.01.2008р. на суму 4 330,96 грн.,  СФ-0000166 від 12.11.2007р. на суму 2 078,62 грн., СФ-0000175 від 03.12.2007р. на суму 5 676,82 грн., № СФ-0000001 від 14.01.2008р. на суму 703,25 грн.,СФ-0000003 від 17.01.2008р. на суму 2 877,30 грн., на загальну суму 35 774,72 грн.

Згідно виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем на користь позивача було частково сплачено 11 335,99 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 12.12.2008 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою погасити існуючу перед позивачем заборгованість, проте, як стверджує позивач у позовній заяві, відповіді на неї позивач не отримав, а сума боргу погашена не була.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та наданих послуг на загальну суму 35 774,72 грн, які підписано сторонами, а відповідач свого обов'язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк, передбачений договором належним чином не виконав, а лише частково оплатив роботи на суму 11 335,99 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 24 438, 73грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

А отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі  24 438,73 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт за цим договором 6 145,76 грн.  витрат з урахуванням індексу інфляції, 928,87грн. 3 % річних та 5 000,00 грн. збитків.

Враховуючи, те, що п. 5.1. укладеного між сторонами договору не визначено конкретно, строк коли відповідач повинен був оплатити за виконані позивачем роботи, суд застосовує норми Цивільного кодексу України, а саме ч.2 ст. 530 в якій визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, судом встановлено, що датою пред'явлення вимоги є претензія надіслана на адресу відповідача 12.12.2008р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском штампу поштової установи , а тому строком виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті робіт є 22.12.2008р. (12.12.2008р.(дата пред'явлення вимоги) + 7 днів + 3 дні (поштовий обіг)).

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті виконаних робіт за вищеназваним договором в розмірі 24 438,73 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на нищевикладене.

За розрахунком суду сума витрат з урахуванням індексу інфляції за період з 22.12.2008р. по 30.04.2009р. складає 2 224,61 грн.:

Згідно акту №ТОВ-0173 від 22.11.2007р. на суму 406,72грн.: 406,72грн. (сума заборгованості) х 1, 021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1.029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1, 009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) –406,72 грн. = 37,02 грн.;

Згідно акту №ТОВ-0175 від 26.11.2007р. на суму 1 330,02грн.: 1 330,02грн. (сума заборгованості) х 1, 021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1.029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1, 009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) –1330,02 грн. =121,07грн.;

Згідно акту №ТОВ-0007 від 30.01.2008р. на суму 4 330,96грн.: 4 330,96грн (сума заборгованості) х 1, 021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1.029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1, 009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) –4 330,96грн =394,24грн.;                    

Згідно акту №ТОВ-0011 від 18.02.2008р. на суму 8 940,38грн.: 8 940,38грн (сума заборгованості) х 1, 021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1.029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1, 009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) –8 940,38грн =813,83грн.;

Згідно акту №ТОВ-0008 від 04.02.2008р. на суму 4 154,26грн.: 4 154,26грн (сума заборгованості) х 1, 021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1.029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1, 009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) –4 154,26грн =378,15грн.;

Згідно акту №ТОВ-0010 від 15.02.2008р. на суму 5 276,39грн.: 5 276,39грн (сума заборгованості) х 1, 021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1.029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1, 009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) –5 276,39грн =480,30грн.;

А загалом сума інфляційних втрат за період прострочення по всім актам склала: 2 224,61 грн. (37,02 грн.( згідно акту №ТОВ-0173 від 22.11.2007р. на суму 406,72 грн.) + 121,07 грн.(згідно акту №ТОВ-0175 від 26.11.2007р. на суму 1 330,02 грн.) + 394,24 грн.( згідно акту №ТОВ-0007 від 30.01.2008р. на суму 4 330,96грн) + 813,83 грн.( згідно акту №ТОВ-0011 від 18.02.2008р. на суму 8 940,38грн) + 378,15грн.( згідно акту №ТОВ-0008 від 04.02.2008р. на суму 4 154,26грн) + 480,30грн. (згідно акту №ТОВ-0010 від 15.02.2008р. на суму 5 276,39грн).

Згідно розрахунку суду сума 3% річних за період з 22.12.2008р. по 30.04.2009р. складає 266,01 грн:

406,72грн (згідно акту №ТОВ-0173 від 22.11.2007р.)х 3% х 366днів(кількість днів у 2008 році) х 10днів(кількість прострочених днів)=0,33 грн.;                    

406,72грн (згідно акту №ТОВ-0173 від 22.11.2007р.)х 3% х 365днів(кількість днів у 2009 році) х 120днів(кількість прострочених днів)=4,01 грн., загалом по акту 4,34грн.;

1 330,02грн(згідно акту №ТОВ-0175 від 26.11.2007р. х 3% х 366днів(кількість днів у 2008 році) х 10днів(кількість прострочених днів)=1,09грн.;

1 330,02грн(згідно акту №ТОВ-0175 від 26.11.2007р.) х 3% х 365днів(кількість днів у 2009 році) х 120днів(кількість прострочених днів)=13,11грн., а загалом по акту 14,20 грн.;

4 330,96грн(згідно акту №ТОВ-0007 від 30.01.2008р.) х 3% х 366днів(кількість днів у 2008 році) х 10днів(кількість прострочених днів)=3,54грн.

4 330,96грн(згідно акту №ТОВ-0007 від 30.01.2008р.) х 3% х 365днів(кількість днів у 2009 році) х 120днів(кількість прострочених днів)=47,71грн., а загалом по акту 51,25грн.;

8 940,38грн(згідно акту №ТОВ-0011 від 18.02.2008р.)  х 3% х 366днів(кількість днів у 2008 році) х 10днів(кількість прострочених днів)=7,32грн.;

8 940,38грн(згідно акту №ТОВ-0011 від 18.02.2008р.)  х 3% х 365днів(кількість днів у 2009 році) х 120днів(кількість прострочених днів)=88,17грн., а загалом по акту 95,49грн.;

4 154,26грн(згідно акту №ТОВ-0008 від 04.02.2008р.) х 3% х 366днів(кількість днів у 2008 році) х 10днів(кількість прострочених днів)=3,40грн.;

4 154,26грн(згідно акту №ТОВ-0008 від 04.02.2008р.) х 3% х 365днів(кількість днів у 2009 році) х 120днів(кількість прострочених днів)=40,97грн., а загалом по акту 44,37грн.;

5 276,39грн(згідно акту №ТОВ-0010 від 15.02.2008р.) х 3% х 366днів(кількість днів у 2008 році) х 10днів(кількість прострочених днів)=4,32грн.;

5 276,39грн(згідно акту №ТОВ-0010 від 15.02.2008р.) х 3% х 365днів(кількість днів у 2009 році) х 120днів(кількість прострочених днів)=52,04грн., а загалом по акту 56,36грн.

Загалом сума 3% річних за період прострочення по всім актам склала: 266,01грн. (4,34грн.( згідно акту №ТОВ-0173 від 22.11.2007р. на суму 406,72грн)+14,20грн.( згідно акту №ТОВ-0175 від 26.11.2007р. на суму 1 330,02грн)+51,25грн.( згідно акту №ТОВ-0007 від 30.01.2008р. на суму 4330,96грн)+95,49грн.( згідно акту №ТОВ-0011 від 18.02.2008р. на суму 8940,38грн) + 44,37грн.( згідно акту №ТОВ-0008 від 04.02.2008р. на суму 4154,26грн)+ 56,36грн. (згідно акту №ТОВ-0010 від 15.02.2008р. на суму 5276,39грн).

Відповідно до вищенаведеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 266,01 грн. –3% річних та 2 224,61 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. понесених останнім витрат на оплату правової допомоги, то суд дійшов висновку, що зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не входять до складу судових витрат відповідно до ст.44 ГПК України (входять тільки витрати на адвокатські послуги) та не можуть бути відшкодовані як збитки, оскільки дані витрати не є обов'язковими, а тому підстави для їх відшкодування відсутні.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені, але такі, що підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача пілягають - 24 438,73 грн. основного боргу, 2 224,61 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 266,01 грн. –3% річних

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову-на відповідача; при відмові в позові-на  позивача; при частковому задоволенні позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 269,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 87,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями  у формі Товариства з обмеженою   відповідальністю «Русанівський м'ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 34732110, 02002, м. Київ, вул.. Сагайдака, 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лейланд Моторз Україна»(код ЄДРПОУ 32944569, юридична адреса: 07450, с. Плоське, Броварський р-н, Київська обл., вул.. Садова, 26, фактична адреса: 02222, м. Київ, вул.. Лаврухіна,7а, кВ. 37) суму заборгованості у розмірі –24 438 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 73 коп., 2 224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 61 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 01 коп –3% річних, а також  269(двісті шістдесят девять) грн.  29коп. - витрат по сплаті державного мита та 87 (вісімдесят сім) грн. 02 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України

4.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                                         С.Р.Станік

дата підписання рішення: 27.07.09