Постанова

від 26.12.2014 по справі 809/3940/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2014 р. Справа № 809/3940/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Руміша В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Магура" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банківських установах, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2014 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Магура" (далі - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 107 255, 13 гривень, здійснені позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення, що у відповідності до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20, статті 94 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Магура", що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Позивач в судове засідання не з'явився, його представником на адресу суду направлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 20.05.1994 року товариство з обмеженою відповідальністю "Магура" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області.

Станом на 18.12.2014 року у товариства з обмеженою відповідальністю "Магура" наявний податковий борг в розмірі 107 255, 13 гривень, який виник у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 39 394, 74 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 198, 01 гривень, нарахованої пені в розмірі 193, 05 гривень та податку на прибуток в розмірі 46 775, 33 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 694 гривні, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків, щодо якого подається позов до адміністративного суду про стягнення боргу за рахунок активів за №1147.2 від 18.12.2014 року.

Сума вказаного податкового боругу утворена на підставі несплати податкогового боргу стягнутого згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/1651/14 від 12.06.2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Магура" в дохід бюджету податкового боргу в сумі 107 732, 92 гривень з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ТОВ "Магура" та за рахунок готівки, що йому належить; несплаченого грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0003411500 від 18.09.2014 року, яким застосовано до відповідача штраф в розмірі 378, 01 гривень за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість та визначеної позивачем пені в розмірі 139, 21 гривень на суму грошового зобов'язання з цього платежу.

29.07.2014 року позивачем, з метою виявлення активів платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Магура", були направлені запити до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області від 24.07.2014 року та до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 29.07.2014 року.

Відповдіно довідки Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Калуш, Калуського, Галицького, Долинського, Рогатинського та Рожнятівського районів при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області від 06.08.2014 року за №2547 за відповідачем автотранспортні засоби не зареєстровані.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 07.08.2014 року за індексним номером 25298591 відомості у Державному реєстрі щодо речових прав ТОВ "Магура" на нерухоме майно відсутні.

12.09.2014 року податковим керуючим, на підстві рішення посадової особи позивача про опис майна відповідача у податкову заставу від 12.09.2014 року за №2837/10/09-05-25/842, актом опису майна за №2838/10/09-05-25/843 підтверджено відсутність на день складення цього акта майна, що може бути описане у податкову заставу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Відповідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно пункту 89.3 статті 89 даного Кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

У відповідності пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У відповідності до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 цього Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, норми статті 94 Податковго кодесу України визначають загальні підстви для застосування арешту як майна так і коштів платника податків, а підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, в свою чергу, регулює питання накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, причому у випадку відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Як наслідок, контролюючі органи уповноважені на звернення до суду позовними вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, наявність такого права передбачена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу та наявні в банківських установах відкриті рахунки, а саме: «Банк Національний кредит», МФО 320702, номера рахунків 26000023985001, 2600730223985, 2600800023985, 2600830123985, 260550239855001; І-ФР. Ф. ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Івано-Франківськ, МФО 336677, номера рахунків 26006052504043, 26008000731349, 26051052500768; ФАКБ «Національний кредит» в м. Долина, МФО 336796, номер рахунку 26004301620390.

Постановою Національного банку України за №22 від 21.01.2004 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі по тексту Інструкція), яка розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк) (пункт 1.1).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (пункт 1.3).

Главою 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Відповідно пункту 10.2 глави 10 Інструкції арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Згідно пункту 10.3 даної Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно пункту 10.4 Інструкції банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Згідно пункту 10.10 Інструкції у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

У відповідності до пункту 10.11 глави 10 Інструкції зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Оскільки, судом встановлено наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Магура" податкового боргу в розмірі 107 255, 13 гривень та відсутність майна для погашення податкового боргу, тому суд вважає обґрунтованими вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банківських установах, у межах суми податкового боргу в розмірі 107 255, 13 гривень.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Магура" (код ЄДРПОУ 20546333), що знаходяться на рахунках у банківських установах, у межах суми податкового боргу в розмірі 107 255 (сто сім тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 13 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 31.12.2014 року.