Вирок

від 25.11.2014 по справі 548/1934/14-к

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1934/14-к

Провадження №1-кп/548/182/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Хорол кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014170330000548 від 02 листопада 2014 року, відносно:

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вереміївка, Семенівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, не депутату, мешканця АДРЕСА_1 , -

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченного частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим слідством встановлено, що близько 11 години 02.11.2014 року ОСОБА_4 , на автомобілі «ВАЗ-2105» державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , належному ОСОБА_5 приїхав до поля належного СФГ «Заїченкове» (ЄДРПОУ 24831929), яке розташоване поблизу с. Єньки, Хорольського району, Полтавської області, що не охороняється, звідки з поверхні ґрунту у відро, з послідуючим пересипанням до восьми поліпропіленових лантухів та наступним висипанням у автомобільний причеп, намагався здійснити викрадення 200 кг. кукурудзи в качанах на загальну суму 250 гривень, (вартість 1 тони якої становить 1250 грн.), яка належить СФГ «Заїченкове» (ЄДРПОУ 24831929), для подальшого розпорядження викраденими на власний розсуд, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був застигнутий головою СФГ ОСОБА_6 .

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

23.11.2014 року до суду надійшла угода про примирення між підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 та представником потерпілої сторони ОСОБА_6 .

Згідно угоди про примирення між підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 та представником потерпілої сторони ОСОБА_6 від 23.11.2014 року сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести підсудний у вигляді штрафу 850 грн.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину, що йому інкриміновано, визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання. Крім того зазначив, що розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, в заяві до суду просив суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Угода про примирення між підозрюваним /обвинуваченим/ та потерпілим відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також сторонам кримінального провадження роз`яснені положення ст.ст. 394, 473, 474 КПК України, якими передбачено особливості апеляційного оскарження судових рішень на підставі угоди про примирення та загальний порядок розгляду судового провадження на підставі угод.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Крім цього судом з`ясовано, що міра покарання, узгоджена в угоді про примирення, відповідає санкції ч.1 статті 185 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК.

Керуючись статтями 370,374,475 Кримінально-процесуального кодексу України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 23.11.2014 року між підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 та представником потерпілої сторони ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися.

Речові докази у справі : 200 кг. кукурудзи в качанах, що знаходиться на зберіганні у СФГ «Заїченкове», згідно зберігальної розписки залишити власнику.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області, за виключення оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий: