Рішення

від 02.06.2009 по справі 5/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        02.06.2009 р.                                                                                Справа №5/69

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", 36034 м.Полтава, вул.Половки, 72  

до Петрівцівського споживчого товариства, 37673, Полтавська область, Миргородський район, с.Петрівці, вул.Першотравнева, 52  

про стягнення 7083,88 грн.

                                                                                          Суддя  Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача:  Вінніченко В.А., дов. від 06.04.2009р.

від відповідача:  не з"явився.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 2180,93 грн. боргу за отриманий товар, 272,77 грн. інфляційних витрат, 37,74 грн.  річних, 4592,44 грн. пені за неналежне виконання Договору поставки № 39/1 від 27.02.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні заявив про сплату відповідачем  основного боргу в розмірі 2180,93 грн. після порушення провадження у справі.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник  в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх  посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Таким чином, інститут представництва в господарському процесі не обмежує сторони в залученні до участі в справах інших представників.

Крім того, статтею 69 ГПК України передбачено, що  господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору  закінчується.  

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо,  і господарський суд    повідомляв    належним чином  відповідача  про час, дату  і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка  відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 27.02.2008р. між сторонами по справі укладено Договір поставки № 39/1, відповідно до умов якого позивач  поставив відповідачу товар на загальну суму 2380,93 грн., про що свідчать накладні ( в матеріалах справи).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов"язань, частково розрахувався за отриманий товар. Розмір заборгованості на момент подання позову становив 2180,93 грн.

Оскільки відповідачем було сплачено розмір  основної заборгованості, суд припиняє провадження в частині стягнення 2180,93 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, так як  в цій частині позову відсутній предмет спору.

Згідно п. 6.2 Договору позивачем за неналежне виконання зобов"язань нараховано пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу, що становить, за розрахунками позивача - 4592,44 грн. Пеня нарахована за період х 30.09.2008р. по 14.04.2009р. (196 днів).

          У відповідності з Законом України “Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” розмір пені  за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у період, за який сплачується пеня.

          Ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

          За власним розрахунком, здісненим судом, відповідно до вимог ст. 232 ГК України та ЗУ "Про відповідальність  за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, до стягнення підлягає - 260 грн. пені.

Отже, в частині  стягнення  4332,44 грн. пені суд відмовляє.

          Згідно зі ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Інфляційні витрати, за розрахунками позивача,  становлять 272,77  грн.  за  час прострочення  виконання грошового зобов”язання.  Три проценти річних з простроченої суми складає  37,74 грн.

          У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

     Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов"язанні  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

             Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

          Отже, суд дійшов  висновку, що відповідач дійсно  порушив  взяті на себе зобов"язання.  

Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.      

На підставі матеріалів справи та керуючись  32, 33, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст. 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Задовольнити позов частково.

          2. Припинити провадження в частині стягнення 2180,93 грн. основного боргу.

          3. Стягнути з Петрівцівського споживчого товариства, 37673, Полтавська область, Миргородський район, с.Петрівці, вул.Першотравнева, 52, п/р 26002100130015 в ПОФ АППБ "Аваль", МФО 331605, код ЄДРПОУ 04543861 на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", 36034 м.Полтава, вул.Половки, 72, п/р 26001282 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 13960606 -   260 грн. пені, 37,74 грн. річних, 272,77 грн. інфляційних витрат, 39,61 грн. державного мита та 45,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. Відмовити в частині стягнення 4332,44 грн. пені.

          Суддя                                                                                                    Гетя Н.Г.