Рішення

від 25.06.2009 по справі 4/132-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/132-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" червня 2009 р.                                                                          Справа № 4/132-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до    ПП "Широкий Шлях", м. Вишневе

про стягнення 29 305,42 грн.

Представники сторін:    

позивач –Кошовець М.М. –предст., дов. № 623 від 06.01.2009р.

відповідач –не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (надалі-позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Широкий Шлях" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 29 305,42 грн., яка складається з основного боргу в сумі 16 179, 67 грн., 587,76 грн. пені, 376, 82 грн. інфляції та 73, 57 грн. –3% річних, 12 087, 60 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 071213-27/ФЛ-Ю-А.

Ухвалою господарського суду від 30.04.2009р. розгляд справи було призначено на 02.06.2009р.

02.06.2009р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 25.06.2009р.

Відповідач в засідання суду вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового засідання  був повідомлений належним чином, не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 30.04.2009р., а тому справа у відповідності до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  

ВСТАНОВИВ:

13.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та Приватним підприємством "Широкий Шлях" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 071213-27/27/ФЛ-Ю-А, згідно умов якого лізингодавець надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодуржувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору якого наведена в специфікації для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у лізинг майно (автомобіль), що підтверджується актом прийому-передачі майна, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 3.1 договору було передбачено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів.

Як зазначено в статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором.

Проте, всупереч прийнятих обов'язків, відповідач зобов'язання за договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 16179,67 грн. за період  листопада 2008р. по лютий 2009р.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.. 806 Цивільного кодексу України За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Доказів, які б свідчили про повний розрахунок за договором фінансового лізингу відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 16179,67 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 11.2.1 Договору  просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості та яка за його розрахунком складає 587,76 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок позивача пені є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем за порушення грошового зобов'язання нараховано 376,82 грн. інфляційних та 73,57 грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції в розмірі 376,82 грн. та 73,57 грн.  3% річних, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п. 8.2.1 договору, боржник зобов'язаний щоквартально письмово інформувати кредитора про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення кредитору звіту у формі встановлені сторонами.

Проте, протягом строку дії договору  звіт в установленій формі боржник не надавав.

Відповідно до п. 11.2.3. Договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника Майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження Майна згідно пункту 8.2.1. Договору, порушення умов пункту 14.7. Договору Боржник сплачує Кредитору штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення відповідного Договору за кожен випадок такого порушення.

Оскільки звіти не подавались на протязі 4 кварталів, штраф за неподання звітності складає 3453,60 грн.

Також, відповідно до п. 7.1 Договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Згідно даного пункту був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 280001-010-1242/07 від 26.12.2007р., який закінчився 27.12.2008р. та не був продовжений до теперішнього часу. Лізингоодержувач зобов'язаний належним чином, своєчасно та в повному обсязі сплачувати відповідні страхові внески.

Згідно п. 11.2.5 Договору фінансового лізингу, за порушення положень про страхування передбачений штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від загальної вартості Майна на момент укладення Договору фінансового лізингу за кожен випадок такого порушення.

За розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню 8 634 грн. штрафу (п.11.2.5).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, позовних вимог не спростував, доказів повної оплати лізингових платежів, а також доказів подання позивачу щоквартальних звітів та доказів того, що об'єкт лізингу на сьогоднішній день застрахований, суду не надав.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу, пені, збитків від інфляції, 3% річних та штрафу в сумі 29 305, 42 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Приватного підприємства "Широкий Шлях" (08132, Київська обл.., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 33491720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) 16 179 (шістнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 67 коп. основного боргу, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн.. 76 коп. пені, 73 (сімдесят три) грн. 57 коп. -3% річних, 376 (триста сімдесят шість) грн.. 82 коп. інфляційних втрат, 12 087 (дванадцять тисяч вісімдесят сім) грн.. 60 коп. штрафу, 293 (двісті дев'яносто три) грн. 06 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                               Щоткін О.В.

Дата підписання рішення: 06.07.2009р.