Рішення

від 13.07.2009 по справі 50/59-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

50/59-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2009 р.                                                            Справа № 50/59-09

вх. № 3535/2-50

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  позивача - Литвин В.Я., дов. від 28.04.2009 р.

відповідача - Чуб Л.М.,дов. № 102 від 15.06.2009 р.

розглянувши справу за позовом ВАТ "Фонд екологічних заходів", м. Харків  

до  Печенізька райрада, м. Печеніги  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати за ним право власності на 16 будинків для відпочинку, розташованих в територіальних межах (за межами населеного пункту) Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області.

В судове засідання 13.05.2009 р. позивач не з"явився, витребуваних документів не представив.

В дане судове засідання  відповідач також не з"явився, відзиву на позовну заяву з документами в його обґрунтування не надав.

Враховуючи нез"явлення представників сторін та необхідність надання ними  витребуваних  документів,  суд відклав розгляд справи на 17.06.2009 р.

В судове засідання 17.06.2009 р. відповідач надав витребувані документи, однак не в повному обсязі.

Представник позивача в дане судове засідання з"явився, однак витребуваних документів не надав.

За клопотанням представників сторін в судовому засіданні 17.06.2009 р.  строк розгляду справи був продовжений на 2 місяця до 06.09.2009 р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані документи, враховуючи необхідність  надання витребуваних  документів,  суд відклав розгляд справи на 13.07.2009 р.

В судове засідання 13.07.2009 р. позивач  надав уточнення до позовних вимог, в яких просить суд визнати за позивачем  право власності на будинки для відпочинку №№ 1-16, які розташовані  по Печенізько-Мартовому шосе в Печенізькому районі Харківської області.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за  можливе  прийняти заяву.

В  судове засідання 13.07.2009 р. відповідач надав  відзив  на позовну заяву (вх. № 7662), в якому  зазначив підстави будівництва позивачем будинків для відпочинку та вказав, що  питання щодо  вирішення спору покладає на розсуд суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані документи, суд встановив наступне.

18.10.2003 р. між позивачем та Печенізькою державною адміністрацією  на підставі розпорядження голови Печенізької райдержадміністрації від 15.09.2003р. №311, був укладений договір оренди земельної ділянки (реєстраційний номер 1037 від 18.10.2003р.), відповідно до якого позивач отримав в платне володіння і користування строком на 50 (п'ятдесят) років земельну ділянку загальною площею 3,95 га із земель лісового фонду та земель запасу, розташовану в територіальних межах (за межами населеного пункту ) Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області.

27.10.2006 р. розпорядженням голови Печенізької райдержадміністрації від №248 позивачу  був наданий дозвіл на будівництво будинків відпочинку з розміщенням на орендованій земельній ділянці, згідно плану забудови.

Позивачем на вказаній земельній ділянці  площею 3,95 га побудовано 5 будинків  для відпочинку.  

Крім того, 18.10.2003 р. на підставі розпорядження голови Печенізької райдержадміністрації від 15.09.2003 р. №311  між позивачем та  Печенізькою райдержадміністрацією укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно умов якого позивачу передано в платне володіння та користування земельну ділянку площею 11 га  із земель лісового фонду та земель запасу, розташовану в  територіальних межах (за межами населеного пункту)  Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області  з метою несільськогосподарського використання для рекреаційного призначення на 50 років.

Позивачем  на  вказаній  земельній  ділянці  площею 11,0 га побудовано 11 будинків  для відпочинку.

Згідно технічних висновків  про стан будівельних конструкцій  та можливості подальшої експлуатації будинків для відпочинку, основні несучі конструкції та перекриття знаходяться у задовільному стані, відповідають санітарним та протипожежним нормам та ці будинки для відпочинку можуть використовуватися за призначенням.

07.07.2009 р. КП "Печенізьке бюро технічної інвентаризації"  виготовлено технічні паспорта на  спірні  будинки для відпочинку  №№ 1-16.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права власності у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не витікає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.  Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ст.320 ЦК України,  власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання  його права власності,

Відповідно до ст.33 Господарського процесуально кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно   до   п.   10   Переліку   право   встановлювальних  документів,   на   підставі   яких зводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток № 1) Тимчасового положення  про  порядок  реєстрації прав  власності  на нерухоме  майно,  затвердженого  наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, до таких документів відносяться рішення судів визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги  є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи,  тому підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. п.2 ст. 331, ст.ст. 319, 320, 331, 332, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Позов задовольнити.

Визнати за  відкритим акціонерним товариством "Фонд екологічних заходів" (код 30428834, м.Харків, вул.Червоножовтнева, б.6)  право власності на будинки для відпочинку №№ 1-16, які розташовані  по Печенізько-Мартовому шосе в Печенізькому районі Харківської області.

Суддя