Рішення

від 20.07.2009 по справі 28/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/92

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.07.09 р.                                                                                                       Справа № 28/92                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  Курило Г.Є.

присекретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.    

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю   “Меткон-Юг”, м. Маріуполь

Про стягнення 111226 грн. 36 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Левтринська І.В.

Від відповідача: не з'явився  

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Меткон-Юг”, м. Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 94852грн.00коп., пені в сумі 16374 грн. 36коп.

       В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №26/11 від 26.11.2008р., рахунок-фактуру №ЭД-0000130 від 26.11.2008р., листи позивача №287/9 від 02.12.2008р., №12/12-1 від 12.12.2008р., лист відповідача б/н та дати, платіжне доручення № 579 від 01.12.2008р.

        В позовній заяві позивач також просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача, в межах заявлених вимог.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 06.05.2009р. порушив провадження у справі № 28/92 та призначив її розгляд на 25.05.2009р.

        Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшло уточнення до позовної заяви б/н від 01.06.2009р., відповідно з яким  Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ, наполягає на задоволенні позовних вимог з посиланням на нормативно-правові акти, а саме ст.ст. 526, 530, 662,612,693,615 Цивільного кодексу України, ст. 220, п.5 ст.224 Господарського кодексу України.  Суд приймає до уваги вказані уточнення до позовної заяви та розглядає справу по суті.

Відповідач в судові засіданні не з'явився, але  до господарського суду 22.06.2009р. надійшов відзив № 626 від 20.06.2009р., відповідно до якого відповідач позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м.Київ, не визнає, оскільки, договір № 26/11 від 26.11.2008р., яким обґрунтовує свої позовні вимоги позивач, між сторонами  не укладався, що підтверджується фактом відсутності оригіналу цього договору з відповідними підписами повноважних осіб сторін та їх печатками.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2009 р. заступником голови господарського суду Донецької області розгляд справи був продовжений до 06.08.2009 р.

В процесі розгляду справи сторонами  надавались письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких останній наполягає на своїй правові позиції.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20 та 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

         За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Меткон – ЮГ”, м. Маріуполь  було укладено договір купівлі-продажу №26/11 від 26.11.2008р. (договір). Згідно умов якого відповідач (продавець) зобов'язується відпустити, а позивач (покупець) прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі продукцію, сортамент, кількість та ціна, яких вказані в рахунках (специфікаціях) (п. 1.1 договору).

         Ціна на продукцію є договірною ціною між продавцем та покупцем, з урахуванням ПДВ, і вказується в рахунку  (п. 3.1 договору). Загальна сума договору визначена на підставі рахунків (специфікацій), доданих до договору (п. 3.2 договору).

        Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009р. (п. 10.1 договору).

        Відповідно до рахунку-фактури №ЭД-0000130 від 26.11.2008р. позивач,  Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ, здійснив передоплату відповідачу,  Товариству з обмеженою відповідальністю „Меткон – ЮГ”, м. Маріуполь в сумі 94852 грн.00коп., що підтверджується  платіжним дорученням №579 від 01.12.2008р. В призначенні платежу зазначено „оплата за металопрокат согласно счета № 130 от 26.11.2008г.”

        Продавець відпускає покупцю продукцію протягом 12 календарних днів з моменту перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1 договору). Оплата всіє вартості продукції вказаної в рахунку, здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати (п. 6.2 договору).

       Позивач зазначив, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № 26/11 від 26.11.2008р.  товар повинен бути поставлений до 12.12.2008р.   Але за твердженням позивача, відповідач  товар  позивачу не поставив.              

       Позивач направив відповідачу лист № 287/9 від 02.12.2008р. за допомогою факсимільного  зв'язку з вимогою повернути кошти в сумі 94852грн.00коп. за невідвантажений металопрокат відповідно до рахунку  № ЭД-0000130 від 26.11.2008р.  У відповідь на зазначений лист відповідач направив позивачу за допомогою факсимільного  зв'язку відповідь без номеру та дати, в якій зазначив, що сума коштів в розмірі 94852 грн.00коп. буде перерахована на рахунок позивача не пізніше 09.12.2008р.

         Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ, зазначило, що 12.12.2008р. направило факсимільним зв'язком Товариству з обмеженою відповідальністю „Меткон – ЮГ”, м. Маріуполь  лист № 12/12-1 від 12.12.2008р. з вимогою повернути кошти в розмірі 94852 грн.00коп., але доказів направлення цього листа відповідачу суду не надано, таким чином суд не приймає цей лист в якості належного доказу по справі.  

         Оскільки грошові кошти в розмірі  94852 грн.00коп. не були повернути позивачу, останній звернувся до господарського суду Донецької області з відповідною позовною заявою.   

Дослідивши матеріали справи, суд вважає посилання позивача безпідставними, а заперечення відповідача обґрунтованими з огляду на наступне:

          Згідно з частиною другою ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

         Відповідно до частин першої та другої ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

 В судовому засіданні 10.06.2009р. та 24.06.2009р. (згідно протоколів судового засідання від 10.06.2009р. та 24.06.2009р.) позивач підтвердив, що оригінал договору №26/11 від 26.11.2008р. у нього відсутній та договір підписувався шляхом обміну факсимільних копій.

 Згідно до п. 10.4 договору № 26/11 від 26.11.2008р. факсимільна копія договору, підписана обома сторонами, є дійсною при наступному підтвердженні їх оригіналами.         

Враховуючі те, що обміну між сторонами оригінальними примірниками договору –не відбулось, немає підстав вважати те, що відбулось і укладення договору № 26/11 від 26.11.2008р.

Таким чином, судом встановлено, що договір № 26/11 від 26.11.2008р. між Товариством  з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю   “Меткон-Юг”, м.Маріуполь є неукладеним, тобто таким, що взагалі не відбувся, а отже, він не може породжувати господарські зобов'язання.               

Розглянувши надані сторонами документи, суд дійшов  висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують наявність боргу за відповідачем в зв'язку з невиконанням умов договору  № 26/11 від 26.11.2008р., з огляду на наступне:

          В листах позивача №287/9 від 02.12.2008р., № 12/12-1 від 12.12.2008р., листі відповідача б/н та дати, який наявний в матеріалах справи,  рахунку-фактурі № ЭД-0000130 від 26.11.2008р.,   платіжному дорученні №579 від 01.12.2008р. відсутні посилання на договір № 26/11 від 26.11.2008р.  Відповідачем суду надана податкова накладна, в якій також відсутнє посилання на вищезазначений договір.  

         Таким чином, дослідивши матеріали справи суд встановив, що договір №26/11 від 26.11.2008р. не є підставою попередньої оплати  продукції на загальну суму 94852 грн. 00 коп., а додана до матеріалів справи факсимільна копія договору №26/11 від 26.11.2008р., не має доказової сили з вищезазначених причин, а відтак, умови договору №26/11 від 26.11.2008р., який є підставою позову, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін.

         В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких клопотань позивача про зміну підстави позову.

Таким чином, між сторонами укладено усний правочин щодо поставки відповідного товару на адресу позивача.

         Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення  вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

  Отже, позивач повинен був направити відповідачу вимогу про поставку товару, оскільки  сторонами не був визначений конкретний строк поставки  товару.

Надана позивачем телеграма  від 07.07.2009р., яка долучена до матеріалів справи, не приймається судом до уваги в якості доказу, оскільки даний документ не засвідчений належним чином, відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та п.5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163-2003р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003р № 55. Крім цього, як встановлено судом, телеграма направлена до відповідача після подачі позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ до господарського суду Донецької області.

          Таким чином, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують встановлення сторонами строку поставки товару.

 Лист позивача № 287/9  від 02.12.2008 р. про повернення коштів в сумі   94852грн. 00 коп., що був направлений факсимільним зв'язком, не може бути прийнятий судом у якості доказу встановлення строку поставки товару, в зв'язку з тим, що позивач просив повернути  грошові кошти.  

        Що стосується відповіді відповідача б/н та дати на лист № 287/9 від 02.12.2008р. суд зазначає наступне:

         Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення  лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

          Суд ухвалами від 06.05.2009р.,  25.05.2009р. 10.06.2009р.  зобов'язував позивача надати оригінали всіх доданих до позовної заяви документів. Позивач підтвердив в судовому засіданні 24.06.2009 р., що лист  відповідача  б/н та дати на лист № 287/9 від 02.12.2008р. позивач отримав за допомогою факсимільного зв'язку, тобто оригінал цього листа надати до суду не має можливості. В цьому листі відсутні дата та номер, крім того, із цього листа неможливо встановити коли він був отриманий позивачем. На підставі зазначеного, суд не приймає цей документ  в якості належного доказу по справі, в розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного,  господарський суд дійшов до висновку, що у  задоволені позовних вимог Товариства  з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ  щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю   “Меткон-Юг”, м. Маріуполь  суми боргу в розмірі 94852 грн.00коп.  слід відмовити.

Враховуючи підстави відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з  відповідача пені в розмірі 16374 грн. 36 коп.

           В позовній заяві позивач  просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача, в межах заявлених вимогах.

 Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

        Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

Крім того, оскільки  позовні вимоги по цій справі пов'язані зі стягненням  коштів,  відсутній зв'язок між заходом до забезпечення позову  шляхом накладення арешту на майно і предметом позовної вимоги.  Доказів наявності у відповідача майна суду не надані.

       Таким чином,  суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення  позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 47, 49, 66, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                   ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меткон – ЮГ”, м.Маріуполь, відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “УкрМеталБуд” (04060, м.Київ, вул.Щусєва, буд.28, ЄДРПОУ 34494062, р/р№26005027883171 в Київська М.Ф. АКБ “Укрсоцбанк” у м. Києві, МФО 322012)  з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 00 грн. 01 коп.

Видати довідку.    

В судовому засіданні 20.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя