Рішення

від 22.07.2009 по справі 53/130-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/130-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2009 р.                                      Справа № 53/130-09  вх. № 3615/1-53

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Травинська К.О., за довіреністю б/н  від 12.12.2008р.;  відповідача - не з"явився; розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іма-Профіт", м. Харків про стягнення 2818,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору поставки № 779 від 24.11.2008 року в сумі 2818,14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 02.07.2009р., надав до суду зміни і доповнення до позовної заяви в яких зменшив суму позову до 515,59 грн. у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу, підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін. Розгляд справи був відкладений на 22.07.2009р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 02.07.2009р. строк вирішення спору був продовжений до 07.08.2009р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 14.07.2009р., у зв"язку з відпусткою судді Прохорова С.А., справу 53/130-08 було передано для подальшого розгляду судді Тихому П.В.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, з урахуванням уточнень від 02.07.2009р.

Представник відповідача в призначене на 22.07.2009р. судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але 21.07.2009р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи,  у зв"язку з находженням керівника підприємства відповідача у тарифній відпустці.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечує, посилаючись на те, що розгляд справи йдеться вже тривалий час та те що вказане клопотання спрямоване на зволікання часу.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 24.11.2008р. був укладений договір поставки, згідно умов якого позивач зобов"язався поставити та передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов"язався прийняти та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п.5.2. договору, відповідач зобов"язався оплатити вартість отриманого товару не пізніше 21 календарного дня, відповідно до п.4.1. цього догвору.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, поставив відповідачу товар.

Відповідач отримав товар, але його вартість сплатив лише частково, а саме у сумі 470,92грн., та частково повернув товар на суму 21,40грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В процесі судового розгляду справи відповідачем була сплачена сума основного боргу в сумі 2441,46грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 297,79 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 37,39грн. та інфляційні у сумі 180,41 грн.,  підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іма-Профіт" (код 24677747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" (код 24338100) 3% річних у розмірі 37,39грн., інфляційні витрати в розмірі 180,41грн., пеню в сумі 297,79грн., державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписаний 24.07.2009року