Ухвала

від 19.12.2014 по справі 323/73/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/4148/14 Головуючий у 1 інстанції: Плечищева О.В.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» про визнання договору оренди землі недійсним, зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі дійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ«Запорізькі лани» про визнання договору оренди землі недійсним.

Позивачка зазначала, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, розміром 7,69 га, кадастровий № 2323987900:02:002:0114.

В 2006 році між нею та ТОВ "Запорізькі лани", в особі директора Новікової К.С. укладено договір оренди строком на 7 років. При цьому дата та номер на договорі не зазначені, але земельна ділянка передана за актом прийому-передачі від 2006 року, який є невід'ємним додатком до договору відповідно до п. 43 його прикінцевих положень. Договір був зареєстрований в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів 01.10.2006 року за № 0416 та діє до 01жовтня 2013 року. В 2013 році з відділу Держкомзему Оріхівського району вона отримала копію іншого договору від 01 жовтня 2006 начебто підписаного між нею та ТОВ "Запорізькі лани", який зареєстрований 18.05.2010 в Оріхівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі землі вчинено запис № 041027500114, та який діє до 2017 року. Договір у вказаній редакції вона ніколи не підписувала, він був підписаний іншою особою без її волевиявлення та дозволу. Дивує той факт, що у договорі, який є у неї на руках і який вона підписувала, та у спірному договорі, який начебто підписаний від її імені, є одна й та сама відмітка про реєстрацію від 01.10.2006 за № 0416. Невідомо як два різних договори можуть бути зареєстровані під однією датою. Вважає, що її підпис був якимось чином підроблений за допомогою договору, який вона підписувала або паспорту, де є зразок її підпису. Крім того, в акті про визначення меж земельної ділянки у спірному договорі від 01жовтня 2006 року, який є невід'ємним додатком до договору взагалі стоїть не її підпис.

Вважає, оскільки вона не підписувала зазначений договір оренди землі від 01 жовтня 2006 року, акт визначення меж земельної ділянки, який є невід'ємним додатком до договору, він є недійсним.

Посилаючись на ці обставини, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, розміром 7, 69 га, розташованої на території Щасливської сільської ради Оріхівського району від 01.10.2006 року укладений між нею та ТОВ "Запорізькі лани", в особі директора Новікової К.С., зареєстрований 18 травня 2010 року в Оріхівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі землі вчинено запис № 041027500114.

Не погоджуючись з позовом, ТОВ «Запорізькі лани» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі дійсним, в якому просять визнати договір оренди землі від 01 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Запорізькі лани", зареєстрований в Оріхівському відділі земельних ресурсів від 18 травня 2010 року дійсним та чинним на строк 7 років з моменту державної реєстрації, так як він був підписаний ОСОБА_2, вона одержувала орендну плату за цим договором, позивачем виконувалися всі умови договору.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 липня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 01 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізькі лани", строком на 7 років, зареєстрований в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів державного підприємства "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 травня 2010 року за № 041027500114.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Запорізькі лани» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті зустрічних позовних вимог.

Апелянт ТОВ «Запорізькі лани», належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, у судове засідання апеляційного суду не з'явився. Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у їх відсутності.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як установлено судом, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 7,69 га, кадастровий № 2323987900:02:002:0114, що розташована на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (а.с. 19).

У 2006 році між ОСОБА_2 та ТОВ "Запорізькі лани" був укладений договір оренди строком на 7 років. При цьому дата та номер на договорі не зазначені, але земельна ділянка передана актом прийому-передачі від 2006 року, який є невід'ємним додатком до договору відповідно до п. 43 його прикінцевих положень. Договір був зареєстрований в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів 01 жовтня 2006 року за № 0416 та діє до 01 жовтня 2013 року, Оригінал цього договору, що видається орендодавцю, знаходиться у позивачки (а.с. 7-11).

Між тим, у 2013 році позивачці стало відомо, що у відділі Держкомзему Оріхівського району знаходиться інший договір від 01 жовтня 2006 р. між нею та ТОВ "Запорізькі лани", який підписаний від імені ОСОБА_2 та має таку ж саму відмітку про реєстрацію в Оріхівському районному відділі земельних ресурсів 01 жовтня 2006 року за № 0416. Зазначений договір зареєстрований 18 травня 2010 року в Оріхівському районному відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі землі вчинено запис № 041027500114, та який діє до 2017 року. До цього договору доданий акт приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 01 жовтня 2006 року (а.с. 12-14, 15-16).

Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області №183 від 16 червня 2014 р. підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі від 01 жовтня 2006р. на останньому аркуші в графі «підпис сторін», виконаний струменево-крапельним способом із застосуванням кольорової копіювальної розмножувальної техніки. Короткий рукописний запис у графі «Орендодавець» в акті визначення меж земельної ділянки від 01 жовтня 2006р. виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с. 114-117).

Доводи апелянта про те, що суд неправильно оцінив вищевказаний висновок є необґрунтованими.

Відповідно до правил ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на те, що позивачка не підписувала зазначений договір оренди землі, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що вона не мала внутрішньої волі і не виявляла вільного волевиявлення на укладення такого договору, що суперечить ст. 627 ЦК України. Тобто, зазначений договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам вищевказаних норм матеріального права, зокрема, ч. 3 ст. 203 ЦК України, що згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Доводи апелянта про прийняття позивачкою орендної плати, не спростовують висновків рішення суду. Дані доводи суперечать роз'ясненням абзацу 4 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»про те, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наданим сторонами доказам у їх сукупності, виконав всі вимоги цивільного судочинства, встановив правовідносини, що виникли між сторонами, та закон, що їх регулює, і дійшов правильного висновку про задоволення позову та у відмові у задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди землі дійсним.

Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі лани» відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 10 липня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: