Рішення

від 14.07.2009 по справі 55/141-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/141-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2009 р.                                                            Справа № 55/141-09

вх. № 3762/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  Матерновської Г.М.

відповідача-  Рябініної М.М.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Моноліт", м. Харків         

до   Фермерського господарство "Кегичівське", смт. Кулиничі  

про стягнення 199931,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю підприємства "Моноліт", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Фермерського господарство "Кегичівське", смт. Кулиничі, 127254 грн. заборгованості, 10711,72 грн. 3% річних, 61965,48 грн. інфляційних витрат та судових витрат,  мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 14 від 12.12.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати робіт.  А також просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на поточний рахунок відповідача в сумі заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 червня 2009 р.

03 червня 2009 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких виклав обгрунтування  заявленого клопотання про забезпечення позову, а також надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

09 червня 2009 р. відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання додаткових документів.

Судом було задоволено вказане клопотання.

09 червня 2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 23 червня 2009 р.

23 червня 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що ціна, яка є істотною умовою до договору сторонами узгоджена не була та  додаток до договору укладений не був, у зв"язку з чим вважає вказаний договір № 14 від 12.12.05 р. неукладеним та відповідно не було встановлено строку виконання обв"язку відповідача по оплаті.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 червня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 13 липня 2009 р.

13 липня 2009 р.  позивач надав до суду докази здійснення відповідачем часткових проплат, які долучені судом до матеріалів справи.

13 липня 2009 р. позивач надав до суду пояснення стосовно відзиву відповідача на позовну заяву, в яких зазначив, що ним було неодноразово направлено на адресу відповідача претензії (від 30.11.06 р. та 31.05.07 р.) з вимогою про оплату та про отримання вказаних листів свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких додані до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13 липня 2009 р. було оголошено перерву до 14 липня 2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала  з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

12 грудня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємства "Моноліт", м. Харків (далі позивач) та  Фермерським господарством "Кегичівське", смт. Кулиничі (далі відповідач)  було укладено договір підряду № 14, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався виконати комплекс робіт з будівництва "Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція для заправки транспорту стиснутим природним газом по вул. Шкільній, 21 в смт. Куліничи Харківського району Харківської області", а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість та витрати на виконання робіт за договором визначаються кошторисною документацією та розрахунками договірної ціни, які є його невід"ємною частиною. Пунктом 3.2 договору передбюачена загальна вартість робіт, яка складає 789084 грн.. Пунктом 3.5 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом передплати згідно графіку фінансування для придбання матеріалів та комплектуючих, необхідних для виконання робіт. Подальші розрахунки за виконані та прийняті роботи здійснюються щомісячно напротязі 5-ти банківських днів після прийому робіт та підписання актів КБ-2 та КБ-3. Пунктом 4.1 договору передбачено, що здача- прийом виконаних робіт здійснюється по фактично здійсненим обсягам робіт до 25-го числа поточного місяця. Пунктом  10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2006 р.

На виконання умов вказаного договору позивач з січня 2006 р. по травень 2006 р. виконав комплекс робіт з будівництва об"єкту, визначеного договором, на загальну суму  307 254  грн.,  що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1, 2 за лютий 2006 р., № 3, 4 за березень 2006 р., № 5, 6 за ківтень 2006 р., № 7, 8, 9 за травень 2006 р.., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

У вказаних актах зазначений договір № 14 від 12.12.05 р., що свідчить про те, що роботи здійснювались саме на виконання цього договору.

Вартість робіт також підтверджуються довідками про вартість  виконаних робіт за лютий 2006 р., за березень 2006 р., а також відомостями ресурсів та розрахунками договірної ціни.

Відповідачем було частково оплачено вказані роботи на загальну суму 180000 грн., що підтверджується витягами банку від 29.12.05 р., від 22.05.06 р., від 29.03.06 р., від 07.04.06 р., від 17.05.06 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено:"оплата за комплекс робіт по будівлі згідно договора № 14 від 12.12.05 р.".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією (від 30.11.06 р. та від 31.05.07 р.) з вимогою погасити заборгованість у сумі 127254 грн. та нараховані штрафні санкції. Як доказ відправлення вказаних листів позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії поштових чеків  та описів з відміткою про відправку.

Проте, відповідач на вимогу не відреагував , грошові кошти за виконані роботи не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 127254 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що відповідно до договору сторонами не було узгоджено ціну договору та не було встановлено строку виконання обв"язку відповідача по оплаті, а також ним не було отримано вимоги про оплату робіт, суд вважає необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки пунктом 3.2 договору № 14 від 12.12.05 р. передбачено, що загальна вартість робіт  складає 789084 грн., договірна ціна є динамічною, а також позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії претензій (від 30.11.06 р. та від 31.05.07 р.) з вимогою оплатити заборгованість та докази їх направлення відповідачеві(оригінали вказаних документів були оглянуті судом у судовому засіданні), виконані роботи було прийнято з боку відповідача та здійснено відповідачем часткові розрахунки.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що позивач виконав свої зобов"язання та здійснив передбачений договором комплекс робіт, що підтверджується належниим доказами, проте докази здійснення відповідачем повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні,  суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі – 127254  грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10711,72 грн. 3% річних та  61965,48 грн. інфляційних витрат.

Судом з"ясовано, що сторони у договорі встановили кінцевий строк оплати-  щомісячно напротязі 5-ти банківських днів після прийому робіт та підписання актів КБ-2 та КБ-3, проте  у вищезазначених актах виконаних робіт відсутні дати їх підписання, у зв"язку з чим   суд в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України приймає до уваги претензію позивача від 30.11.06 р., яка відповідно до поштового чеку була направлена відповідачеві 09.12.06 р., тому гранічним строком оплати за вказаними актами вважає 16.12.06 р.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних  та інфляційних витрат допустив помилки.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково у сумі 61845,45 грн. інфляційних  та  8409,22 грн. 3% річних, в решті заявлених вимог  у сумі 2302,5 грн. 3% річних та 120,03 грн. інфляційних слід відмовити, як зайво нарахованих.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на поточний рахунок відповідача,  суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття  таких заходів може утруднити   чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст.124,129 Конституції України,ст.ст.  526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625,  ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Фермерського господарство "Кегичівське", смт. Кулиничі  (62404, Харківська обл., смт. Кулиничі, вул. Шкільна, 21, код ЄДРПОУ 30142235, р/р № 26000000120959 у ВАТ "Укрексимбанк", МФО 351618) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Моноліт", м. Харків (м. Харків, вуд. Ньютона, буд. 130, кв. 12; факт. адреса: 61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, код 31060908, р/р № 26005035924100 у АКІБ "Укрсіббанку", МФО 351005) 127254 грн. заборгованості, 61845,45 грн. інфляційних витрат, 8409,22 грн. 3% річних,  197,50  грн. державного мита та 116,57 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення  2302,5 грн. 3% річних та 120,03 грн. інфляційних витрат  відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.

Повний текст Рішення підписано 15 липня 2009 року.