Рішення

від 16.07.2009 по справі 2/119/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/119/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "16" липня 2009 р.                                                 Справа №  2/119/09

Суд в складі:

Судді Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Ковиньовій О.Ю., розглянувши справу за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр-Агро”, 03022, м. Київ, вул.. Васильківська, 31/17, код ЄДРПОУ 34397543

до відповідача Фермерського господарства “Доход”, 55500, Миколаївська область, Єланецький район, с. Велідарівка, код ЄДРПОУ 32229951

про стягнення заборгованості у сумі 137 579,71 грн.,

за участю представників:

від позивача: Кривобок В.В., дов. №30/11/07-1 від 30.11.07р.

від відповідача: голова фермерського господарства Головатюк І.Я.

          Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №438-08/з від 14.05.08р. в сумі 137 579,71 грн.

          В судовому засіданні представником позивача заявлено письмове клопотання про уточнення позовних вимог з урахуванням перерахунку. Позивач просить стягнути з відповідача 136 738,75 грн., з яких: 73351,26 грн. –основний борг, 8714,13 грн. –пеня, 10584,59 грн. інфляційні, 3 667,56 грн. –штраф, 1929,95 грн. –3% річних, 38 491,26 грн. –до оцінка ціни товару за зростанням курсу долара США.

          Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 73351,26 грн. –основний борг, та просить про розстрочку платежу щодо перерахування зазначеної суми коштів терміном на 6 місяців. Невиконання належним чином умов Договору відповідач пояснює негативним впливом світової фінансової кризи (припинення кредитування агропромислового сектору, відсутність державної підтримки сільгосптоваровиробників, відсутність державного контролю щодо цін на сільгосппродукцію), тому вважає, що позивач не повинен застосовувати  штрафні санкції в даному випадку (докладно у відзиві).    

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін, господарський суд –

встановив:

14.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Приватцентр-Агро” (надалі - Позивач) та  Фермерським господарством “Доход”  (надалі - Відповідач) укладений договір поставки продукції для сільгоспвиробництва  №438-08/з   (далі –Договір), за яким позивач зобов`ячався передати (поставити) у зумовлений строк відповідачеві продукцію для сільспвиробництва  (надалі –Товар), а відповідач зобов`язувався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач своє зобов`язання за договором виконав належним чином поставивши відповідачеві товар на суму 73351,26 грн., що підтверджується видатковими накладними: №МИ-0000107 від 14.05.2008р. на суму 3 799,62 грн., №МИ-0000160 від 10.06.2008р. на суму 1598,34 грн., №МИ-0000205 від 11.07.2008р. на суму 66362,40 грн., №МИ-0000254 від 24.10.2008р. на суму 1590,90 грн., довіреностями на отримання товаро-матеріальних цінностей (арк.. справи 12-19).

Згідно п. п. 4.1- 4.3 Договору строк оплати та ціна товару вказується в специфікації з урахуванням змін за офіційним курсом іноземної валюти на день фактичної оплати покупцем вартості товару.

Відповідач своє зобов`язання по оплаті не виконав, вартість отриманого товару у зазначений у специфікаціях строк не оплатив, заборгованість складає 73351,26 грн.

Позивачем 05.11.2008р. за вих.. №535 направлено на адресу відповідача претензію про добровільну сплату заборгованості в сумі 73351,26 грн.  в строк п`ять банківських днів.

Відповідач відповіді на претензію позивачеві не надав, заборгованість не погасив.

          Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526  Цивільного кодексу  України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач правомірно просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення  в сумі 10584,58 грн., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 1929,95 грн. (розрахунок доданий до клопотання про уточнення позовних вимог).

          Відповідно до п. 8.3.2 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань відповідач має нести відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% та пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.  На підставі зазначеного пункту Договору позивач просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 5% від суми боргу, що складає 3667,56 грн. та пеню в розмірі 8714,13 грн.

          На підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 10% від нарахованої, що складає 871,41 грн.

          Посилаючись на п. 4.1 Договору позивач правомірно просить стягнути з відповідача до оцінку ціни товару за зростанням курсу долара США 38491,26 грн. (офіційний курс долара США до гривні за даними НБУ станом на 21.04.09р. становить 7.7 (на день укладення договору –5,05).

          Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи становить 128896,03 грн. (73351,26 грн. –основний борг + 871,41 грн. –пеня + 10584,59 грн. –різниця суми боргу за індексом  інфляції + 3667,56 грн. –штраф + 1929,95 грн. –3% річних + 38491,26 грн. –до оцінка ціна товару за курсом долара США).

          Доводи відповідача стосовно неправомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій суд не бере до уваги, оскільки всі застосовані позивачем штрафні санкції за неналежне виконання грошового зобов`язання передбачені чинним законодавством та Договором. Посилання відповідача на форс-мажорні обставини не доведено жодними доказами.

          В обґрунтування свого клопотання про розстрочення виконання рішення відповідач посилається на відсутність коштів через наслідки світової фінансової кризи.  

          Суд вважає за можливе, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, частково задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення надавши йому відстрочку виконання рішення на 2 місяці.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги позивача обгрунтовані, відповідають чинному законодавству, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача з урахуванням уточнення позовних вимог.

          Керуючись  ст. ст. 526, 625, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 28, 49,  82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.  Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з Фермерського господарства “Доход”, 55500, Миколаївська область, Єланецький район, с. Велідарівка, код ЄДРПОУ 32229951  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр-Агро”, 03022, м. Київ, вул.. Васильківська, 31/17, код ЄДРПОУ 34397543 заборгованість в сумі 128 896,03 грн. (сто двадцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто шість грн. 03 коп.), 1367,38 грн. (одна тисяча триста шістдесят сім грн. 38 коп.) –державного мита та 118,00  грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.   Відстрочити виконання рішення на 2 місяці до 16 вересня 2009 року.

Наказ видати на виконання після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

   Суддя                                                        Т.Є.Моргуленко