Рішення

від 15.07.2009 по справі 42/95-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/95-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2009 р.                                                            Справа № 42/95-09

вх. № 3828/1-42

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Швець Є.І. (дов.)

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом АТЗТ "Харківський коксовий завод", м. Харків  

до  ПП "Інтехбуд", м. Харків  

про стягнення 51276,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТЗТ "Харківський коксовий завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Інтехбуд", про стягнення заборгованості в сумі 51276,42 грн., в т.ч. основний борг - 44765,80 грн., пеня - 2954,54 грн., 3% річних - 485,67 грн., інфляційні втрати - 3070,42 грн., а також позивач просить покласти судові витрати на відповідача. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 1/9 від 25.09.2008р.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Судом встановлено, що відповідач не з'являвся в судові засідання, призначені на 11.06.2009р., 07.07.2009р., 15.07.2009р., про час та місце проведення яких повідомлювався ухвалою суду, яка направлялась на юридичну адресу відповідача.

Ухвала суду від 11.06.2009р. про відкладення розгляду справи на 07.07.2009р. повернута поштою з відміткою про те, що фірма вибула.

Копія ухвали суду від 07.07.2009р. була надана представнику позивача для вручення відповідачу нарочно.

Як пояснив у судовому засідання представник позивача, про що також надав письмові пояснення, він 08.07.20009р. з'явився за юридичною адресою відповідача : м. Харків, вул.Клочківська, 261-а, для вручення ухвали суду від 07.07.2009р., однак при вході в приміщення знаходиться охорона. Охоронець повідомив про те, що він отримує пошту для всіх організацій, що знаходяться в даному приміщенні, у зв'язку з чим ухвала суду була вручена під розпис охоронцю для передачі ПП "Інтехбуд".

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

При цьому суд бере до уваги, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, отже суд вважає, що господарським судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, у зв'язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

Між АТЗТ "Харківський коксовий завод" (замовник) та ПП "Інтехбуд" (підрядник) був укладений договір підряду №1-9 від 25.09.2008р. (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався своїми силами та засобами на власний ризик виконати ремонт м'яких крівель виробничих приміщень замовника, а позивач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити роботи в строк та на умовах, визначених договором та кошторисом до нього.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, за виконання робіт, передбачених договором, замовник сплачує підряднику суму в розмірі 50 032, 80 грн..), а п. 3.2 передбачено, що перший платіж в розмірі 33133,20 грн. виплачується протягом 5 (п'яти) діб з моменту підписання договору.

Згідно умов договору, позивач сплатив відповідачу суму в розмірі 33 133,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8694 від 29 вересня 2008 року.

Відповідно до п.4.1 Договору строк дії договору встановлений з 29.09.2008р. по 31.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав на адресу позивача акт виконаних робіт за січень 2009р. на суму 50033,00 грн.

Однак вказаний акт не був підписаний позивачем.

Як зазначає позивач, комісією, яка була створена на підприємстві були оглянуті виконані відповідачем роботи, про що були складені акти від 28.11.2008р. та від 24.12.2008р., та було встановлено, що роботи за листопад-грудень 2008р. були виконані частково на суму 5267,00 грн.

Відповідач листом позивача № 100 від 30.01.2009р. був повідомлений про те, що позивач відмовляється підписувати акти виконаних робіт, у зв'язку з тим, що зазначені в даному акту обсяги робіт не відповідають роботам, що були фактично виконані. Направлення відповідачу даного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ч.1)

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). (ч.2)

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі,  що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. (ч.3).

Отже відповідач був належним чином повідомлений про виявлені недоліки в роботі, однак відповіді на лист позивача не надав.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч.3 цієї статті якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи те, що відповідач не виконав в повному обсязі умови договору № 1-9 від 25.09.2008р., позивачем були виявлені недоліки при прийнятті роботи, про що повідомлено відповідача, однак відповідач не усунув виявлені недоліки, позивач втратив інтерес щодо виконання відповідачем свого зобов'язання, тому позивач правомірно просить повернути сплачені ним кошти за роботи, які не були виконані (роботи відповідачем були виконані лише на суму 5267,00 грн.).

Позивач в позовній заяві вказує на те, що ним були перераховані кошти в сумі 33133,20 грн., що підтверджено платіжним дорученням, а також вказує на те, що у відповідача існувала заборгованість за попередніми взаємовідносинами в сумі 18706,18 грн., яка за домовленістю сторін  зараховується до суми розрахунків за спірним договором підряду.

Ухвалою суду від 11.06.2009р. у позивача були витребувані докази виникнення заборгованості у відповідача в сумі 18706,18 грн. (акт звірки тощо), договір (акт) про залік зустрічних однорідних вимог.

На вказану вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких вказує на те, що заборгованість у сумі 18706,18 грн. виникла за договором № 12/9-04 від 01.06.2004р. У зв'язку з тим, що роботи виконувались впродовж 2004 року, вся первинна документація знищена та не може бути надана суду.

До наданих письмових пояснень додані копії договорів № 12/9-04 від 01.06.2004р., № 1/10 від 10.10.2005р., укладені з відповідачем, копія акту звірки взаєморозрахунків, який не підписаний відповідачем, а також копії актів виконаних робіт за 2005-2007 роки.

Суд зазначає, що надані позивачем документи не можуть свідчити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 18706,18 грн., а також не свідчать про те, що відповідач погоджується зарахувати свою заборгованість у даній сумі в якості оплати по даному договору.

Таким чином, в частині стягнення 18706,18 грн. суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки позивачем не надано на вимогу суду доказів, що підтверджують існування даної заборгованості.

Оскільки відповідно до платіжного доручення № 8694 від 29.09.2008р. позивачем були перераховані кошти в сумі 33133,20 грн., а відповідачем виконані роботи на суму 5267,00 грн., то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума коштів у розмірі 27866,20 грн.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3. Договору підряду № 1-9 від 25 вересня 2008 року встановлено, що в разі несвоєчасного виконання робіт, підрядник сплачує пеню у розмірі 0,05% вартості цих робіт за кожен день прострочення".

Відповідно до п. 4.1. договору, строк дії договору встановлюється з 29 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Таким чином, строк прострочення почався 1 січня 2009 року, станом на 13 травня 2009 року прострочення виконання зобов'язання складає 132 дні.

Враховуючи, що відповідач несвоєчасно виконав роботи, що передбачені договором, то пеня нараховується на суму невиконаного зобов'язання 44765,80 грн. (50032,80 грн. сума договору - 5267,00 вартість виконаних робіт), нарахована сума пені складає 2954,54 грн.

Крім цього позивач просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати.

Суд зазначає, що згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даною нормою передбачено нарахування інфляційних втрат та 3% річних в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, а у відповідача було зобов'язання щодо виконання робіт, тому ст.625 ЦК України не застосовується в даному випадку, суд відмовляє в стягненні інфляційних втрат у сумі 3070,42 грн. та 3% річних у сумі 485,67 грн.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення коштів у сумі 27866,20 грн., пені в сумі 2954,54 грн., в частині стягнення 18706,18 грн. суд залишає позовні вимоги без розгляду, в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 3070,42 грн. та 3% річних у сумі 485,67 грн. відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 308,21 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44 - 49, 75, 81, 82-85 ГПК України, суд   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства "Інтехбуд" (м.Харків, вул. Клочківська, 261-А, р/р 26007278068001 у відділенні № 2 ХМРУ "Приватбанк" м. Харкова МФО 351533, код 31060520) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Харківський коксовий завод" (юридична адреса: 61010 м.Харків, Червоношкільна наб., 24, поштова адреса: 61071 м.Харків, Карачівське шосе, 44, р/р 26001301752817 в Філії ГУ Промінвестбанку в Донецькій області" МФО 334635, код 24481702) кошти в сумі 27866,20 грн., пеню в сумі 2954,54 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 308,21 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

В частині стягнення 18706,18 грн. позовні вимоги залишити без розгляду.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 3070,42 грн. та 3% річних у сумі 485,67 грн. відмовити в задоволенні позовних вимог.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 20.07.2009р.