Рішення

від 09.06.2009 по справі 19/137-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/137-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" червня 2009 р.                                                                          Справа № 19/137-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Обслуговуючого кооперативу «Обджект», м. Київ

до Вишгородської міської ради Київської області, м. Вишгород

про зобов'язання вчинити дії

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Матлушинський Ю. В. (дов. № 2-29/24 від 13.01.2009 року);

від відповідача –  Степанова О. В. (дов. від 01.06.2009 року);

                                Грицик О. М. (голова –наказ № 3 від 12.11.2008 року).   

          обставини справи:

        Обслуговуючий кооператив «Обджект» (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської міської ради Київської області (далі-відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 22 травня 2009 року та призначено справу до розгляду на              4 червня 2009 року.

         За наслідками судового засідання яке відбулось 4 червня 2009 року розгляд справи було відкладено до 9 червня 2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України про, що господарським судом Київської області винесено ухвалу  від  4 червня 2009 року.

        В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в супереч нормам чинного законодавства України не розглянув клопотання позивача стосовно погодження місця розташування індивідуальної житлової забудови на земельній ділянці орієнтовною площею 1,4 га біля автодороги Київ-Вишгород-Димер на масиві «Дідовиця» у місті Вишгороді. Позивач зазначає, що 9 серпня 2007 року Вишгородською міською радою було прийнято рішення № 11/16 про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування індивідуальної житлової забудови на земельній ділянці орієнтовною площею 1,4 га біля автодороги Київ-Вишгород-Димер на масиві «Дідовиця»у місті Вишгороді. На виконання зазначеного рішення позивач зібрав в установленому законодавством порядку матеріали погодження місця розташування земельної ділянки, виготовив та підписав акт вибору та обстеження земельної ділянки Обслуговуючий кооператив «Обджект»під розміщення індивідуальної житлової забудови на території м. Вишгород Київської області від 10 жовтня 2007 року, отримав погодження органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини  - відповідно в повному обсязі отримав позитивні висновки щодо погодження місця розташування земельної ділянки.            18 липня 2008 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про погодження місця розташування об'єкту та про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки, але на даний час не отримав від відповідача вмотивованої письмової відповіді на зазначене клопотання. Позивач просить суд визнати погодженим місце розташування земельної ділянки Обслуговуючого кооперативу «Обджект»площею 1,4 га для розміщення індивідуальної житлової забудови в районі масиву «Дідовиця»у м. Вишгороді згідно акту вибору та обстеження земельної ділянки Обслуговуючий кооператив «Обджект»під розміщення індивідуальної житлової забудови на території м. Вишгород Київської області від 10 жовтня           2007 року та визнати право Обслуговуючого кооперативу «Обджект»на розроблення та погодження у встановленому законодавством порядку проекту відведення, щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 1,4 га для розміщення індивідуальної житлової забудови в районі масиву «Дідовиця»у м. Вишгороді.

       Представник відповідача в усних та письмових поясненнях викладених в поясненнях від 9 червня 2009 року проти позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що Вишгородська міська рада не приймала рішень про відмову у визнанні погодженим Обслуговуючому кооперативу «Обджект»місця розташування земельної ділянки, акт вибору та обстеження земельної ділянки Обслуговуючий кооператив «Обджект»під розміщення індивідуальної житлової забудови на території                   м. Вишгород Київської області від 10 жовтня 2007 року втратив чинність. Також відповідач зазначає, що на підставі статті 3 та статті 17 КАС України даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України. На підставі викладеного відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

       9 червня 2009 року представником відповідача подано до суду клопотання про припинення провадження у справі з підстав викладених в поясненнях від 9 червня 2009 року, а саме на підставі статті 3 та статті 17 КАС України, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

       Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання на підставі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Господарського кодексу України.

       9 червня 2009 року відповідно до ч. 2 ст. 85  Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

       Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

9 серпня 2007 року Вишгородською міською радою  було прийнято рішення       № 11/16 про надання позивачеві дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування індивідуальної житлової забудови на земельній ділянці орієнтовною площею 1,4 га біля автодороги Київ –Вишгород –Димер на масиві «Дідовиця»у        м. Вишгороді.

На виконання зазначеного рішення та у відповідності з вимогами                          ст. ст. 149-151 Земельного кодексу України позивачем виготовлено та підписано акт вибору та обстеження земельної ділянки Обслуговуючий кооператив «Обджект»під розміщення індивідуальної житлової забудови на території м. Вишгород Київської області від 10 жовтня 2007 року, отримано погодження органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

18 липня 2008 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням, щодо погодження місця розташування об'єкту та, щодо надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки, однак станом на день судового розгляду спору відповіді на своє клопотання не отримав.

Судом встановлено, що позивачем вчинено всі передбачені законодавством України дії для погодження місця розташування об'єкту та отримання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, 26 лютого 2009 року питання щодо погодження позивачеві місця розташування об'єкту та щодо надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки розглядалося на пленарному засіданні Вишгородської міської ради, однак достатньої для прийняття кількості голосів депутатів не набрало.

          На час прийняття відповідачем рішення від 9 серпня 2007 року № 11/16,  проведення погодження місця розташування земельної ділянки та надання відповідного клопотання до відповідача, діяв Земельний Кодекс України від               25 жовтня 2001 року.

Згідно із ст. 58 Конституції України та ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Також ст. 5  Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

          Згідно ст. 151 Земельного кодексу України  в редакції  станом до                       16 вересні 2008 року, юридичні особи звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради. Відповідна сільська, селищна, міська рада приймають рішення про погодження місця розташування або мотивоване рішення про відмову.

Таким чином, ст. 151 Земельного кодексу України в редакції  станом до               16 вересні 2008 року встановлено обов'язок міської ради погодити місце розташування земельної ділянки та надати згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що неприйняття відповідачем рішення про погодження місця розташування об'єкту та про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки порушує законні праві позивача.

         Згідно ч. 16 ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції до 16.09.2008 року) у разі відмови міської ради в погодженні місця розташування об'єкту це питання вирішується в судовому порядку.

          Згідно ч. 17 ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції до 16.09.2008 року) у разі задоволення позову щодо оскарження відмови міської ради у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

          Згідно ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

З огляду на вищевикладене судом вбачаються обґрунтовані вимоги позивача до Вишгородської міської ради.

Щодо заперечень відповідача с приводу того, що даний спір на підставі статті     3 та статті 17 КАС України, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної статті, а саме: а) спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього; б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Поняття «суб'єкт владних повноважень»визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відтак необхідною ознакою суб'єкта влажних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває «при здійсненні управлінських функцій»і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом. Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір –господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Даний спір –це спір про право, отже на підставі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Господарського кодексу України, підвідомчий господарському суду.

В пункті 5 Іформаційного листа Вищого господарського суду України від          18 березня 2008 року № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності; якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.  

Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.

  Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.   

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Визнати погодженим місце розташування земельної ділянки Обслуговуючого кооперативу «Обджект» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 26-А, код 35200045) площею 1,4 га для розміщення індивідуальної житлової забудови в районі масиву «Дідовиця»у м. Вишгороді згідно Акту вибору та обстеження земельної ділянки від «10»жовтня 2007 року.

         3. Визнати право Обслуговуючого кооперативу «Обджект» (04209, м. Київ,     вул. Богатирська, буд. 26-А, код 35200045) на розроблення та погодження у встановленому законодавством порядку проекту відведення щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 1,4 га для розміщення індивідуальної житлової забудови в районі масиву «Дідовиця»у м. Вишгороді.

4. Стягнути з  Вишгородської міської ради (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 10003631269) на користь Обслуговуючого кооперативу «Обджект» (04209, м. Київ, вул. Богатирська,            буд. 26-А, код 35200045) –судові витрати: 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               

Рішення підписано  11.06.2009 року