Постанова

від 31.12.2014 по справі 807/3371/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 грудня 2014 рокум. Ужгород№ 807/3371/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Пирожук Н.П.

за участі сторін:

представника позивача - Дацківа Віталія Володимировича;

представника відповідача - Черепані Марії Василівни;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" про стягнення податкового боргу у розмірі 120150 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 31 грудня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 січня 2015 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-М", якою просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторія-М", податковий борг у розмірі 120150 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. 02 березня 2009 року було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства. За результатами проведеної перевірки складено акт за № 499/23-1/10/3385167 від 02 березня 2009 року, яким зафіксовано порушення відповідачем податкового законодавства. На підставі вказаного акту перевірки 10 березня 2009 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000682341/0, яким відповідачеві визначено зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 26241,90 (за основним платежем 17984 грн. та за штрафними санкціями - 8257,90 грн.) грн.; № 0000261742/0, яким відповідачеві визначено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 120150грн.. вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку. За результатами судового оскарження (постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року) податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2009 року за № 0000261742/0 визнано правомірним та таким, що підлягає погашенню. У зв'язку з цим та відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, відповідачеві було направлено податкову вимогу за № 897-25 від 25 червня 2014 року.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав адміністративний позов повністю. Додатково представник позивача пояснив, що позивач звернувся до суду із позовною заявою відповідно до Податкового кодексу України та КАС України, використавши при цьому форму звернення - позовну заяву та відповідно - звернувся у загальному порядку. Просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов заперечив повністю з мотивів, що викладені в письмових запереченнях проти позову. Зокрема представник відповідача вказав наступне. Зокрема представник відповідача визнав наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 120150 грн. Однак вимога органу ДПІ про стягнення податкового боргу має заявлятися у формі подання з дотриманням відповідної процедури звернення до суду, передбаченої статтею 183-3 КАС України. Представник відповідача вказує, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду за загальними правилами КАС України. Також представником відповідача вказано на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що встановлений статтею 183-3 КАС України (а.с.а.с. 36-38). У зв'язку з цим, представник відповідача просив суд відмовити позивачеві у задоволення його позовної заяви.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності, із зазначенням місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Верховинська, будинок 7, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9, 10).

Позивачем було проведено виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2008 року, про що 02 березня 2009 року складений відповідний акт за № 499/23-1/10/33485167 (а.с.а.с. 70-73).

На підставі вищевказаного акту позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2011 року: № 0000682341/0, яким відповідачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 17984 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8257,90 грн. (а.с. 74); № 0000261742/0, яким відповідачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 120150 грн., а саме: за основним платежем у розмірі 40050 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 80100 грн. (а.с. 75).

19 березня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою, якою просило суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2009 року за № 0000682341/0, яким ТОВ "Факторія-М" донараховано податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 26241,90 грн. та № 0000261742/0, яким ТОВ "Факторія-М" донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 120150 грн. (а.с.а.с. 65-69).

Відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року, що ухвалена в адміністративній справі № 2-а-2001/09/0770 - позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" було задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2009 року за № 0000682341/0 про визначення ТОВ "Факторія-М" податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 26241,90 грн. та за № 0000261742/0 про визначення ТОВ "Факторія-М" податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 120150 грн.) (а.с.а.с. 49-57).

Відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-2001/09/0770 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2009 року за № 0000682341/0. В решті позову відмовлено (а.с.а.с. 58-64).

Відповідно до статті 56 пункту 56.18 абзацу 4 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року - податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2009 року за № 0000261742/0 є правомірним та чинним. А відтак грошове зобов'язання, що визначене таким податковим повідомленням-рішенням - відповідно до статті 56 пункту 56.18 Податкового кодексу України є узгодженим.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Також статтею 67 Конституції України закріплений обов'язок щодо сплати кожним податків і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.2 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, (стаття 59 пункт 59.1. ПК України), контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасним погашенням сум грошового зобов'язання, визначених податковим повідомленням-рішення від 10 березня 2009 року № 0000261742/0, позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 25 червня 2014 року № 897-25, копія корінця якої міститься в матеріалах справи (а.с. 25).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підпунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно зі статтею 95 пунктами 95.1 та 95.3 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 183-3 частини 1 пункту 3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Твердження представника відповідача щодо невірно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду за загальними правилами КАС України, то Закарпатський окружний адміністративний суд вважає такий висновок відповідача помилковим, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України не встановлюють імперативної умови звернення в порядку статті 183-3 КАС України як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.

Висновок відповідача про необхідність стягнення податкового боргу лише у процедурі особливого провадження, передбаченого статтею 183-3 КАС, не відповідають правильному нормозастосуванню. Адже наведеною процесуальною нормою визначено альтернативний (у порівнянні з загальним (позовним) провадженням) порядок стягнення коштів за податковим боргом, що, однак, жодним чином не виключає право податкового органу звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Згідно зі статтею 7 частиною 1 пунктом 4 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до статті 11 частин 1, 4 та 5 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.18 ПК України, органи Державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини .

Крім того, суд зауважує, що статтею 102 ПК України законодавець наділив контролюючий орган правом звернення до суду щодо стягнення грошового зобов'язання протягом 1095 днів.

Заборгованість відповідача стверджується й обліковою карткою платника (а.с.а.с. 44).

Крім того, суд враховує позицію представника відповідача щодо визнання існування податкового боргу у розмірі 120150 грн..

Зважаючи на вказані норми Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-М" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Верховинська, будинок 7, код ЄДРПОУ 33485167) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторія-М", податковий борг у розмірі 120150 (ста двадцяти тисяч ста п'ятдесяти) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко